
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/10266/17 Номер провадження 11-сс/786/48/18Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - суддіКостенка В.Г.,суддів з секретарем прокурораКорсун О.М., Маліченка В.В., Гнітько А.М., Могильчука О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу директора ТОВ «ТБК «Сіті-Буд» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 29 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області Куліша В.В. в кримінальному провадженні №12017170000000558 та наклав арешт на автомобіль «MAN TGX 18.440» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2, що належать на праві власності ТОВ «ТБК «Сіті-Буд», заборонивши його відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких ремонтних робіт до скасування арешту у встановленому КПК України порядку та визначив місце зберігання на території майдану тимчасового тримання транспортних засобів Чутівського ВП ГУ НП в Полтавській області.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
В апеляційній скарзі директор ТОВ «ТБК «Сіті-Буд» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні клопотання слідчого відмовити. При цьому зазначає про відсутність визначених законом обставин, які підтверджують необхідність застосування обмежень щодо майна товариства.
Вказує, що слідчим суддею обрано найбільш обтяжливий спосіб арешту майна, що суперечить приписам ч.4 ст.173 КПК України, а ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України, оскільки не містить мотивів, з яких суд виходив при її ухваленні.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Приписами п.1 ч.2 та ч.3 цієї статті Кодексу встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ст.98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження 25 грудня 2017 року до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000558 внесено відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за фактом ДТП з участю автомобіля «MAN TGX 18.440» днз НОМЕР_1.
Враховуючи, що цей транспортний засіб містить на собі сліди злочину, що не заперечує і сам апелянт, з огляду на необхідність проведення призначеного слідчим експертного дослідження автомобіля з напівпричепом, арешт, накладений з метою збереження цих речових доказів, є виправданим.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.
Крім того, відповідно до положень ст.174 КПК України арешт майна може бути скасований на будь-якій стадії кримінального провадження, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.404, ст.405 та ст.422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 29 грудня 2017 року про накладення арешту на автомобіль «MAN TGX 18.440» днз НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ» днз НОМЕР_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ТБК «Сіті-Буд» ОСОБА_6, - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
Костенко В.Г. Корсун О.М. Маліченко В.В.
Судове рішення № 71847941, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/10266/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: