Рішення № 71851673, 17.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3016/17

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Ясинська К.В.,

за участю:

представника позивача Сагата Б.Р.,

представника відповідача Рубіс В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0019851401,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0019851401.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працівниками контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вендіно-Захід" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 та з питань дотримання законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0019851401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 176 172 грн., в тому числі: основний платіж - 125 227 грн., штрафні (фінансові) санкції - 60 945,00 грн.

На думку позивача, оскільки порушення, викладені в акті перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017 відсутні, винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 21 листопада 2017 року о 11:10.

В судовому засіданні, призначеному на 21.11.2017 о 11:10 було оголошено перерву у зв'язку із наданням часу представнику відповідача для ознайомлення із матеріалами справи. Наступне судове засідання призначене на 04.12.2017 о 14:00.

В судовових засіданнях, призначених на 04.12.2017, 14.12.2017, 11.01.2018 оголошувались перерви з метою витребування додаткових письмових доказів.

В судове засідання призначене на 17.01.2018 о 14:30 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (відзиві) на адміністративний позов вих. №1076/06-30-10-03 від 04.12.2017 та додаткових запереченнях (відзиві) на позовну заяву вих. №39/06-30-10-03 від 17.01.2018.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (код ЄДРПОУ 34900785) як юридична особа зареєстроване 13.02.2007 та перебуває на обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (том І, а.с. 51-54)

Встановлено, що посадовими особами контролюючого органу на підставі направлень від 23.08.2017 №№1747, 1748, 1749, 1750, 1751 та від 30.08.2017 №1790 виданих ГУ ДФС у Житомирській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 23.08.2017 "1316 зі змінами, внесеними наказом ГУ ДФС у Житомирській області від 30.08.2017 №1351 було проведену позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Вендіно-Захід" (код ЄДРПОУ 34900785) з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 та з питань дотримання законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017. (том І, а.с. 11-48)

Згідно розділів ІІІ, IV акту перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017, контролюючим органом було виявлено низку порушень, зокрема, порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.3, ст.4, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 125 227,00 грн., у тому числі за: 2015 рік - 3 338,00 грн.; 2016 рік - 50 364,00 грн. (4 квартал 2016 року); 1-й квартал 2017 року - 33 454,00 грн.; перше півріччя 2017 року - 71 525,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.3. ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями), підприємством занижено доходи від реалізації, які відображені в рядку 2000 «Звіту про фінансові результати» в сумі 56 970 грн., в тому числі: за 2015 рік в сумі 18 410 грн., а саме відповідно до бухгалтерських проведень Дт рахунків 702, 704 Кт рахунку 79 сума реалізації за даними бухгалтерського обліку становить 150 653 710 грн., за даними рядка 2000 Звіту про фінансові результати (ф. №2) доходи від реалізації становлять 150 635 300 грн.; за 2016 рік (ІV квартал) в сумі 3 751 грн., а саме відповідно до бухгалтерських проведень Дт рахунків 702, 704 Кт рахунку 79 сума реалізації за даними бухгалтерського обліку становить 150 503 100 грн., за даними рядка 2000 Звіту про фінансові результати (ф. №2) доходи від реалізації становлять 150 506 900 грн.; за 1 півріччя 2017 року (II квартал) в сумі 34 809 грн., а саме відповідно до бухгалтерських проведень Дт рахунків 702, 704 Кт рахунку 79 сума реалізації за даними бухгалтерського обліку становить 76 161 709 грн., за даними рядка 2000 Звіту про фінансові результати (ф. №2) доходи від реалізації становлять 76 126 900 грн. Таким чином, підприємством занижено доходи від реалізації в сумі 57 103 грн.

Також в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями), підприємством занижено інші операційні доходи, які відображені в рядку 2120 «Звіту про фінансові результати» в сумі 133 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 133 грн.

Всього дані показників у рядку 01 Декларацій "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року було занижено всього у сумі 57 103 грн., у тому числі: за 2015 рік в сумі 18 543 грн.; за 2016 рік в сумі 3 751 грн.; за перше півріччя 2017 року - 34 809 грн.

Дані порушення були встановлені при співставленні даних бухгалтерського обліку, а саме: журналу-ордеру «головна книга», аналізів рахунків 702, 704, 79, первинних бухгалтерських документів за даних, відображених у рядку 01 Декларації "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку". Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати (форма №2) за 2015-2017 роки наведено в додатку №6 до акта перевірки.

Крім того, перевіркою встановлено, що при порівнянні даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме відображених витрат у Звіті про фінансові результати (форма №2) ТОВ «Вендіно-Захід» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 встановлено завищення: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), так як у Звіті про фінансові результати (форма №2) за 2016 рік даний показник завищено на 276 053 грн.. за перше півріччя 2017 року даний показник завищено на 362 551 грн. за рахунок невірного відображення в даних бухгалтерського обліку собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2016 рік на 276 053 грн., в тому числі ІV кв. 2016 року на 364 323 грн., за перше півріччя 2017 року даний показник завищено на 362 551 грн., в тому числі: І квартал 2017 року на 185 855 грн., І півріччя 2017 року на 362 551 грн. (бухгалтерське проведення Дт 902 Кт 281). чим порушено п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 №2755-VІ, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями).

Податок на прибуток, що донарахований в наслідок порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями) в сумі 10 279 грн., (57 103*18%), фінансова санкція 3 471 грн. (занижено доходи).

Податок на прибуток, що донарахований в наслідок порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1 п.44.2 ст.44 Податкового Кодексу України. ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (із змінами та доповненнями) в сумі 114 948 грн. (638 604*18%), фінансова санкція 57474 грн (завищено витрати).

На підставі порушень, визначених в акті перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017 Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0019851401, яким за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) та на підставі абз.2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ТОВ "Вендіно-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 186 172,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями - 125 227,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60 945,00 грн. (том І, а.с. 49)

Контролюючим органом було здійснено розрахунок штрафної санкції. (том І а.с. 50).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, вважаючи, що висновки контролюючого органу щодо наявності порушень, викладені у акті перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017 не відповідають фактичним обставинам справи, наголошуючи, що ТОВ "Вендіно-Захід" надавало контролюючому органу усю необхідну та належним чином оформлену первинну документацію на підтвердження господарських операцій, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що плата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV)

Статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст.3 Закону №996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Згідно з п. 2 ст. 6 Закону №996-XIV, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З урахуванням зазначеного, а також висновків, викладених у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством. Дана правова позиція також викладена у листі ДФС України від 09.06.2016 № 12672/6/99-99-15-02-02-15.

Так, відповідно до змісту п. 3.1.1.1 розділу ІІІ акту перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017, у первинних документах, які були надані для перевірки відсутні обов'язкові реквізити, а саме у видаткових накладних відсутні дані про фактичне отримання товару, відсутні підпис особи, яка приймала товар, її прізвище; печатка підприємства, у товарно-транспортних накладних відсутні відмітки про фактичне отримання товару, що не дає підстав для формування показників податкової та фінансової звітності, так як дані показники не підтверджені первинними документами, оформлення та ведення яких передбачено чинним законодавством. (том І, а.с. 23)

З метою перевірки фактичних обставин справи та підтвердження або спростування виявлених порушень, закріплених в акті перевірки акту перевірки №635/06-30-14-01/34900785 від 22.09.2017, судом було досліджено копії первинних документів, які надавалися позивачем контролюючому органу під час перевірки.

Так, за результатом дослідження наданих позивачем видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (том І, а.с. 74-136; том ІІ, а.с. 128-250; том ІІІ, а.с. 1-72) суд зазначає, що надані ТОВ "Вендіно-Захід" первинні документи оформлені належним чином та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV.

Крім того, суд звертає увагу, що реальність господарських відносин та ТОВ "Суперлакомка" підтверджена сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів.

Інших документів, які б підтверджували позицію податкового органу, відповідачем не надано.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо відсутності у первинних документах, які були надані для перевірки обов'язкових реквізитів та порушення ТОВ "Вендіно-Захід" п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1 п.44.2 ст.44 Податкового Кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону № 996-ХІV, Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 в сумі 114 948 грн. (застосована фінансова санкція - 57 474 грн.) не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0019851401 від 06.10.2017 в частині основного платежу в розмірі 114 948,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57 474,00 грн.

Представником позивача в судовому засіданні було визнано порушення в частині заниження інших операційних доходів, які відображені в рядку 2120 «Звіту про фінансові результати» в сумі 133 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 133 грн.

Крім того, в ході надання пояснень по суті справи представником позивача не заперечувалося, що внаслідок технічного збою та бухгалтерської помилки ТОВ "Вендіно-Захід" було допущено порушення в частині заниження доходів від реалізації, які відображені в рядку 2000 «Звіту про фінансові результати», а саме: за 2015 рік в сумі 18 410 грн., за 2016 рік (ІV квартал) в сумі 3 751 грн., за перше півріччя 2017 року (II квартал) в сумі 34 809 грн. Таким чином, представником позивача не заперечується наявність порушень ТОВ "Вендіно-Захід" щодо заниження доходів від реалізації в сумі 57 103 грн. Надано документи, які підтверджують про самостійне виправлення допущеної помилки щодо суми 3751 грн. за 2016 рік (а.с.83-88 т.3).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність винесення податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0019851401 від 06.10.2017 в частині основного платежу в розмірі 114 948,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57 474,00 грн., а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (вул. Комерційна, 4, Житомир, 10019. Код ЄДРПОУ 34900785) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 №0019851401 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0019851401 від 06.10.2017 в частині основного платежу в розмірі 114 948,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень) та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57 474,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні).

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст рішення складено: 26 січня 2018 року.