Рішення № 71851918, 26.01.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м.Кропивницький Справа № П/811/2408/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.01.2018 року а.с.33) стягнути податковий борг в сумі 4 220 003,57 грн..

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнаються на суму 4 230 003,57 грн. (а.с.29-30).

Сторони в судове засідання не з'явились, представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.35).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до вимог п.п.41.1, 41.2 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначеннями, наданими пп.14.1.39, пп.4.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість (з урахуванням часткової сплати) в загальній сумі 4 220 003,57 грн., що виник на підставі податкових декларацій з ПДВ від 19.10.2017 року № 9217182213 за вересень 2017 року та від 17.11.2017 року №9243158740 за жовтень 2017 року (а.с.8, 9).

Відповідно вимог абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пункт 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України вказує, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

01.12.2001 р. відповідачем отримано першу податкову вимогу № 1/281 від 26.10.2001 р. на суму 152 441,53 грн. (а.с.7), а 10.04.2002 р. отримано другу податкову вимогу № 2/1242 від 31.12.2001 р на суму 691 612,46 грн. (а.с.7), доказів оскарження або відкликання яких суду також не надано.

Відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Згідно вимог п.95.1, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено те, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відтак, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів повної сплати заборгованості, яка підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 90, 242 - 246, 250, 251, 255 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р ІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код 39393501 вул. В. Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006) до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (код 03346822, вул. Соборна, 19А, м.Кропивницький, 25009) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (код 03346822, вул. Соборна, 19А, м.Кропивницький, 25009), кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника суму пдаткового - 4 220 003,57 грн. (чотири мільйони двісті двадцять тисяч три гривні 57 копійок) на користь державного бюджету України на слідуючий рахунок - отримувач: УДКСУ у м.Кіровограда, банк: ГУДКУСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО: 38037409, рахунок №31114029700002, код платежу 30 14010100.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник