Рішення № 71852204, 29.01.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. справа № 809/1894/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код 38555228, вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018) до Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області (20565112, вул. І.Франка, 149, с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська обл., 77341) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень).

Позовні вимоги мотивовані тим, що встановлені в ході перевірки будівель Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області (вул. І.Франка, 149, с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська обл.), порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють загрозу життю та здоров’ю людей. Водночас вказано, що будівлі (споруди, приміщення) відповідача не можуть експлуатуватися до повного усунення порушень. При цьому зазначено, що усунення виявлених порушень попередить виникнення пожежі, чи при виникненні пожежі обмежить розповсюдження полум’я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку.

Кадобнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області 16.01.2018 подала суду відзив на позовну заяву, мотивований тим, що виявлені відповідачем порушення частково усунуті, крім - обладнання будівлі школи автоматичною пожежною сигналізацією, оброблення усіх дерев’яних конструкцій горища вогнетривким розчином та забезпечення школи достатньою кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників). При цьому, щодо неусунутих порушень зазначено, що вимоги припису в повному обсязі буде виконано в найближчий час, після надходження коштів (а.с.28-58).

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 23.01.2018 подало відповідь на відзив (а.с.59-63) аргументований тим, що акт перевірки готовності Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів до нового 2017-2018 навчального року від 16.08.2017 не засвідчує обставини щодо усунення порушень. Водночас, зазначено, що відсутність бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров’ю людей та факт відсутності коштів належним чином не доведений. Крім цього, позивач вважає, що з фотографій неможливо встановити дійсний факт наявності чи відсутності порушень.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено наступне.

За результатами планової перевірки в період з 10.08.2017 по 23.08.2017, Калуським міськрайоним відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 23.08.2017 винесено припис №135 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, яким запропоновано відповідачу вжити заходів по усуненню порушень виявлених перевіркою, зі строком виконання до 01.11.2017 (а.с.19-20). Копію вказаного припису отримано директором відповідача, про що свідчить підпис на копії припису.

Відповідно до припису, від відповідача вимагається вжити таких заходів:

1. Будівлю школи обладнати автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 розділу V Наказу МВС України від 30.12.2014 №1417);

2. Усі дерев’яні конструкції горища обробити вогнетривким розчином (п. 2.5 та 2.6 розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

3. На території установи укомплектувати пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об’єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ». Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати: захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями); зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів (п.3.11, 3.12.ю 3.13 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

4. Усі наявні вогнегасники укомплектувати раструбами (п.3.10 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

5. Відкоригувати плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі і на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час (п.5 розділу ІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

6. У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (п.7 розділу ІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

7. Територію школи, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (п.8 розділу ІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

8. Забезпечити школу адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби (п.2.22 розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

9. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (п.2.31 розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

10. Перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису. За устаткуванням має бути організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) його технічного стану (п.2.1 розділу ІV Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

11. Забезпечити школу достатньою кількістю первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками (п.3.9 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

12. Демонтувати або виконати згідно ПУЕ тимчасові лінії електромережі (бібліотека) (п.1.8 розділу ІV Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417);

13. Закрити розподільчі коробки кришками (коридор) (п.1.1, 1.18 розділу ІV Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417).

З графи «відмітка про виконання» припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 23.08.2017 за №135 вбачається, що вимоги припису за порядковими номерами 6, 8, 10, 12, 13 відповідачем виконано, зокрема: щодо вивішання у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (п.7 розділу ІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417); щодо забезпечення школи адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби (п.2.22 розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417); щодо перевірки й ремонту перед початком опалювального сезону теплових мереж, які розташовані у приміщеннях, котелень, теплогенераторних й калориферних установок, печей та інших опалювальних приладів. Недопущення несправних опалювальних пристроїв до експлуатації. Фіксування результатів перевірок у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису. Організації постійного та періодичного контролю (діагностування) його технічного стану (п.2.1 розділу ІV Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417); щодо демонтування чи виконання згідно ПУЕ тимчасової лінії електромережі (бібліотека) (п.1.8 розділу ІV Наказу МВС від 30.12.2014 №1417); закриття розподільчої коробки кришками (коридор) (п.1.1, 1.18 розділу ІV Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417).

На підставі наказу Калуського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про проведення у грудні 2017 року позапланових перевірок з метою контролю виконання приписів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту суб’єктів господарювання та інших підконтрольних об’єктів від 21.11.2017 за № 38 (а.с.12-13), посвідчення на проведення перевірки за № 260/19-10 від 11.12.2017 (а.с.14), провідним інспектором Калуського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, будівель (споруди, приміщення) Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області, розташованих за адресою: вул. І.Франка, 149, с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська обл.

За результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 15.12.2017 за №286 (а.с.15-18), а саме: відсутність автоматичних систем протипожежного захисту; не оброблення дерев’яних конструкцій горища вогнетривким розчином; неукомплектовання пожежного щита протипожежним інвентарем; неукомплектовання наявних вогнегасників раструбами; невідповідності планів евакуації вимогам; відсутності на території та приміщеннях відповідача знаків безпеки; відсутності евакуаційного освітлення; незабезпечення приміщення школи необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння. Вказаний акт перевірки складено в присутності директора Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області, про що свідчить підпис вказаної особи на копії акта перевірки. Заперечень до акта перевірки не подано.

Як вбачається з позовної заяви, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зафіксованих в акті перевірки від 15.12.2017 за № 286, стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до відзиву Кадобнянською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області зазначено, що вимоги припису виконано, крім пунктів 1, 2, 11. На підтвердження виконаних вимог припису за порядковими номерами 3, 4, 5, 7, 9 відповідачем надано копії: акту перевірки готовності Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів до нового 2017-2018 навчального року, журналу обліку вогнегасників в Кадобнянській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, алгоритму дій директора навчального закладу при виникненні надзвичайної ситуації, плану евакуації учнів і працівників на випадок виникнення пожежі в Кадобнянській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, товарного чеку від 05.01.2018, фотофіксації розташування пожежних засобів та вказівників планів евакуації на випадок надзвичайної ситуації, протоколу від 09.09.2016 №208-ЕОІ (198)-2016 протоколу від 09.09.2016 №207-ЕОІ (197)-2016 (а.с.30-57).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Відповідно до статей 4, 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до статей 64, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 “Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статті 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів встановлені статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до цієї правової норми, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, проте за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеня їх небезпеки.

Як вбачається з позовної заяви, обставинами для застосування заходу реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) відповідачем зазначено: необладнання приміщення автоматичними системами протипожежного захисту (п.1.2 розділу V наказу МВС від 30.12.2014 №1417), яке перешкоджає швидкому виявленню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі; необроблення дерев’яних конструкцій горища вогнетривким розчином (п.2.5 розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417), що сприятиме швидкому розповсюдженню полум’я по дерев’яних конструкціях, ускладнить гасіння пожежі працівниками об’єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій; незабезпечення евакуаційних шляхів евакуаційним освітленням (п. 2.31 розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417) та незабезпечення приміщення школи первинним засобами пожежогасіння (вогнегасниками) п. 3.9 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417), що не забезпечить безпечну евакуацію дітей з приміщень школи під час виникнення пожежі; неукомплектовання пожежного щита на території необхідним протипожежним інвентарем (п.3.11 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 № 1417), що не дозволить оперативно згасити та обмежити розповсюдження полум’я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пожежна безпека – це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України вказаної статті техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник – це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов’язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) відповідача, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Водночас суд приймає до уваги наведені відповідачем твердження щодо часткового вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання безпеки.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень.

Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Кадобнянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Калуської районної ради Івано-Франківської області (вул. І.Франка, 149, с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська обл.) шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов’язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача, не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв'язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.