Постанова № 71847813, 24.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3856/16-ц Номер провадження 22-ц/786/131/18Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Гальонкін С.А., Карпушин Г.Л.

за участю секретаря Ачкасової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 жовтня 2017 року (час ухвалення рішення - з 26.10.2017р. 17.27. до 27.10.2017р. 08.24.; дата виготовлення повного тексту рішення не зазначена) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до ОСОБА_2 про відшкодування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до суду з вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути на його користь вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією в розмірі 24 168 грн. 90 коп. та судових витрат у сумі 1 378 грн.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що 14.03.2016 року уповноваженими представниками Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» виявлене самовільне підключення квартири відповідача до електричної мережі поза приладом обліку, у зв'язку з чим позивачу завдані матеріальні збитки, вартість яких обрахована відповідно до діючої методики.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 жовтня 2017 року позов задоволений: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією в розмірі 24 168 грн. 90 коп. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, не встановив яким чином прилад «Дятел» був застосований для виявлення позаоблікового підключення відкритою проводкою та коли він в останнє проходив технічну перевірку справності та чи був справний на момент виявлення порушення, а також не встановив причину перевірки та правомірність перебування представників саме за адресою: АДРЕСА_1.

Також вказував, що судом першої інстанції як і позивачем по справі не встановлено, кому належить сам дріт і до якої квартири він веде.

При вирішенні спору суд помилково всупереч фактичним обставинам визначив належним відповідачем саме ОСОБА_2

Окрім того, суд не дав належної оцінки акту про виявлення порушення правил користування електричною енергією, який складений з порушенням встановлених вимог.

У письмових запереченнях ПАТ «Полтаваобленерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на надуманість доводів апеляційної скарги. У спростування кожного з доводів апеляційної скарги позивачем зроблено посилання на фактичні обставини та норми закону, які їх спростовують.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371, ст..375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1

Відповідно до договору №310108 від 23 квітня 2005 року ПАТ «Полтаваобленерго» зобов'язувалося постачати електричну енергію у квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язувався оплачувати вартість спожитої електроенергії згідно показників приладів обліку.

14 березня 2016 року контролерами рейдової бригади ПАТ «Полтаваобленерго» виявлено безоблікове підключення квартири АДРЕСА_1 квартира споживача ОСОБА_2 була підключена через окремий автомат, минаючи електролічильник, підключений до ввідного запобіжника, про що було складено акт про порушення від 14.03.2016 року № 00003379 (а.с.6).

Згідно акту споживач ОСОБА_2 при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_3, допустив порушення Правил користування електричної енергією для населення (ПКЕЕН), а саме п.48, шляхом самовільного підключення електроустановки до електромережі, що не є власністю електропостачальника з порушенням схеми обліку, відкритою електропроводкою поза електролічильником. Підключення квартири через окремий автомат, минаючи електролічильник, підключено до ввідного запобіжника. При від'єднаному фазному проводі навантаження від лічильника, напруга в квартирі є, а при вимкненому навантаженні лічильник не обраховує. При контрольному огляді виявити дане правопорушення неможливо. Порушення виявлено шляхом часткового демонтажу електрощита та спецзасобу «Дятел» (а.с.6-8).

До акту також приєднано схему підключення електроустановок споживача та фотокартки, на яких зафіксовано порушення правил (а.с.8-19).

Комісією у складі: голови комісії, начальника аб.групи ОСОБА_4 та 4 членів комісії: юрисконсульта ОСОБА_5, майстра аб.групи ОСОБА_6, техніка аб.групи ОСОБА_7 та оператора КН ОСОБА_8, розглянуто акт №00003379 від 14 березня 2016 року. З Протоколу №26 від 15 квітня 2016 року вбачається, що комісією вирішено провести нарахування вартості електричної енергії згідно складеного акту відповідно до п.3.1. та 5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562 з дня останньої технічної перевірки електричних мереж. (а.с.20).

Розрахунком вартості безобліково спожитої електроенергії по акту №00003379 від 14 березня 2016 року визначено розмір збитків, спричинених ОСОБА_2 споживанням електричної енергії за період з 14.03.2015 по 14.03.2016 року, за 366 днів, який становить 24 168 грн. 90 коп. (а.с.21-22).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Полтаваобленерго», суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів, виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктами 48,53 Правил користування електроенергією для населення, а також пунктом третім Правил, затверджених постановою НКРЕ України №562 від 04 травня 2006 року, встановлено, що споживач несе відповідальність за розкрадання електроенергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Якщо споживач відмовився від підпису в акті робиться відмітка про це, і він вважається дійсним за умови, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, за тарифами для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії, за кількістю днів.

Суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону (ст.185 ЦПК України в редакції 2004 року) дослідив у судовому засіданні оригінал акту №00003379 від 14 березня 2016 року (світлокопія мається у справі - т.1 а.с.6), з дотриманням вимог ст.212 ЦПК України (в редакції 2004 року) дав йому належну оцінку, зокрема визнав його дійсним та таким, що оформлений у відповідності до вимог закону, у тому числі судом першої інстанції встановлено, що в акті відсутні виправлення, дописки, тощо, про що наполягає в апеляційній скарзі ОСОБА_2

Як вбачається зі змісту акту від 14 березня 2016 року у ньому відсутня указівка про те, що порушення правил споживання електроенергії виявлено без застосування спецзасобу «Дятел» при візуальному огляді шляхом спостереження за показаннями електролічильника, як про це стверджується в апеляційній скарзі.

Актом, додатками до нього, показаннями свідків, допитаних судом першої інстанції, відеозаписом виявлення порушення (долучений до матеріалів справи) у сукупності підтверджується визначений представниками позивача механізм (схема) позаоблікового споживання електроенергії саме у квартирі ОСОБА_2 - відкрита проводка через окремий автомат поза лічильником підключена до ввідного запобіжника.

Дослідження зазначених доказів дає можливість на побутовому рівні (за відсутності спеціальних знань) зрозуміти у тому числі те, що виявити цю схему (облаштування) неможливо простим візуальним оглядом, оскільки частина проводу та автоматичний вимикач були змонтовані у щитовій, що розташована поруч із електрощитовою, де розміщений електролічильник квартири відповідача.

Наведені докази спростовують доводи апеляційної скарги про складання акту від 14 березня 2016 року за відсутності ОСОБА_2, а також про неправильність застосування Методики розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.

Як слідує зі змісту паспорта сигналізатора прихованої проводки Е121 «Дятел» (т.2 а.с.10-11), цей прилад забезпечує перевірку наявності напруги без контакту з провідником та призначений для виявлення прихованої проводки та місця розриву кабелю. Виходячи з принципу дії цього приладу, він придатний виявити напругу без контакту також і у відкритій (неприхованій) проводці. Цей прилад відповідно до постанови КМУ №374 від 04 червня 2015 року не є засобом вимірювальної техніки, отже не потребує проходження технічної повірки. При цьому позивачем суду наданий акт від 10 лютого 2016 року проходження приладом Е121 «Дятел» періодичного контролю на придатність до використання (т.2 а.с.12).

Отже, твердження апеляційної скарги про неправомірність використання цього приладу, неможливість його використання на відкритій проводці, його можлива технічна непридатність до використання, а також відсутність відмітки про його використання в акті від 14 березня 2016 року є безпідставними та спростовуються наявними у справі належними і допустимими доказами.

У заперечення правомірності дій працівників позивача з виявлення факту позаоблікового споживання електроенергії у квартирі відповідача в апеляційній скарзі зроблене посилання виключно на відсутність у відрядженні на роботи (т.1 а.с.121-125) указівки про конкретний сектор міста Лубни, де такі роботи мали проводитися. Разом з тим, відповідач не послався на нормативний акт, яким передбачено обов'язок енергопостачальника зазначити у відрядженні на роботу (перевірку) своїх працівників конкретні місця (об'єкти) проведення робіт. Така нормативна вимога відсутня, отже указівка у відрядженні на роботи - «м.Лубни», не може свідчити про неправомірність дій працівників позивача.

Щодо не встановлення умислу у діях відповідача колегія суддів зауважує, що, по суті, ці доводи зводяться до твердження про відсутність у відповідача мотивів для вчинення правопорушення, зважаючи на наявність у нього пільг. Наведені доводи спростовуються довідками про обсяги споживання електроенергії у квартирі споживача, згідно яких обсяги споживання електроенергії у квартирі відповідача після усунення виявленого порушення зросли майже втричі (т.1 а.с.130 і зворот, 169-173).

Вирішуючи питання про належного відповідача по справі, суд першої інстанції ґрунтовно дослідив договір між ПАТ «Полтаваобленерго» і Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням від 27.12.2008 року, договір про користування електричною енергією, укладений між ПАТ «Полтаваобленерго» і ОСОБА_2 23.04.2005 року, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій від 06.02.2007 року (т.1 а.с.24-27, 58-59, 137-144) та, приймаючи до уваги факти, зафіксовані в акті від 14.03.2016 року, зробив правильний висновок про те, що належним відповідачем у цій справі є саме ОСОБА_2 як власник квартири АДРЕСА_1 незалежно від того чи проживає він у ній фактично чи ні. В апеляційній скарзі відсутні обґрунтовані доводи та посилання на докази, які б спростовували зазначений висновок суду першої інстанції - по суті повторні наведенні заперечення на позов.

Зважаючи на встановлене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.371, ст..375, ст..382, ст..384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26.01.2018 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: С.А. Гальонкін

Г.Л.Карпушин

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов