Рішення № 71851474, 26.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 р. Справа№805/251/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фінансової служби у Донецькій області до установи охорони здоров’я - санаторію «Святі гори» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу

Головне управління Державної фінансової служби у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують установу охорони здоров’я - санаторій «Святі гори» в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 342 801,90 грн. Заявою від 26 січня 2018 року позивач зменшив розмір заявлених ним вимог та просив суд стягнути з рахунків відповідача 341 513,83 грн., у тому числі 337 111,05 грн. – сума недоїмки за основним платежем, 4 402,78 грн. – сума нарахованої пені.

За змістом викладеного в позові заявлена до стягнення заборгованість виникла через несплату відповідачем у встановлені законодавством строки самостійно визначених податкових зобов’язаньз плати за землю за червень – жовтень 2017 року у наданій декларації з плати за землю та несплати суми нарахованої пені. Посилаючись на вимоги підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з рахунків відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 342801,90 грн.

26 січня 2018 року представником позивача через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, уповноваженого представника до судового засідання не направив, причин неявки суду не повідомив.

На підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – установа охорони здоров’я - санаторій «Святі гори» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є юридичною особою обліковується за ідентифікаційним кодом 30354113.

Відповідно до відомостей облікової картки з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) станом на 26 січня 2018 року за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 804240,10 грн., в тому числі заявлена позивачем до стягнення в сумі 337 111,05 грн. – за червень - жовтень 2017 року та 4402,78 грн. – сума нарахованої пені.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1. статті 49 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Декларацією з орендної плати за землю за 2017 рік (арк. справи 13) відповідач задекларував зобов’язання в сумі 809066,46 грн., з яких за період з січня по листопад 2017 року по 67422,21 грн. на місяць, а в грудні 2017 року в сумі 67422,15 грн. На підставі зазначеної декларації в обліковій картці з орендної плати за землю позивачем відображено щомісячне нарахування зобов’язань з орендної плати за землю.

Відомостями наявних в матеріалах справи облікових карток підтверджено, що станом на день судового розгляду відповідачем не сплачені зобов'язання з орендної плати за землю за червень-жовтень 2017 року в сумі 337111,05 грн., що визначені декларацією за 2017 рік.

Згідно пункту 129.1.3 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Нарахування пені відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу припиняється в день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Наявними в матеріалах справи документам підтверджено нарахування позивачем пені 6 жовтня 2017 року в сумі 4106,12 грн. та 296,66 грн., яку на день судового розгляду цієї справи відповідачем не сплачена.

Відповідно до підпункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Відповідно до пунктів 41.2, 41.3 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

6 січня 2017 року Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фінансової служби у Донецькій області сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 5-17, яку згідно наявного підпису на корінці вимоги отримано уповноваженою особою відповідача 12 січня 2017 (арк. справи 9).

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною або втрату нею юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

З огляду на зазначене, на підставі положень підпункту 20.1.34 статті 20, 59, статті 95, 287 Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної фінансової служби у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) до установи охорони здоров’я - санаторію «Святі гори» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 30354113, адреса: 84130, Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд. 9) про стягнення коштів в сумі 341513,83 грн. в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків, обслуговуючих установу охорони здоров’я санаторій «Святі гори» кошти у розмірі 341513 (триста сорок одну тисячу п’ятсот тринадцять) гривень 83 копійки.

Повний текст рішення складений та підписаний 26 січня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Михайлик А.С.