Рішення № 71848502, 26.01.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5871/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2018 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Куцоконя Ю.П.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному

справу № 569/5871/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини і підстави, просить суд розірвати його шлюб з ОСОБА_4, зареєстрований 06 червня 1998 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Рівне, актовий запис № 517, та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, тобто з ним.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково.

Не заперечила проти позовних вимог в частині розірвання шлюбу, але, разом з тим, зазначила, що відповідач не погоджується з тією негативною характеристикою, яку дав їй позивач, викладаючи обґрунтування своїх вимог у позовній заяві. Вказує на те, що відповідач намагалася зберегти сім'ю.

Позовні вимоги в частині визначення місця проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_3 заперечила та просить суд залишити дитину на проживання з матір'ю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, скільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що сторони з 06 червня 1998 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому міським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Рівне, актовий запис № 517. Від шлюбу сторони мають двох дітей - повнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом також встановлено, що на даний час позивач ОСОБА_2 проживає разом з синами ОСОБА_7 і ОСОБА_5 в місті Рівне на АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 з 2013 року і до теперішнього часу проживає та працевлаштована в Республіці Італія.

Вказані обставини учасниками справи визнаються, а тому згідно частини першої статті 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають. Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що на теперішній час сторони сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, проживають окремо, спільним побутом не пов'язані і не мають взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

За визначенням поняття шлюбу, наведеним у частині першій статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України закріплено один із головних принципів шлюбу - його добровільність. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як слідує з положень статті 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до вимог статті 112 СК України, якою визначено підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подальше спiльне життя подpужжя i збеpеження шлюбу супеpечило б iнтеpесам позивача, що мають для нього iстотне значення, а тому шлюб мiж стоpонами необхiдно pозipвати.

При вирішенні спору щодо визначення місця проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 суд вважає необхідним зауважити наступне.

Відповідно до вимог статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Таким чином, згода дитини, яка досягла десяти років, має суттєве значення при вирішенні питання щодо місця її проживання.

Частиною першою статті 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено статтею 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради 01 листопада 2017 року. Вказана комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняла рішення про доцільність залишення дитини на проживання з батьком.

Згідно висновку від 06 листопада 2017 року № 08-1700, орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, ОСОБА_2

Як слідує з висновку, при вирішенні питання щодо визначення місця проживання, ОСОБА_5 надав службі у справах дітей письмове пояснення, в якому вказав, що проживає з татом та старшим братом ОСОБА_6. Між ним, татом і братом склалися хороші стосунки і він дуже любить тата. Зі слів дитини, мама вже 6 років проживає в Італії і з нею він спілкується через інтернет-мережу. Подарунків мама синові не передає. Станіслав знає, що тато з мамою розлучаються. Він пояснив, що в подальшому хоче проживати з татом.

Наведене свідчить про те, що, відповідно до вимог статті 171 СК України, думка дитини при вирішенні питання про визначення місця проживання була вислухана.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком суд визнає достатньо повним та об'єктивним, а тому враховує цей висновок при вирішенні спору, приймаючи до уваги його узгодженість та відповідність сукупності інших досліджених по справі доказів.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_8 згаданий висновок в інтересах ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтримала, про що подала суду відповідну заяву. Цією ж заявою просить суд розгляд справи провести без її участі.

Оцінюючи досліджені по справі докази та встановлені на їх підставі обставини, які мають значення для вирішення справи, а також враховуючи бажання дитини, суд прийшов до висновку, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Шлюб мiж ОСОБА_2 і ОСОБА_4, зареєстрований 06 червня 1998 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Рівне, актовий запис № 517, розірвати.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2.

Третя особа - виконавчий комітет Рівненської міської ради, місцезнаходження: місто Рівне, вулиця Соборна,12А, код ЄДРПОУ 04057758.

Повне рішення складено 29 січня 2018 року.

Суддя: Ю.П.Куцоконь