Ухвала суду № 71851218, 15.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19354/17

Провадження № 6/761/84/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

при секретарі Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника Малого приватного підприємства «К.О.Т.» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України від 16 лютого 2017 року у справі АС №385у/2016 за позовом Widrig Finanz & Beteiliguns-Aktiengesellschaft до МПП «К.О.Т.» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року представник в інтересах МПП «К.О.Т.» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України від 16 лютого 2017 року у справі АС №385у/2016 за позовом Widrig Finanz & Beteiliguns-Aktiengesellschaft до МПП «К.О.Т.» про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 08.08.2017 року судді Гуменюк А.І. заяву боржника суд вважав неподаною та повернув у зв»язку з не усунення недоліків у встановлений судом строк.

Між тим, ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.10.2017 року вказану ухвалу було скасовано із передачею справи на новий розгляд до суд першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви.

Після проведення автоматичного розподілу справу було передано в провадження судді Осаулова А.А., який ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2017 року призначив проведення судового засідання за участю сторін.

Клопотання обґрунтовано тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України (надалі по тексту - МКАС при ТПП України) від 16 лютого 2017 року у справі АС №385у/2016 було стягнуто на користь Widrig Finanz & Beteiliguns-Aktiengesellschaft (надалі по тексту - стягувач) з МПП «К.О.Т.» (надалі по тексту - боржник) заборгованість в сумі - 155 925 ЄВРО за договорами позики від 04.11.2005 року та від 10.01.2006 року. Сторона заявника посилається як на підставу для скасування вказаного рішення на те, що в порушення вимог п.8.1 розділу 8 договорів позики від 04.11.2005 року та від 10.01.2006 року спір було розглянуто Міжнародним комерційний арбітражним судом при ТПП України, а не Комерційним Арбітражним судом при ТПП України, тому вважає на необхідне розглянути вказаний спір господарським судом. Також, посилається на те, що на визначену ним адресу копії документів з суду йому направлено не було, що позбавило його можливості надати свої пояснення, а суд розглянув справу без участі боржника в порушення вимог п.2 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», що є підставою для скасування прийнятого рішення, чим порушив правила змагальності процесу. Більше того, прийняте МКАС при ТПП України рішення від 16.02.2017 року не відповідає публічному порядку та законодавству України, оскільки вказаний суд без відповідного клопотання стягувача поновив йому пропущені процесуальні строки, чим прийняв суперечливе рішення. Листування між фізичними особами не можна вважати листуванням їх як представників товариств - юридичних осіб стягувача і боржника.

За викладених підстав заявник просив клопотання задовольнити та скасувати рішення МКАС при ТПП України від 16.02.2017 року у справі АС № 385у/2016, як таке що ухвалено без належного повідомлення позивача та у порушення публічного порядку України.

Представник заявника в судове засіданні не з»явився, хоча про дату і час розгляду справу був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність, чи відкладення її розгляду до суду до визначеної дати не подавав.

Представник стягувача в судове засідання також не з»явився, але направив до суду заперечення проти заяви, де просив в її задоволенні відмовити, оскільки у відповідності до арбітражної угоди за п.8.1. договору позики від 04.11.2005 року та від 10.01.2006 року було визначено повноважним судом з розгляду справи саме МКАС при ТПП України. При цьому, ним же було вирішено заяву боржника про відсутність у цього суда відповідної компетенції на розгляд справи, а саме вказав на свою компетенцію вирішувати цей спір. Про дату і час розгляду справи боржник був повідомлений належним чином МКАС при ТПП України, що підтверджується відповідними поштовими повідомленням. Доводи ж боржника про невірне застосування судом вимог про позовну давність не можна брати до уваги, оскільки суд позбавлений можливості переглядати спір по суті і скасовувати рішення міжнародного комерційного арбітражу з цих підстав. Більше того, аналогічне клопотання було розглянуто судом під час розгляду справи в МКАС при ТПП по суті. Відтак, наведені заявником обставини є введення суд в оману, оскільки жодним чином порушення публічного порядку України даним рішенням не спричинено.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

За умовами ч.2 ст.23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Згідно ст..58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони скасовують або пом»якшують відповідальність особи.

Відтак, зважаючи на призначення судового розгляду у цій справі ухвалою суду від 03.11.2017 року в Шевченківському районному суді м.Києва в межах визначеної ст..ст.389-7, 389-8 ЦПК України компетенції, саме вказаний суд вправи її вирішити по суті.

При цьому, за умовами п.9 Перехідних Положень ЦПК України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, при визначенні порядку розгляду заяв вказаної категорії слід застосовувати вимоги чинного ЦПК України, за умовами ч.ч.1,2 ст.457 якого визначено, що справа про оскарження рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю усіх осіб, що не з»явились.

Дослідивши письмові докази, пояснення та заперечення представників сторін та матеріали справи АС №385у/2016 від 16.02.2017 року згідно рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини.

За умовами ч.1, ч.2 ст.458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в п. 2 ст. 6, лише у разі, якщо: сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у ст.7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону. Арбітражне рішення також підлягає скасуванню, якщо компетентний суд визнає, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України (надалі по тексту - МКАС при ТПП України) від 16 лютого 2017 року у справі АС №385у/2016 було стягнуто на користь Widrig Finanz & Beteiliguns-Aktiengesellschaft (надалі по тексту - стягувач) з МПП «К.О.Т.» (надалі по тексту - боржник) заборгованість в сумі - 157427,55 ЄВРО за договорами позики від 04.11.2005 року та від 10.01.2006 року із урахуванням процентів за користування коштами та витрат по сплаті арбітражного збору.

Рішення суддів в арбітражному спорі є остаточним та набуло законної сили з дати його винесення - 16.02.2017 року, що передбачено ст.32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Розглядаючи справу в межах вимог представника заявника, судом встановлено, що про дату і час розгляду справи по суті МКАС при ТПП України належним чином повідомив сторону заявника МПП «К.О.Т.», про що зазначено у вказаному судовому рішенні, та сам факт обізнаності боржника про дату проведення засідання та необхідності участі у ньому вбачається з направлених йому позивачем і вручені йому додаткових пояснень (а.с.81), а також направленням ним самим заперечень відповідача щодо компетенції МКАС при ТПП України з розгляду вказаного спору по суті до суду і їх розглядом. Отримання ним листів і їх вручення 03.01.2017 року та 30.01.2017 року.

Вказані обставини спростовують доводи представника заявника про його неналежне повідомлення, а відтак такі підстави для скасування оскаржуваного рішення в цьому судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, що вказує на дотримання МКАС при ТПП України вимог п.2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Щодо доводів сторони заявника про відсутність компетенції МКАС при ТПП України на розгляд вказаної справи слід зазначити наступне.

Як встановлено судовому засіданні, вищевказані договори позики було підписано сторонами, що не оспорюється у заяві про скасування.

При цьому, відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі.

У відповідності до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» якщо сторони в арбітражній угоді чи в арбітражному застереженні домовились про передачу спору в арбітраж, при розгляді заяви про відсутність у третейського суду компетенції необхідно виходити з узгодженого волевиявлення сторін. За наявності спору щодо того, хто повинен проводити арбітраж, це питання перш за все має бути предметом уточнення, узгодження і врегулювання самих сторін, адже лише вони мають повноваження визначити, який саме орган здійснюватиме арбітраж. Тільки якщо сторонами була письмово виявлена в угоді або арбітражному застереженні узгоджена воля з цього питання, суд може вважати, що арбітраж має компетенцію.

Так, правовою підставою для розгляду вказаної справи в МКАС при ТП України була арбітражна угода в п.8.1 розділу 8 договорів позики від 04.11.2005 року та в договорі від 10.01.2006 року (а.с.95, 102). При цьому, за умовами вказаного п.8.1 визначено про розгляд спорів саме у Комерційному Арбітражному суді при ТПП України із застосуванням Регламенту Міжнародного Комерційного Арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України. Зазначена описка у назві судової установи із урахуванням наступного уточнення установи компетентного Арбітражу із посиланням на його Регламент, жодним чином не заважає встановити суть та зміст застереження про вибрану сторонами арбітражну установу. Більше того, відповідачем вже було подано та розглянуто судом відповідну заяву про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на розгляд такої заяви.

Відтак, третейський суд у відповідності до вимог ч.ч.1,3 ст.16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сам прийняв постанову про свою компетенцію, що відображено у ст..ст.2-3 Рішення МКАС при ТПП України.

Більше того, відповідач у заяві про компетенції МКАС при ТПП України та у цій заяві не пояснив, який же суд вправі був розглядати спір між сторонами, тобто той суд, який він обрав при підписанні договорів позики.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, заявник також посилається лише на те, що МКАС при ТПП України не надав оцінки пропущенню строку позовної давності позивачем та у відсутність відповідної заяви його поновив, чим порушив матеріальне право України, а саме публічний порядок розгляду справу в Україні.

Між тим, оскаржуване рішення, яке ухвалив Міжнародний Комерційний Арбітражний суд при ТПП України не порушило публічного порядку України, а ті доводи, на які послався представник в судовому засіданні ніяким чином не стосуються порушення публічного права України,а вирішено у відповідності до норм діючого на той час законодавства із урахуванням наданих доказів сторонами, а суд з огляду на вимоги ч.2 ст.458 ЦПК України не вправі скасовувати рішення з інших, не передбачених цією нормою підстав.

Таким чином, МКАС при ТПП України, вирішуючи спір, надав оцінку доказам, які були надані сторонами, керуючись матеріальним правом України, за своїм внутрішнім переконанням, що не суперечить арбітражному застереженню, викладеному в договорах позики.

Суд вважає, що при розгляді справи, МКАС при ТПП України керувався діючим законодавством України, зокрема Законом «Про Міжнародний комерційний арбітраж», регламентом МКАС і при цьому не було порушено закону.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається заявник як на підставу для задоволення клопотання, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а інших підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України, передбачених ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», у судовому засіданні не встановлено та заявником не наведено, тому суд прийшов до висновку, що заява представника Малого приватного підприємства «К.О.Т.» від 06.06.2017 року про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України від 16 лютого 2017 року у справі АС №385у/2016 не підлягає задоволенню, а вказане рішення слід залишити без змін.

Враховуючи викладене на підставі ст.ст. 6, 7, 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та керуючись ст.ст. 13, 83, 258, 259, 456-458 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника Малого приватного підприємства «К.О.Т.» від 06.06.2017 року про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України від 16 лютого 2017 року у справі АС №385у/2016 за позовом Widrig Finanz & Beteiliguns-Aktiengesellschaft до МПП «К.О.Т.» про стягнення заборгованості за договорами позик та залишити вказане рішення без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи або без участі учасників зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст судового рішення складено 22.01.2018 року.