Ухвала суду № 71851679, 26.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/386/18

категорія 3.1.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Черняхівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Черняхівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 29.11.2017;

- зобов'язати Черняхівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану виконати ухвалу Черняхівського районного суду від 10.11.2017 (про виправленні виправлення описки в рішенні гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1).

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в порушення ч.3 ст.161 КАС України не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору (у разі звільнення від сплати судового збору) та не додано документ про сплату судового збору.

Разом із позовною позивачем було подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору як особи III групи інвалідності та переміщеної особи з тимчасово окупованих територій.

Частиною першою статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

- або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За результатами розгляду вказаного клопотання суд зазначає, що позивачем у поданому клопотання не зазначено підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених ч. 1 ст. 8 №3674-VI, а також не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження наявності таких обставин.

Крім того, суд наголошує, що наявність у позивача III групи інвалідності та статусу переміщеної особи з тимчасово окупованих територій не відносить позивача до переліку категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, визначеного ст. 5 Закону №3674-VI.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII, з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень (на момент звернення із позовом до суду).

Враховуючи вищевикладене та заявлення позивачем позовної вимоги немайнового характеру несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 704,80 грн. і має бути сплачений за такими реквізитами: призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва позивача, код ЄДРПОУ/РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954; рахунок отримувача № 31213206784002; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030101.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд наголошує, що позовні вимоги в частині зобов'язати Черняхівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану виконати ухвалу Черняхівського районного суду від 10.11.2017 не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також зазначає, що якщо у разі невиконання, нелалежного або несвоєчасного виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено його права чи свободи, він не позбавлений права звернутися до відповідного суду, який ухвалив рішення, в порядку, визначеному розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

В порушення вимог п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Згідно з ч.5 ст.161, ст. 259 КАС України позивачем не зазначено за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву.

Крім того, позивачем у порушення вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено у позовній заяві власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання на адресу суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.;

- уточненої позовної заяви із: 1) належним викладом позовних вимог у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України; 2) зазначенням: а) чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; б) за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву; в) власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- примірників уточненої позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова