Ухвала суду № 71849629, 23.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/38/18 Справа № 705/4841/17 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Коваль А.Б. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Дмитренка М. І. Єльцова В. О., Биби Ю. В. Єгоровій С. А.з участю прокурораМакаренка А.І.

підозрюваного ОСОБА_7

захисника Божко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Танасійчука О.В. на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2018 року, якою відносно підозрюваного

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Христинівка, Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.194 КПК України на строк 60 днів, а саме з 03 січня 2018 року до 03 березня 2018 року, -

в с т а н о в и л а :

07.12.2017 ст. слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Дідух С.В. звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, що було погоджене прокурором Уманської місцевої прокуратури Танасійчуком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7.

В клопотанні слідчим вказано, що ОСОБА_7 невстановлених досудовим розслідуванням дати та часу, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи намір на масове незаконне виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабіс, з метою подальшого його розповсюдження і отримання грошових коштів та покращення свого матеріального становища, за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 здійснив незаконне виробництво наркотичного засобу - каннабіс шляхом обладнання кімнат будинку для штучного вирощування наркотичного засобу, розсаджування насіння коноплі у горщики, здійснення їх поливу, освітлення штучним способом, створення відповідного мікроклімату, вологості, серійного їх виробництва(вирощування) за відповідною технологією після чого, невстановлених досудовим розслідуванням дати та часу, за вищевказаною адресою, з частини вирощеної коноплі здійснив їх виготовлення шляхом від'єднання частин рослини, їх сушки та подрібнення з метою подальшого збуту готової продукції придатної для вживання.

16.11.2017 року у період часу з 19 години 20 хвилин по 20 годину 00 хвилин працівниками поліції проведено санкціонований обшук у будинку АДРЕСА_2 під час якого у кімнатах пристосованих для вирощування коноплі виявлено та вилучено 929 рослин зеленого кольору, які росли кожна окремо у горщиках, що згідно висновку експерта № 2/2861 від 01.12.2017 року є рослинами роду коноплі та містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - тетрагідроканабінол та які згідно постанови КМУ № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, які ОСОБА_7 виробляв шляхом вирощування та виготовляв шляхом сушки і подрібнення з метою подальшого збуту на що вказує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року та Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» враховуючи великий розмір вилучених рослин та неможливість самостійного вживання кількості виготовленого наркотичного засобу.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2018 року клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою вирішено задовольнити частково, відмовивши в обрані запобіжного заходу як тримання під вартою. Застосовано до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, зобов'язавши його: прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого, не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований та проживає чи перебуває, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом. Обов'язки покладені на підозрюваного строком на 60 днів, а саме з 03 січня 2018 року до 03 березня 2018 року. Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків відносно нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Танасійчук О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та невідповідність визначеного запобіжного заходу особі підозрюваного внаслідок м'якості, та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі, обравши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Звертає увагу, що слідчий суддя не достатньо врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Макаренка А.І., який підтримав вимоги апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката Божко О.А., які просили залишити законне рішення в силі, вивчивши матеріали клопотання, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положення ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Постановляючи ухвалу про обрання найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя виходив з того, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, однак, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України , якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст. 194 КПК України , але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Згідно положень ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього кодексу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог, передбачених ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, а саме, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, та враховуючи хворобливий стан підозрюваного, дійшов вірного висновку про те, що застосування найбільш м'якого запобіжного заходу, а саме, особистого зобов'язання є достатнім і необхідним, який забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та виконання ним процесуальних обов'язків.

Твердження апелянта про наявність вагомих доказів вчинення підозрюваним злочину та тяжкість злочину не є єдиним критерієм для обрання запобіжного заходу і оцінюються в сукупності з іншими обставинами.

Крім того, прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що як у клопотанні, так в апеляції не наведено обґрунтування того, що лише тримання під вартою є тим запобіжним заходом, який би забезпечив належну поведінку підозрюваного. Прокурор довів лише обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, але не довів обставин, передбачених п.п.2,3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував більш м'який запобіжний захід, ніж визначений у клопотанні слідчого.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що будь-яких підстав для скасування ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2018 року не має.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Танасійчука О.В. - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 січня 2018 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання тримання - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :