Ухвала суду № 71847293, 22.01.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/2546/17

№ провадження 2-а/541/16/2018

У Х В А Л А

22 січня 2018 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

судді Городівського О.А.,

з участю секретаря судового засідання – Ніколаєнко М.В.,

позивача ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оброни України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення відповідача в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок настання 2 групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та покладення зобов’язання вчинити певні дії,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Полтавський обласний військовий комісаріат та Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області,

ВСТАНОВИВ :

20 листопада 2017 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою звернувся ОСОБА_1, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС 1-ї категорії та інвалідом ІІ - групи. У позові він виклав прохання визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, як особі, якій встановлена інвалідність ІІ групи з внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; визнати нечинним і скасувати пункт 26 Протоколу № 67 від 19 серпня 2017 року рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України в частині відмови в призначенні та виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплати йому одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою судді від 21 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

20 грудня 2017 року до суду надійшло письмове клопотання представника відповідача, в якому викладено прохання залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України без розгляду, через пропуск позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Дане клопотання мотивовано тим, що статтею 122 КАС України визначений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права, свобод чи інтересів. Представник зазначає, що позивач в позовній заяві вказує, що у вересні 2016 року отримав лист від Полтавського обласного військового комісаріату від 13.09.2016 року № 10/704 про те, що комісією Мінооборони з розгляду питань, пов’язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги було прийнято рішення від 19.08.2016 року № 67 п. 26 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1

Позивач звернувся до суду лише 20 листопада 2017 року з позовною заявою про скасування вищевказаного рішення від 19.08.2016 року № 67, тобто по спливу більше чотирнадцяти місяців. Представник позивача зазначає, що незважаючи на те, що позивач ставить питання про поновлення йому строку для звернення до суду, однак належним чином не обґрунтовує поважність пропуску строку.

Під час розгляду даного клопотання позивач вказав, що пропустив шестимісячний строк звернення до суду, так як Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради тривалий час не виконувало рішення суду, про зобов’язання видати довідку із змістом того, що ОСОБА_1 вважається таким, що не отримував одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС та інвалід ІІ групи відповідно до ст. 48 ч. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».

При вирішенні даного клопотання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Полтавського обласного військового комісаріату, ОСОБА_2 покладалась на розсуду суду.

Частиною першою та другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 у позовній заяві одним із пунктів виклав прохання поновити йому строк звернення до суду за позовом, мотивуючи тим, що він не отримував належно засвідчений та затверджений міністром оборони України витяг з протоколу

№ 67 від 19 серпня 2016 року комісії, в якому пунктом 26 йому відмовлено в призначенні та виплаті допомоги. Хоча зазначає, що дізнався про прийняте рішення з листа Полтавського обласного військового комісаріату від 13.09.2016 року № 10/704 (а.с. 12) в якому вказано всі реквізити прийнятого рішення та вкладено дослівно мотивацію прийнятого рішення комісії:

«рядовому строкової служби у запасі ОСОБА_1 звільненому, 03.12.1986 та якого 11.08.2014 року визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, оскільки Ви згідно довідки, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради від 14.03.2016 року № 305 отримав грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю передбачену Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбачено цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншим нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Ураховуючи викладене, Ви не маєте права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»»

Суд вважає дане обґрунтування позивача причин пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажним, так як лист Полтавського обласного військового комісаріату від 13.09.2016 року № 10/704 який отримав ОСОБА_1 містить вичерпну інформацію, яка можлива та необхідна для звернення з адміністративним позовом до суд про оскарження рішення комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України. Це також підтверджує звернення позивача з позовом до суд в листопаді 2017 року без отримання належно засвідченого та затвердженого міністром оборони України витяг з протоколу № 67 від 19 серпня 2016 року комісії.

Суд також не вважає за поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 той факт, що з моменту отримання листа Полтавського обласного військового комісаріату від 13.09.2016 року № 10/704 він в 03 жовтня 2016 року повернув кошти отриманої грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю передбачену Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення з вимогою про зобов’язання відповідача надати йому відповідь, що він не отримував даний вид допомоги.

Суд приходи до даного переконання в зв’язку із тим, що дії позивача по повернення допомоги, звернення з позовною заявою до Управління праці соціального захисту населення з вимогою про видачу йому довідки, що він не отримував грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю передбачену Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є діями для поновлення своїх порушених або невизнаних прав, а являється діями по усуненню фактичних обставин, які являються правовою підставою прийнятого рішення комісії МОУ від 19 серпня 2017 року, яке позивач бажає скасувати.

З урахуванням викладено та положень ч. 2 ст. 122 КАС України суд вважає, що шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у випадку позивача розпочався з моменту отримання листа Полтавського обласного військового комісаріату від 13.09.2016 року № 10/704. Останнім місяцем строку звернення з адміністративним позовом до суду для ОСОБА_1 є квітень 2017 року. Однак позивач звернувся до суду лише 20 листопада 2017 року.

Суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, наданих позивачем пояснень в судовому засіданні не знайшов підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною 4 статті 123 КАС України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122,123 КАСУ, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оброни України про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення відповідача в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги внаслідок настання 2 групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та покладення зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 23.01.2018 року.

Суддя: О.А. Городівський