Ухвала суду № 71851259, 04.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45956/17

Провадження № 1-кс/761/288/2018

У Х В А Л А

Іменем України

04 січня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Голуб О.А., секретар Дігтяр М.О., за участю слідчого Поповичука В.О., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Поповичука В.О., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Антонець О.В., про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100040000051 від 03.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204; ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 272; ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2017 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Поповичука В.О., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Антонець О.В., про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100040000051 від 03.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204; ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 272; ч. 2 ст. 366 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що управлінням розслідування кримінальних проваджень ГСУ фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017100040000051 03.08.2017 року за підозрою директора ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212 КК України, директора ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, директора ТОВ «Парком Транс» ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Стейт Оіл» та інших осіб, які входять до групи компаній «БРСМ-Нафта» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Парком Транс» за ч. 3 ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Нафтотрейд-2015» за ч. 3 ст. 212 КК України, стосовно службових осіб ТОВ «Бел-Ойл» за ч. 2 ст. 366 КК України, стосовно службових осіб групи компаній «БРСМ-Нафта» за ч. 1 ст. 204; ч. 1 ст. 272 КК України.

Внаслідок злочинної діяльності директора ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4 в сприянні умисного ухилення від сплати податків директора ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_3 за період 2015-2016 років, до бюджету не надійшло податків на загальну суму 1 349 917 675 грн.

Згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року по справі № 810/3422/15, яке вступило в законну силу, експлуатація нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, заборонена. Але всупереч рішенню суду підприємство ТОВ «Бел-Ойл», спільно із службовими особами ТОВ «БРСМ-Нафта» нафтобазу експлуатували.

Також встановлено, що службові особи ТОВ «Бел-Ойл» здійснювали зберігання незаконно виготовлених нафтопродуктів з метою збуту на нафтобазі за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26.

Згідно наявних в матеріалах кримінального провадження висновків спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС № 142005701-0588 від 26.07.2016 року та № 142005701-1317 від 11.11.2016 року, № 142005701-1551 від 09.12.2016 та висновків КНДІСЕ № 17480/16-34/22369-22389/16-34/22390/16-53 від 04.01.2017 нафтопродукти, а саме бензин та дизельне паливо, які знаходились за даною адресою, не відповідають ДСТУ.

Офіційно підприємство ТОВ «Бел-Ойл» здійснює зберігання нафтопродуктів за вищевказаною адресою.

У ході досудового розслідування кримінального провадження, нафтобаза за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 та нафтопродукти, які зберігаються на даній нафтобазі були визнані речовими доказами.

На теперішній час, на нафтобазі за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 знаходяться нафтопродукти в загальній кількості - 1 206,35 тис. тон., які належать на праві власності підприємству ТОВ «Бел-Ойл».

Дані нафтопродукти, були вилучені співробітниками ГСУ ФР ДФС України у ході проведення обшуку за вищевказаною адресою по кримінальному провадженню №32016170000000004 від 11.02.2016, яка в подальшому була об'єднана із даним кримінальним провадженням.

Так, на нафтобазі за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 до теперішнього часу зберігаються наступні нафтопродукти, які належать підприємству ТОВ «Бел-Ойл»: паливо дизельне Євро; - бензини моторні Євро;- складні органічні суміші ароматичних та неароматичних вуглеводнів, з домішками кисневмісних сполук; - органічні речовини на основі етилового спирту (вміст більше 95 %) з домішками ароматичних сполук; - органічні речовини на основі метилтретбутилового ефіру (вміст більше 90 %) з домішками ароматичних сполук; - органічні речовини на основі суміші ароматичних вуглеводнів (вміст 78,9 %); - органічні речовини на основі ізопентану та суміші ароматичних (вміст 25,13 %) та аліфатичних вуглеводнів.

11.12.2017 року директору ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

В даному кримінальному провадженню пред'явлений цивільний позов, у тому числі до директора ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4, згідно якого необхідно відшкодувати майнову шкоду завдану державним інтересам в розмірі 1 570 436 601,44грн., солідарно участі у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, в результаті злочинної діяльності директора ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4 в сприянні умисного ухилення від сплати податків директора ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_3 за період 2015-2016 років, до бюджету фактично не надійшло коштів на загальну суму 1 349 917 675 грн.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Бел-Ойл» від 25.05.2015 року та статуту ТОВ «Бел-Ойл» зареєстрованого 26.06.2015 року єдиним власником (учасником) підприємства ТОВ «Бел-Ойл» являється ОСОБА_4

Також, згідно п. 18.5 статуту ТОВ «Бел-Ойл» активи даного підприємства, після його ліквідації розподіляються між власниками (учасниками) підприємства. Так як ОСОБА_4 являється єдиним власником (учасником) підприємства, то активи підприємства ТОВ «Бел-Ойл» при його ліквідації, фактично повинні бути передані тільки ОСОБА_4

Так, в результаті злочинної діяльності директора ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4 до бюджету фактично не надійшло коштів на загальну суму 1 349 917 675 грн., а вартість нафтопродуктів підприємства ТОВ «Бел-Ойл», які зберігаються на нафтобазі за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 не перевищує 45 000 000,00 грн.

Таким чином, вартість майна, яке належить арештувати являється меншим розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням директором ТОВ «Бел-Ойл» ОСОБА_4

Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нафтобаза яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, належить на праві власності підприємству ТОВ «БРСМ-Нафта», код 31826526. Орендарем даної нафтобази являється підприємство ТОВ «Бел-Ойл».

А тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення конфіскації майна як виду покарання виникла необхідність в накладенні арешту на нафтобазу яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 та нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 із забороною їх користування.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України вказане клопотання слідчий просить розглядати без участі представників ТОВ «БРСМ-Нафта», ТОВ «Бел-Ойл», оскільки є достатні підстави вважати, що вони можуть здійснити дії, які призведуть до псування, перетворення, втрати, знищення речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив задовольнити його.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, заслухавши думку слідчого, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Зі змісту клопотання та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження №32017100040000051 від 03.08.2017 року вбачається, що досудове розслідування у ньому здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204; ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 272; ч. 2 ст. 366 КК України.

При цьому слідчий в клопотанні порушує питання про накладення арешту на нафтобазу яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 та нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Аналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів, свідчить про те, що слідчим не доведено правових підстав для арешту майна, можливість використання її як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Так, слідчий порушуючи питання про накладення арешту на нафтобазу яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 та нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, не довів, що це майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні №32017100040000051.

Так, з матеріалів клопотання убачається, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2016 року в межах кримінального провадження № 32016170000000004 01.11.2016 року було проведено обшук у виробничих, адміністративних, складських, офісних та інших приміщеннях, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, в ході якого були вилучені нафтопродукти.

Однак, дані, здобуті в межах кримінального провадження № 32016170000000004, не можуть бути враховані як докази в межах кримінального провадження №32017100040000051 відомості щодо якого внесені до ЄРДР 03.08.2017 року, оскільки, вони були вилучені в межах іншого кримінального провадження.

Будь-яких достовірних даних щодо виділення або об'єднання кримінальних проваджень № 32016170000000004 та №32017100040000051, слідчому судді не надано, як і не наведено доводів, які б заслуговували на увагу та доводили те, що вилучене майно буде мати значення речових доказів.

Крім того, згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нафтобаза яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, належить на праві власності підприємству ТОВ «БРСМ-Нафта».

Однак, в кримінальному провадженні №32017100040000051 від 03.08.2017 року нікому зі службових осіб ТОВ «БРСМ-Нафта» не повідомлено про підозру у вчиненні розслідуваних кримінальних правопорушень та відповідно до положення ч. 8 ст. 214 КПК України ТОВ «БРСМ-Нафта» не може бути юридичною особою, стосовно якої може здійснюватися кримінальне провадження.

А тому, на зазначене вище майно, що належить ТОВ «БРСМ-Нафта», в силу вимог ч.ч. 5, 6 ст. 170 КПК України не може бути накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Також, слідчий у клопотанні посилається на те, що 11.12.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді конфіскації майна, а також на те, що у кримінальному провадженні, що розслідується заявлено цивільний позов, а тому є всі підстави у накладені арешту нафтобазу яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26 та нафтопродукти, які знаходяться у резервуарах нафтобази за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Шевченка, 26, з метою забезпечення цивільного позову та забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що взагалі є необґрунтованим, оскільки вказане майно належить ТОВ «БРСМ-Нафта», стосовно якої не здійснюється кримінальне провадження, а тому на майно цього товариства не може бути звернуто стягнення в межах даного кримінального провадження, більше того не може бути й дане майно конфіскованим.

Слід звернути увагу на те, що статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

Таким чином, враховуючи положення Кримінального процесуального кодексу України, практику Європейського суду з прав людини, на переконання слідчого судді, накладення арешту на згадане вище нерухоме майно, власником якого є ТОВ «БРСМ-Нафта» стосовно якого та його службових осіб кримінальне провадження №32017100040000051 від 03.08.2017 року не здійснюється, за умови індивідуальної відповідальності особи за вчинення злочину, призведене в даному випадку до порушення справедливого балансу між інтересами власника, гарантованими йому законом, і завданнями цього кримінального провадження та таке втручання у право власності ТОВ «БРСМ-Нафта» не може вважатися законним.

Приймаючи до уваги вищевикладене, відсутність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання слідчого.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити старшому слідчому з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України Поповичука В.О., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Антонець О.В., у задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100040000051 від 03.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204; ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 272; ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя