Рішення № 71847534, 16.01.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1156/17

№ пров. 2/544/70/2018

Номер рядка звіту 47

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі головуючого - судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря - Пірогова В.Г.,

представника позивача Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області - Грицай І.Г. (представника органу державної влади),

представника третьої осіби Пирятинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді - Захарченко Т.М. та ОСОБА_4,

представника Каплинцівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області - Шурхал В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмаркова, 17 у м. Пирятин цивільну справу за позовом Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Пирятинський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Каплинцівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, Майорщинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Гребінківського району Полтавської області про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

Пирятинська районна державна адміністрація Полтавської області у листопаді 2017 року звернулася з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що у с. Усівка Пирятинського району Полтавської області проживає сім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 листопада 2007 року, та мають на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_5 року та ОСОБА_7, народження ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

ОСОБА_8, народження ІНФОРМАЦІЯ_7 року, має встановлену II групу інвалідності (посвідчення серія НОМЕР_1 видане 08.10.2003 року). Згідно Висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов'язків від 22.09.2017 № 3197 ОСОБА_8 має високий ступінь втрати здоров'я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежить від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов'язків.

ОСОБА_9 народження ІНФОРМАЦІЯ_8 року є інвалідом ІІ групи з психічного захворювання.

Син ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_5 року, є інвалідом дитинства і має діагноз: важка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки. Дитина постійно перебуває на утриманні бабусі ОСОБА_11, що проживає в АДРЕСА_8 У бабусі не створені належні умови для проживання та розвитку дитини. Санітарно-гігієнічні умови будинку незадовільні. Дитина майже не буває на свіжому повітрі, харчується незадовільно, не має іграшок, які б відповідали її віку. Дитина потребує посиленої уваги та навчання які не отримує. ОСОБА_18 не розвивається, у дитини не сформовані навики самообслуговування, дитина не говоре. У помешкання працівників служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді останнім часом не пускають.

Другий син відповідачів - ОСОБА_7, народження ІНФОРМАЦІЯ_6 року, є інвалідом дитинства і має діагноз: помірна розумова відсталість зі значними розладами поведінки. ОСОБА_12 постійно перебуває з матір'ю. Мати вихованням та розвитком дитини не займається, дитина не балакає. Навички самообслуговування у ОСОБА_7 не сформовані. ОСОБА_13 з червня 2017 року постійно змінює своє місне проживання. Вона періодично переїздить з дому до матері у с. Леляки та до сестри у с. Велика Круча.

ОСОБА_18 та ОСОБА_12 є учнями Майорщинської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернату Гребінківського району Полтавської обласної ради. Діти влаштовані до навчального закладу за заявою батька у 2016 році. Діти не приступили до навчання з 01 вересня 2017 року. Робота по залученню дітей до навчання була проведена працівниками служби у справах дітей райдержадміністрації, Пирятинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, дільничним інспектором, інспектором ювенальної превенції Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області, директором Майорщинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. З матір'ю неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо необхідності навчання дітей. З батьком окремо проведено відповідну бесіду щодо залучення дітей до навчання. Батьки категорично відмовляються відвезти дітей на навчання. 11.10.2017 року був організований виїзд у родину разом із директором навчального закладу, яка мала змогу доставити дітей у заклад, але батько не погодився.

Батьки через свій стан здоров'я не здійснюють належного утримання та виховання дітей. Сім'я неадекватно ставиться до співпраці з відділами та службами райдержадміністрації. При останньому відвідуванні обстежено умов проживання. На час обстеження у помешканні було прибрано, тепло, але дітей та ОСОБА_13 вдома не було. Під час спілкування, батько нецензурно висловлювалися, погрожував розправою членам комісії.

В наслідок хронічних психічних розладів ОСОБА_8, ОСОБА_14 не здатні усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і цим порушують права власних дітей на освіту. Перебування дітей у сім'ї ОСОБА_8 та ОСОБА_14 несе безпосередню загрозу для їх життя та здоров'я.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації 27.10.2017 було розглянуто питання «Про стан виконання батьківських обов'язків громадянами ОСОБА_15, ОСОБА_16». Члени комісії прийняли рішення про підготовку службою у справах дітей висновку райдержадміністрації про доцільність відібрання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, від батьків ОСОБА_8, ОСОБА_9 без позбавлення батьківських прав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що відповідачі безвідповідально ставляться до виконання батьківських обов'язків, не створюють належних умов для виховання та розвитку дітей, не турбується про їх фізичне здоров'я, духовний та моральний розвиток, навчання. Враховуючи, вищенаведене, просила відібрати малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у їх батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без позбавлення батьківських прав, надавши дозвіл батькам на відвідування дітей у державних закладах .

Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи Майорщинської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернату Гребінківського району Полтавської області Ричка Н.М. у судове засідання не з'явилася надіслала до суду заяву про слухання справи без її участі, позовну заяву підтримує, просить її задовольнити.

Представник третьої особи Каплинцівської сільської ради у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідачі не здатні в повній мірі виконувати свої батьківські обов'язки. Діти не відвідують дитячий садок та школу, не пристосовані їсти, не розмовляють, спілкуються звуками, одягнені не по сезону, батьки у наданні допомоги відмовляються.

Представники третьої особи Пирятинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та пояснили, що сім'я ОСОБА_9 вже давно перебуває на обліку у центрі. На неодноразові прохання влаштувати дітей до спеціалізованої школи - відмовлялися. Діти є розумово відсталими, маючи повних 9 і 7 років ніде не навчаються, мати їх одягає не по сезону, сама ОСОБА_8 веде кочовий спосіб життя, постійно мігрує зі свого місця проживання до місця проживання матері (бабусі малолітніх) у с. Леляки або ж до сестри у с. В.Круча, при цьому водить за собою молодшого сина ОСОБА_12. Старший син ОСОБА_8 ОСОБА_18 більшість часу проживає у бабусі ОСОБА_11 яка є особою похилого віку і має ще на утриманні сина інваліда І групи за яким веде догляд. У бабусі не створені належні умови для проживання та розвитку дитини. У ОСОБА_18 не сформовані навики самообслуговування, хлопчик не говоре. Останнім часом центр у помешкання бабуся не пускає.

Свідок ОСОБА_19, лікар-психіатр Пирятинської ЦРЛ, у судовому засіданні пояснив, що сім'я ОСОБА_8 разом із малолітніми дітьми перебуває у неї на обліку як особи, які мають психічні розлади здоров'я. Сім'я уникає відвідувань лікаря-психіатра. ОСОБА_9 ОСОБА_19 бачила один раз, у зв'язку з інцидентом який стався у їхній сім'ї коли відбувалася сварка між ОСОБА_8 та ОСОБА_8, останній закрився у будинку з маленькою дитиною і не пускав до хати нікого, тоді викликали ОСОБА_19 як лікаря-психіатра так як відповідач ОСОБА_8 був агресивний і потребував термінової госпіталізації. Свідок рахує, що є необхідність вилучати дітей з такої сім'ї, враховуючи те, що перша їхня дитина була вилучена судом вчасно і зараз знаходиться на утриманні сестри ОСОБА_8, відвідує загальноосвітню школу, а малолітні діти залишилися проживати з батьками і коли їх ставили на облік то у них був діагноз помірна розумова відсталість то на сьогоднішній день важка розумова відсталість. Мати не виконує належним чином своїх батьківських обов'язків і рекомендацій які надають лікарі, діти не отримують медикаментозного лікування, вчасно не отримують консультацій обласних спеціалістів, не відвідують реабілітаційний центр, не відвідують дитячий садок, у зв'язку з чим і стан дітей погіршується. ОСОБА_19 рахує, що якби діти вчасно були віддані у належні руки та умови, ступінь відсталості проходив би легше.

Свідок ОСОБА_20, лікар-педіатр Пирятинської ЦРЛ, у судовому засіданні пояснила, що малолітні ОСОБА_18 та ОСОБА_9 є інвалідами і їхня мати ОСОБА_8 на початку січня 2018 року приходила поновлювала документи на отримання соціальної допомоги. Діти були одягнені у брудний одяг, що був не по сезону. Діти не говорить, на звернення реагує тільки поглядом, спілкуються звуками, не орієнтується у просторі, не самообслуговується, тримається осторонь. Діти на контакт не йдуть. Порівнюючи стан дітей два роки тому і зараз то стан дітей не змінився, у розумовому і інтелектуальному розвитку стан погіршився. Свідок ОСОБА_20 підтримує позовні вимоги Пирятинської РДА, рахує, що відібрання дітей та влаштування їх у спеціалізований заклад дасть їм змогу адаптуватися, зорієнтуватися та пристосуватися в соціумі в межах розумових здібностей. ОСОБА_12 рекомендується Зінківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат, а ОСОБА_10 спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат.

Свідок ОСОБА_21 дала показання про те, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_8 у с. Усівка. Відповідачі ОСОБА_22 та ОСОБА_12 є психічно хворими людьми, діти постійно ходять роздягнені, голодні. У літній період часу було таке, що ОСОБА_9 лежав на землі збирав сміття і їв, воду пив з калюжі. Свідок неодноразово годувала дітей. Свідок не бачила ніколи, щоб ОСОБА_8 вивішували сушитися випрану білизну, діти постійно перебувають брудні, одягнені не по сезону. Вказала, що менший син ОСОБА_12 постійно перебуває з батьком, який не здійснює догляд за ним, були випадки що б'є дитину і виганяє на вулицю, а мати тим часом невідомо де знаходиться і проживає. ОСОБА_18 постійно проживає з бабою ОСОБА_11 у с. Леляки. Мати ОСОБА_8 ніяким чином не опікується дітьми.

Свідок ОСОБА_23, мешканка с. Леляки, депутат сільської ради, сусідка через огород з бабусею малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_18 ОСОБА_11, пояснила суду, що коли малолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_18 перебувають у бабусі то свідок їх бачить часто бо останні постійно куштують овочі на огороді у неї і у дворі бігають. Діти не доглянуті, одягнені не по сезону, брудні. Мати ОСОБА_8 не пристосована щоб вести належний догляд за дітьми. Ні садочок, ні школу вони не відвідують. У будинку разом із бабусею проживає син ОСОБА_24 - рідний бран ОСОБА_8, який щодня вживає алкогольні напої і влаштовує бійки та сварки в сім'ї. свідок рахує, що якщо діти залишаться проживати з батьками то існує реальна небезпека їхньому життю і здоров'ю. На підтвердження своїх слів привела приклад як брат ОСОБА_8 ОСОБА_25 в черговий раз вживаючи алкогольні напої мав намір вступити в інтимні стосунки зі своєю матір'ю, проте остання встигла вискочити на вулицю та покликати на допомогу свідка ОСОБА_23, а тим часом у будинку залишився малолітній ОСОБА_9. Зайшовши до будинку, щоб заспокоїти ОСОБА_25 свідок ОСОБА_23 побачила, що він лежить спокійний та задоволений на ліжку з малолітнім ОСОБА_9 в обіймах. Після цього випадку свідок вийшла з будинку збентежена та злякана від здогадів що могло там статися.

Свідок ОСОБА_25, працювала медичною сестрою Леляківського ФАПУ, пояснила суду, що коли відповідач ОСОБА_8 народила дітей то вона як медична сестра приймала їх на облік. Відповідач ОСОБА_22 постійно мігрувала з ними з с. Усовки до с. Леляки, за дітьми відповідач не доглядала, їсти не готувала та одяг не прала, принаймі свідок цього жодного разу не бачила. Рахує, що ОСОБА_8 як матір не відбулася.

16.01.2018 головуючий ухвалив провести заочний розгляд справи, згідно ст. 280 ЦПК України, оскільки вважає що маються підстави для проведення заочного розгляду справи.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, заслухавши представника позивача, представників третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Судом установлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 листопада 2007 року (а.с.9), від шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, народження ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 5-6). Вказана сім'я проживає у АДРЕСА_9 (а.с. 19).

Батько ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_9, народження 1973 року, хворіє хронічним психічним захворюванням, що підтверджується довідкою поліклінічного відділення Пирятинської центральної районної лікарні від 19.01.2010 № 67 (а.с. 10).

Мати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8, народження ІНФОРМАЦІЯ_10 року, згідно Висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов'язків від 22.09.2017 № 3197 ОСОБА_8 має високий ступінь втрати здоров'я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежить від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов'язків (а.с. 11).

Згідно інформації наданої адміністрацією Пирятинського Центру первинної допомоги від 23.10.2017 дитина ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_11 року, який проживає у АДРЕСА_9 є інвалідом дитинства з 2013 року, діагноз: важка розумова відсталість із значним порушенням поведінки. З 17.08.2015 по 28.08.2015 знаходився на диспансерному обліку у дитячому відділенні ПОДКЛ ім. Мальцева. ОСОБА_7, народження ІНФОРМАЦІЯ_12 року є інвалідом дитинства з 2015 року, діагноз: помірна розумова відсталість із значними розладами поведінки. З 17.08.2015 по 28.08.2015 знаходився на обстеженні у дитячому відділенні ПОДКЛ ім. Мальцева. Дітям було рекомендовано: диспансерний облік у дитячого психіатра, корекційно - виховна робота, сімейна терапія (а.с. 12-14).

ОСОБА_18 та ОСОБА_12 є учнями Майорщинської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернату Гребінківського району Полтавської обласної ради. Діти влаштовані до навчального закладу за заявою батька у 2016 році. Проте до навчання з 01 вересня 2017 року не приступили. Робота по залученню дітей до навчання була проведена працівниками служби у справах дітей райдержадміністрації, Пирятинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, дільничним інспектором, інспектором ювенальної превенції Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області, директором Майорщинської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (а.с. 16-17). З матір'ю неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо необхідності навчання дітей. З батьком окремо проведено відповідну бесіду щодо залучення дітей до навчання. Батьки категорично відмовляються відвезти дітей на навчання. 11.10.2017 року був організований виїзд у родину разом із директором навчального закладу, яка мала змогу доставити дітей у заклад, але батько не погодився.

Згідно характеристики виданої Каплинцівською сільською радою Пирятинського району сім'я ОСОБА_8 проживає у власному будинку, який знаходиться у доброму стані, умови проживання сім'ї задовільні. Основний дохід - пенсія. ОСОБА_8 за характером не врівноважена, часто разом із дітьми проживає у своєї матері у с. Леляки Пирятинського району. Батько дітей, ОСОБА_9 є інвалідом дитинства ІІ групи. Батьки не приділяють належного виховання та уваги дітям, тому ті не відвідують школу, відстають у розвитку, практично не розмовляють. З матір'ю неодноразово проводились розмови щодо виховання та навчання дітей у школі, проте діти так і не приступили до навчання (а.с. 18).

Обстеженням умов проживання малолітніх 22.09.2017, 05.10.2017, 11.10.2107 (а.с. 10-22) установлено, що батьки через свій стан здоров'я не здійснюють належного утримання та виховання дітей. Сім'я неадекватно ставиться до співпраці з відділами та службами райдержадміністрації. При останньому відвідуванні обстежено умови проживання. На час обстеження у помешканні було прибрано, тепло, але дітей та їх матері ОСОБА_8 вдома не було. Під час спілкування, батько нецензурно висловлювався, погрожував розправою членам комісії. Де на той час знаходилася його дружина ОСОБА_8 разом із малолітнім сином ОСОБА_12 - ОСОБА_9 вказати не зміг, оскільки вказав що вона постійно мігрує з с. Усівки до с. Леляки та с. В.Круча.

За висновком Пирятинської райдержадміністрації батьки через свій стан здоров'я не здійснюють належного утримання та виховання дітей, в наслідок хронічних психічних розладів ОСОБА_8, ОСОБА_14 не здатні усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і цим порушують права власних дітей на освіту. Перебування дітей у сім'ї ОСОБА_8 та ОСОБА_14 несе безпосередню загрозу для їх життя та здоров'я. У зв'язку з цим вважає за доцільне відібрати малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у їх батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27.02.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як зазначено у ч. 1 ст. 18 вказаної Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 27 цієї Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру,милосердя,забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім''ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов''язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3). Батьки зобов'язані поважати дитину (ч. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п. 2.5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому із батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.

У відповідності до принципу 2 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Як найкраще забезпечення інтересів дитини, згідно принципу 7 Декларації, має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її (дитини) освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

З метою дотримання зазначених принципів Декларації прав дитини, суд вважає, що у даному випадку є виняткові обставини коли малолітні діти можуть бути розлученою зі своїми батьками.

При цьому, інші положення принципу 6 Декларації прав дитини, у даному випадку, на переконання суду, порушені не будуть.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дітей.

Таким чином, відібрання дітей від відповідачів без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим засобом захисту прав дітей, і не позбавляє їх можливості звернутися в суд із заявою про повернення дитини в тому разі, коли вона виправиться та відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини.

Окрім цього, як з'ясовано, батьки через свій стан здоров'я не здійснюють належного утримання та виховання дітей, в наслідок хронічних психічних розладів ОСОБА_8, ОСОБА_14 не здатні усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і цим порушують права власних дітей на освіту. Перебування дітей у сім''ї ОСОБА_8 та ОСОБА_14 несе безпосередню загрозу для їх життя та здоров'я. Як вказував свідок ОСОБА_19 батько дітей інколи проявляє агресію по відношенню до сім'ї. А свідок ОСОБА_23 вказала на тому, що баба малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_6 похилого віку і не може забезпечити належне виховання онуків, оскільки являється ще й опікуном сина-інваліда (психічне захворєвання), який також періодично проявляє агресію по відношенню до неї. На підставі наведеного судом зроблено висновок, що в даному випадку є підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав буде відповідати інтересам дітей.

Суд рахує, що залишення дітей у батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_14 є небезпечним для їх життя, здоров'я і морального виховання, таким чином їх необхідно передати органу опіки та піклування для подальшого влаштування у спеціалізований загальноосвітній заклад.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 161 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області в інтересах малолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Пирятинський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Каплинцівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, Майорщинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Гребінківського району Полтавської області про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати неповнолітніх дітей ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_11 року та ОСОБА_7, народження ІНФОРМАЦІЯ_13 року, у матері ОСОБА_8, народження ІНФОРМАЦІЯ_7 року, мешканки АДРЕСА_9 та батька ОСОБА_9, народження ІНФОРМАЦІЯ_8 року, мешканця АДРЕСА_9, без позбавлення їх батьківських прав, надавши дозвіл батькам на відвідування дітей у державних закладах.

Стягти солідарно з ОСОБА_8, народження ІНФОРМАЦІЯ_7 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 14.12.2007, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_9 та ОСОБА_9, народження ІНФОРМАЦІЯ_8 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий Канівським МРВ УМВС України в Черкаській областів, мешканця АДРЕСА_9 на користь держави судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 704 гривні 80 копійок.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому законодавством.

Повний текст рішення складено 26 січня 2018 року.

Суддя - Ю.О. Ощинська