Рішення № 71851747, 26.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року (10:00)

Справа № 808/3202/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., при секретарі судового засідання Стратулат С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і Компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 33701276) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій і Компанія» (далі – позивач або ТОВ «Меркурій і Компанія») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Одеської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просить:визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.04.2017 № UA500030/2017/000014/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 № UA500030/2017/000078.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, відповідачем не було обґрунтовано, що документи, подані для митного оформлення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та щодо виявлених розбіжностей ТОВ «Меркурій і Компанія» було надано відповідні документи, що усували виявлені розбіжності та додатково підтверджували заявлену митну вартість, у зв’язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними та просить їх скасувати.

16.01.2018 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх. 1486), позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

16.01.2018 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. № 1476), проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. № 33716 від 01.12.2017). Зокрема зазначає, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті обґрунтовано, а тому підстав для їх скасування відсутні. Також вказує на ту обставину, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Одеській митниці ДФС остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв’язку з чим було застосовано наявну в Одеській митниці ДФС інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

16.01.2017 між ТОВ «Меркурій і Компанія» (Покупець) та «Саnlеу Strukture LP», Великобританія (Продавець) укладено Контракт №CSTLP-Z-M/160117/cab, відповідно до умов якого Продавець зобов’язується продати Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов Контракту. Товар постачається Покупцю окремими партіями. Найменування товару, кількість, походження, ціна, упаковка та умови поставки кожної партії товару, вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід’ємною частиною Контракту. Поставка здійснюється у відповідності до Правил Інкотермс в редакції 2010 року. Ціна та загальна вартість кожної партії товару визначаються у інвойсах (додатках) до Контракту. Орієнтована сума контракту на момент складання контракту становить 950 000,00 USD. Покупець зобов’язаний здійснити оплату товару у доларах США. Умови платежів за товар, поставлений за Контрактом у уточнюються у додатках, які є невід’ємною частиною Контракту. Покупець зобов’язаний направити Продавцю підписаний Контракт с печаткою Покупця факсимільним зв’язком у період одного робочого дня з дати його підписання. Продавець зобов’язується надати Покупцю у період 15-ти днів з дати відвантаження товару наступні документи: оригінал комерційного інвойсу, оригінал підписаного контракту, оригінал підписаного (додатка), сертифікат якості Продавця, пакувальний лист. Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх обов’язків по Контракту Продавцем та Покупцем (а.с.16-22).

Відповідно до Додатку № 7 від 22.02.2017 та Комерційного інвойсу №CSTLP/cab-Z-M-CІ-7 від 13.04.2017 товар що поставлявся - феросиліцій 75, вагою 50 метричних тон FeSi75 в кусках +/-10% на розсуд Продавця; хімічний склад: Si - 75% min, А1 - 2% max, С - 0,2% max, S - 0,02% max, Р - 0,04% max., фракція 10-100 мм 90% мін; упакований у біг-беги. Країна походження: Китай. Умови поставки: CІF Одеса. Строк поставки: квітень 2017 року. Умови оплати: 100% передоплата. Загальна вартість товару складає 54500,00 доларів США (1090,00 доларів США за 1 тонну товару) (а.с.21,22).

Для здійснення митного оформлення поставленого за Контрактом №CSTLP-Z-M/160117/cab від 16.01.2017 товару, згідно з Комерційним інвойсом №CSTLP/cab-Z-M-CІ-7 від 13.04.2017, позивачем через представника (декларанта) ТОВ «Компанія «Донбасзовнішсервіс» до Одеської митниці ДФС 14.04.2017 подана електронна митна декларація по формі МД-2 № UA500030/2017/004696 (а.с.113), відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 1464099,39 грн. (54500,00 доларів США).

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт від 16.01.2017 №CSTLP-Z-М/160117/cab із додатком №7 від 22.02.2017; комерційний інвойс від 13.04.2017 №CSTLP/cab-Z-M-CI-7; банківські платіжні документи від 21.02.2017 №67 та 28.02.2017 №69: пакувальний лист від 13.04.2017; сертифікат якості та ваги продавця від 13.04.2017; коносамент WMS29132370 від 27/02/2017; мастерконосамент ODS-061 від 13.04.2017; сертифікат якості виробника від 24.02.2017; оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.02.2017 по 14.04.2017; навантажувальний документ - наряд №945 від 13.04.2017; договір митного обслуговування від 23.11.2015 (а.с.16-38).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією №/2017/004696 від 14.04.2017, Одеська митниця ДФС дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності:

- згідно з доповненням від 22.02.2017 №7 до зовнішньоекономічного договору від 16.01.2017 №CSTLP-Z М/160117/cab та згідно з інвойсом від 13.04.2017 №CSTLP/cab-Z-M-Cl-7 поставка товару здійснюється на умовах CIF Odessa. Так як продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу (CIF Odessa), то він повинен надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття, які відсутні в поданих до митного оформлення документах. Згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі, страхові документи;

- у банківських платіжних документах від 21.02.2017 №67 та 28.02.2017 №69 відсутнє посилання на рахунок-фактуру або рахунок-проформу, що унеможливлює віднесення даних документів до даної поставки товару;

- згідно інвойсу від 13.04.2017 № CSTLP/cab-Z-M-CI-7 передплата здійснюється у 100 % розмірі. Сума ж передплати згідно банківських платіжних документів від 21.02.2017 №67 та 28.02.2017 №69 значно більша ніж вартість товару заявленого до митного оформлення.

У зв’язку із цим, відповідно до п.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості митний орган запропонував надати декларанту або уповноваженій ним особі протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст.254 МК України також було запропоновано надати переклад документа типу 9610 (копія митної декларації країни відправлення).

Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, 15.04.2017 декларантом митному органу разом із поясненнями було подано додаткові документи, а саме: страховий поліс № ATIJ19024217Q000877L від 24.02.2017; копія митної декларації країни відправлення №230120170017524681 від 23.02.2017 та її переклад відповідно до ст. 254 МК України; звіт №062 від 14.04.2017 про незалежну оцінку товару; копія контракту №CSLP 01/09-15 від 01.09.2015 та додаток до нього №14 від 24.01.2017; інвойс №1NVA17002 від 24.02.2017 (а.с.39-61).

18.04.2017 Одеською митницею ДФС прийнято рішення №/2017/000014/2 про коригування митної вартості, товарів, згідно якої відкоригована вартість товару склала 57000 доларів США (а.с.117-118).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що незважаючи на подані позивачем додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а подані документи містять розбіжності.

Під час розгляду додатково наданих ТОВ «Меркурій і Компанія» документів, Одеською митницею ДФС також встановлено, що звіт про незалежну оцінку товару від 14.04.2017 №062 не може бути прийнятий до уваги у зв'язку з тим, що він зроблений на підставі наданих до митного оформлення документів, тобто експерт посилається на цінову політику виробника орієнтовану безпосередньо на ТОВ «Меркурій і Компанія», а не на кон'юнктуру ринку в цілому, що унеможливлює впевнитись у проведені аналізу кон'юнктури ринку аналогічних товарів в країні відправлення, які пропонуються для продажу з врахуванням комерційного рівня. У поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 23.02.2017 №230120170017524681 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. Також не всі документи які були затребувані відповідно до ч.3 ст.53 МК України, було надано.

За результатом проведеної консультації між фіскальним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Оскільки відповідно до ч.2 ст. 58 МК України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до ч.3 ст. 58 МК України застосовують другорядні методи зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 Кодексу. У органу ДФС відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59,60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Також зазначено, що відповідно до статей 62,63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі ДФС відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п 1 статті 59 МК України, у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, оскільки, відповідно до п. 2 статті 58 МК України використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування Одеською митницею ДФС було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 МД є більшим - 1,14 дол. США/кг. нетто (МД від 13.04.2017 №UA700140/2017/100196).

Також, митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/000078 за поданою митною декларацією №/2017/004696 від 14.04.2017 (а.с.119). У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, порушено вимоги ч.6 п.2 ст.54 МК України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №/2017/000014/2 від 18.04.2017. Також зазначено, що прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товару може бути здійснено за умови коригування митної вартості товару, згідно з прийнятим рішенням.

19.04.2017 позивач подав митному органу нову митну декларацію №/2017/004873, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг. В результаті застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару переплата позивачем ПДВ склала 13825,15 грн. та мита 2013,37 грн. (а.с.75).

Суд вважає прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2017 № UA500030/2017/000014/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 № UA500030/2017/000078 такими, що винесені протиправно та всупереч вимог чинного законодавства, у зв’язку з наступним.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів – це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов’язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У зв’язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Одеською митницею ДФС було витребувано додаткові документи.

Зокрема, відповідачем зазначено, що позивачем до митного оформлення не надано страхового полісу або іншого доказу страхового покриття, з огляду на те, що продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу на умовах CIF Odessa.

Так, суд зазначає, що відповідно до умов поставки CIF Инкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за контрактом від 16.01.2017 №CSTLP-Z-M/160117/cab, страхування товару є обов'язком продавця. Витрати щодо страхування належать продавцю. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Контрактом не передбачено надання документів зі страхування товару Покупцю. Правила Інкотермс також не передбачають обов'язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має). Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст.58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.

З огляду на викладене, митний орган вправі вимагати лише ті документи, які підтверджують вартість товару за інвойсом, вартість складових митної вартості, які були сплачені безпосередньо декларантом.

Однак, декларантом було надано митному органу страховий поліс №ATIJ19024217Q000877L від 24.02.2017 (з перекладом на українську мову) за яким здійснено страхування феросиліцію вартістю 59675,00 доларів США з покриттям 110% вартості при відвантаженні його в Україну. Додатково декларантом було надано договори та рахунки з третіми особами, які розкривають послідовність перепродажу товару від виробника з Китайської Народної Республіки (КНР) до декларанта. Саме в цих документах зазначена вартість товару при експорті з КНР (документи на підставі яких здійснювався експорт товару з КНР) в розмірі 59675,00 доларів США (з урахуванням покриття 110%), а отже зазначена митним органом розбіжність усунута.

Щодо тверджень митниці про неможливість віднесення банківських платіжних документів від 21.02.2017 №67 та від 28.02.2017 №69 до здійснюваної поставки товару у зв'язку з відсутністю посилання на рахунок-фактуру або рахунок-проформу, а також посилання на те, що у зазначених банківських платіжних документах сума значно більша ніж вартість товару заявленого до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Порядок розрахунків з контрагентом це виключно господарські відносини між сторонами договору. Порядок заповнення платіжних доручень (SWIFT) не встановлює обов'язковість зазначення саме номера інвойсу. Посадова особа митного органу також не зазначила номер нормативно-правового акту, який було порушено декларантом під час здійснення перерахування коштів на користь продавця.

Більш того, порядок оплати за товар, порядок заповнення платіжних документів та розмір перерахованих коштів взагалі не становлять об'єкт контролю митної вартості, бо жодним чином не впливають на розрахунок митної вартості. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для і витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Щодо твердження митного органу, що звіт про незалежну оцінку товару від 14.04.2017 №062 не може бути прийнятий до уваги у зв'язку з тим, що він зроблений на підставі наданих до митного оформлення документів, тобто експерт посилається на цінову політику виробника орієнтовану безпосередньо на ТОВ «Меркурій і Компанія», а не на кон'юнктуру ринку.

Так, суд зазначає, що оцінку товару - феросиліцію 75 було проведено сертифіцированим суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЮК «Правозахист Україна» із застосуванням різних методів оцінки, у тому числі і порівняльним підходом, який базується на реальному співвідношенні попиту та пропозиції і при визначенні в його рамках ринкової вартості товару експерт виходив з вартості об'єктів, аналогічних оцінюваному. Відомості про оцінювання таким методом зазначені у звіті про незалежну оцінку товару від 14.04.2017 №062.

Також, додатково Одеською митницею ДФС зазначено, що в копії митної декларації країни відправлення від 23.02.2017 №230120170017524681 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.

Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Серед зазначеного переліку документів відсутній такий документ як декларація країни відправлення.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України, щодо поставки феросиліцію за Контрактом №CSTLP-Z-M/160117/cab від 16.01.2017, позивачем надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), у зв’язку з чим вважає, що ТОВ «Меркурій і Компанія» на вимогу Одеської митниці ДФС надані всі документи, можливість надання яких об’єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов’язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішенні Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.04.2017 № UA500030/2017/000014/2 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, декларантом було надано всі необхідні документи з яких можливо було підтвердити задекларовану вартість товару, у зв’язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом від 18.04.2017 № UA500030/2017/000014/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 № UA500030/2017/000078 прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і Компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 33701276) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) Рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2017 № UA500030/2017/000014/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 № UA500030/2017/000078.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і Компанія» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 18, код ЄДРПОУ 33701276) суму судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.293, 295, 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.01.2018.

Суддя Ю.В. Калашник