Рішення № 71851858, 25.01.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2345/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О., розглянувши за правилами скороченого провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2017 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - відповідач, ТУ ДСА України в Полтавській області), де просила:

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати в період з 25.11.2014 по день проведення фактичного розрахунку у зв'язку з порушенням термінів її виплати;

- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати в період з 26.09.2014 по 25.11.2014 у зв'язку з порушенням термінів її виплати;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 01.02.2014 по 25.11.2015 тривалістю 7,5 календарних днів;

- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі № 816/725/17 відповідачем нараховано та виплачено їй частину своєчасно невиплаченої заробітної плати, компенсацію за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (довідка на а.с. 16). Однак, за змістом наданої відповідачем довідки слідує, що виплачені суми проведені без нарахування компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати, як це передбачено нормами Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", у зв'язку з чим звернулася до суду із даним позовом.

В судове засідання позивач не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, направила суду клопотання з проханням проводити розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву, де зазначив про відсутність заперечень проти розгляду справи в письмовому провадженні. Одночасно зазначивши, що позовні вимоги відповідач не визнає, заперечує проти їх задоволення з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі № 816/725/17, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (а.с. 18-30) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково:

- зобов'язано ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь позивача заробітну плату за період з 26 вересня 2014 року по 25 листопада 2014 року;

- зобов'язано ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 01 лютого 2014 року по 25 листопада 2015 року тривалістю 7,5 календарних днів;

- зобов'язано ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 25 листопада 2014 року по день проведення повного розрахунку.

В частині вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати суд дійшов висновку про передчасність такої вимоги, а тому відмовив в її задоволенні.

Дана постанова була виконана ТУ ДСА України в Полтавській області. Так, згідно довідки ТУ ДСА в Полтавській області від 06.12.2017 № 02/7088/2017- Вих. (а.с. 16), виданій ОСОБА_1, яка працює на посаді старшого секретаря Автозаводського районного суду м. Кременчука в тім, що їй згідно постанови ПОАС від 08.06.2017 № 816/725/17 нарахована сума 99 694 грн. 68 коп., в тому числі:

- заробітна плата за період з 26.09.2014 по 25.11.2014 - 5 488 грн. 97 коп.;

- компенсація за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 7,5 днів - 754 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 93 450 грн. 76 коп.

Приймаючи до уваги, що при проведенні зазначеного розрахунку ТУ ДСА України в Полтавській області не було нараховано компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати по факту проведення остаточного розрахунку, як це слідує із вищевказаної довідки, то позивач звернулася до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із такого.

Відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати у вигляді нарахування та виплати працівникам компенсації втрати частини заробітної плати визначена Законами України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (надалі - Закон № 2050-ІІІ), а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (надалі - Порядок).

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати провадиться підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та господарювання у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. (ст. 1 - 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

А згідно статті 3 означеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - ТУ ДСА України в Полтавській області) добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Матеріалами справи підтверджується, що постанова ПОАС від 08.06.2017 набрала законної сили 03.10.2017, у зв'язку із набранням законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ухвала ХААС від 03.10.2017).

При цьому, вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій суми, належні ОСОБА_1 до виплати, не нараховувалися, питання стягнення конкретно визначених сум не вирішувалися, натомість зобов'язання провести таке нарахування було покладено на ТУ ДСА України в Полтавській області.

Згідно супровідного листа Харківського апеляційного адміністративного суду повний текст ухвали від 03.10.2017, яка постановлялася судом у відсутності сторін, була направлена сторонам 10.10.2017 та була отримана ТУ ДСА в Полтавській області 23.10.2017 (вх. № 2057/2017-Вх.), що підтверджується вхідним штампом останнього (а.с. 65).

Як видно із розрахунків наданих відповідачем на вимогу суду у даному провадженні нарахування заробітної плати, компенсації та середнього заробітку була фактично проведена останнім 29.11.2017, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу був нарахований по 29.11.2017 включно (розрахунок на а.с. 48).

Далі судом встановлено, що відповідачем виплачено позивачу суму нарахованої заробітної плати, компенсації невикористаної частини відпустки та середнього заробітку, а також сплачено на відповідні бюджетні рахунки утримані податки та збори:

- платіжне доручення від 29.11.2017 № 1313 - заробітна плата, компенсація відпустки та середнього заробітку згідно ріш. суду від 08.06.2017 № 816/725/17 в розмірі 80 254,22 грн. (а.с. 51);

- платіжне доручення від 29.11.2017 № 1314 - податок з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 17 945,04 грн. (а.с. 50);

- платіжне доручення від 29.11.2017 № 1315 - військовий збір (1,5%) в розмірі 1 495, 42 грн.

Згідно відміток ГУ Держказначейства у Полтавській області оплата за цими платіжними дорученнями проведена 30.11.2017.

Отже в даному випадку нарахування та виплата належних позивачу сум була проведена в один день - 29.11.2017.

Компенсація ж передбачена у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам нарахованих доходів (ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").

Оскільки в даному випадку нараховані позивачу кошти були виплачені останній одразу після їх нарахування, то судом не встановлено підстав для виплати компенсації.

На підставі наведено суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Сінна, 16, м. Полтава, Полтавська область,36032, код ЄДРПОУ 26304855) про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд з урахуванням особливостей, встановлених підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Л.О. Єресько