Рішення № 71851805, 16.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м.Житомир справа № 806/1013/17

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: представника позивача Камінського А.Ф., представників відповідача Байдали І.Г., Лещинського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2017 №0004591401, №0004601406, №0004611302, №0004621302, №0004631302 та в частині №0004581401,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБІО" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2014. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 123/06-30-14- 01/32828660 від 13.03.2017. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 23.03.2017 №0004581401 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5374615 грн., №0004591401 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 379119 грн. у т.ч 303295 грн. - за податковими зобов'язаннями; 75824 грн. - за штрафними санкціями; №0004601406 про застосування штрафних санкцій в сумі 8145,50 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки; №0004611302 про визначення суми податкового зобов'язання з військового збору в сумі 210,25 грн. у т.ч. 102,83 грн. - за грошовими зобов'язаннями та 65,31 грн. - за штрафними санкціями; 42,11 грн. - сума пені; №0004621302 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2656,49 грн. у т.ч. 1261,59 грн. - за податковими зобов'язаннями; 915,07 грн. - за штрафними санкціями; 479,83 грн. - сума пені; №0004631302 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020 грн. Позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для винесення податкових повідомлень рішень №0004591401, №0004601406, №0004611302, №0004621302, №0004631302 у повному обсязі та №0004581401 в частині 1342833 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Ухвалою від 07.06.2017 було зупинено провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" до Головне управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2017 р. №0004591401, №0004601406, №0004611302, №0004621302, №0004631302 та в частині №0004581401 до 24 липня 2017 року.

Ухвалою від 24.07.2017 було поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою від 24.07.2017 було зупинено провадження по справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБІО" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2017 №0004591401, №0004601406, №0004611302, №0004621302, №0004631302 та №0004581401 до набрання законної сили кінцевим судовим рішенням у кримінальному провадженні №32014060000000085 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, яка на даний час перебуває у провадженні Богунського районного суду м. Житомира.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 було скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 було відмовлено у задоволенні клопотання представників Головного управління ДФС у Житомирській області про зупинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду справи було встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою з відповідальністю "ОБІО" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 30.09.2014р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 123/06-30-14- 01/32828660 від 13.03.2017 у якому контролюючим органом зроблено висновок щодо допущення позивачем наступних порушень:

пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п.138.4, пп. 138.10.3 п.138.10, ст.138, --.139.1.2, 139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.140.4.2 п.140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 5374615 грн. за 3 квартали 2016р.;

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податку на додану вартість за 2014р. в сумі 351512,0 грн. в тому числі по періодах:

- січень 2014р. - 48217грн.;

- березень 2014р. - 94949грн.;

- серпень 2014р. - 208346грн.

та встановлено завищення від'ємного значення за вересень 2016р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 35649,0 грн.;

-п.2.11 гл.2, п.3.1 гл. З, п.3.2 гл.З "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 5.12.2004 року № 637 щодо проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 8145,50 грн.;

-пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп.164.1.2, п.164.1, ст.164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп."а" п. 176.2 ст.176 ПКУ, а саме: встановлено випадки надання працівниками в бухгалтерію підприємства авансових звітів, в яких відсутні достовірні підтвердні документи встановленого зразка, на підставі чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, в сумі 1 261,59 грн. (в т.ч. за2014р - 193,50 грн.; за 2015 рік - 589,50 грн., за 2016 рік - 478,59 грн.);

-пп.162.1.3, п.162.1, ст. 162, пп.164.1.2, п.164.1, ст.164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп."а" п. 176.2 ст.176 ПКУ та визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, на суму 102,83 грн., в т.ч. за 2015 рік - 58,95 грн., за 2016 рік - 43,88 грн.;

- п.п. 46.1 ст. 46, п.51.1, ст.51, п.176.2, ст.176 ПКУ та пп.3.2, пп.3.3 пп.3.4, пп. 3.5 п.З Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 № 4. Підприємством не в повному обсязі відображено суми поворотної фінансової допомоги отриманої (поверненої) платнику податку (ознака доходу "153") за період з другого кварталу 2014р. по третій квартал 2016р.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 23.03.2017 №0004581401 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5374615 грн., №0004591401 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 379119 грн. у т.ч 303295 грн. - за податковими зобов'язаннями; 75824 грн. - за штрафними санкціями; №0004601406 про застосування штрафних санкцій в сумі 8145,50 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки; №0004611302 про визначення суми податкового зобов'язання з військового збору в сумі 210,25 грн. у т.ч. 102,83 грн. - за грошовими зобов'язаннями та 65,31 грн. - за штрафними санкціями; 42,11 грн. - сума пені; №0004621302 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2656,49 грн. у т.ч. 1261,59 грн. - за податковими зобов'язаннями; 915,07 грн. - за штрафними санкціями; 479,83 грн. - сума пені; №0004631302 про застосування штрафних санкцій в сумі 1020 грн.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень №№ 004601406, 0004611302, 0004621302 стала позиція контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п.2.11 гл.2. п.3.1 гх 3, п.3.2 гл. З "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, яке полягає у проведенні готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів (відсутні достовірні підтвердні документи до звітів про використання коштів, виданих на зарядження або під звіт) на загальну суму 8145,50 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

170.9.1. Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом.

Не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Відповідно до п. 3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п.3.2 згаданого положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Слід вказати, що для підтвердження витрат, понесених працівником під час відрядження, він має надати, окрім рахунків готелів, проїзних квитків, видаткових накладних, інших первинних документів, також документи, що підтверджують здійснені готівкою чи за допомогою платіжних карток розрахунки, а саме: фіскальні касові чеки, розрахункові квитанції, спрощені розрахункові квитанції, чеки банкомата, сліпи, квитанції платіжних терміналів тощо.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, встановлені вимоги до змісту розрахункових документів та визначено їх обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 2.1 цього Положення, у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів розрахункових документів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1 Положення розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках.

Дана норма містить також чітко визначений перелік реквізитів, які є обов'язковими до заповнення у розрахунковій квитанції.

Жодного посилання на те, що квитанції надані працівниками позивача до авансових звітів містять недоліки податковим органом не вказано та не доведено, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для висновку про порушення ТОВ "ОБІО" Положення про ведення касових операцій у національній валюті та як наслідок винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0004631302 від 23.03.2017 стала позиція контролюючого органу щодо що підприємством не в повному обсязі відображено суми поворотної фінансової допомоги отриманої (поверненої) платнику податку (ознака доходу "153") за період з другого кварталу 2014 по третій квартал 2016.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно із п.п.165.1.31. п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка надається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

За приписами п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Аналіз наведеної норми свідчить, що відповідальність передбачена вказаною статтею може настати лише у разі якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Контролюючим органом не надано суду доказів про факт заниження позивачем податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, а отже не доведено факт порушення ним п.119.2. ст. 119 Податкового кодексу України.

Отже, вищевикладені доводи спростовують висновки відповідача про порушення ТОВ "ОБІО" вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки.

З огляду на викладене у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених п.119.2 ст.119 ПК України та винесення податкового повідомлення-рішення № 0004631302.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області №№ 004601406, 0004611302, 0004621302, 0004631302 від 23 березня 2017 року.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 23.03.2017 №0004591401 та в частині №0004581401 з огляду на наступне.

За нормами ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У ході розгляду справи було з'ясовано, що підставами до висновку по господарських взаємовідносинах між ТОВ "ОБІО" та його контрагента ПП "Автоплюс+" були документи отримані контролюючим органом у ході розслідування кримінального провадження №32014060000000085 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Право на доступ до первинних документів ПП "Автоплюс+" при проведенні перевірки ТОВ "ОБІО", результати якої оформлено актом № 123/06-30-14- 01/32828660 від 13.03.2017 було надано слідчим в установленому законом порядку, а тому суд вважає вказані документи та акт №123/06-30-14-01/32828660 від 13.03.2017 належним та допустимим доказом.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень від 23.03.2017 №0004591401 та в частині №0004581401, оскільки обставини, які стали підставою для їх винесення підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст.137 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову суд дійшов висновку, що відшкодуванню підлягають лише понесені позивачем судові витрати в розмірі 6400 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" задовольнити частково.

Визнати протиправними податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №№ 004601406, 0004611302, 0004621302, 0004631302 від 23 березня 2017 року та скасувати їх.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО" понесені судові витрати в розмірі 6400 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 26 січня 2018 року