Ухвала суду № 71842030, 05.09.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/5191/13

Головуючий у першій інстанції Пендюра

Доповідач Троїцька Л. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Троїцької Л.Л.,

суддів – Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

при секретарі – Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Одеське регіональне управління” АТ “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

18.09.2012 року ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, уточнивши його, остаточно просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку суму боргу по кредитному договору в розмірі 26 589,16 дол. США, що еквівалентно 212 527,15 грн., з яких:

- заборгованість по кредиту – 19 927,89 дол. США, що еквівалентно 159 283,62 грн.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 2 633,80 дол. США, що еквівалентно 21 051,96 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату щомісячних процентів – 4 027,47 дол. США, що еквівалентно 32 191,57 грн.;

- стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору – 2 125,27 грн. (а.с.3-7, 117).

Позов обґрунтований тим, що 06.04.2007 року між ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Одеське регіональне управління” та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №к-223І/л, за яким останній одержав кредит в сумі 120000 дол.США з процентною ставкою 14,5 % річних, строком до 06.04.2012 року.

До вказаного кредитного договору між Банком та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди: №1 від 25.04.2007 року; №3 від 30.05.2008 року; №4 від 01.11.2008 року та №5 від 24.11.2010 року. Відповідно до перших трьох вказаних угод позивач відкрив відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності в розмірі 120 000 дол. США, строком до 06.04.2015 року, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість за кредитним договором та сплачувати відсотки (а.с.15-18). По останній додаткової угоди від 24.11.2012року банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності в розмірі 120 000 дол. США з процентною ставкою 13,5% річних (а.с.18).

В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між Банком і ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №1808 від 16.04.2007 року, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 340,20 кв.м., розташований по вул. Ломаній, 27 в с. Усатове Біляївського району Одеської області, та земельну ділянку, загальною площею 0,0680 га, яка знаходиться за вищевказаною адресою (а.с. 33-34).За додатковою угодою від 24.11.2010 року до договору були внесені зміни та доповнення (а.с.35).

06.04.2007 року між сторонами був укладений договір поруки №616/07, за яким ОСОБА_2 зобов'язалась солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов'язань по кредитному договору, в якій додатковою угодою від 24.11.2010 року були також внесені зміни (а.с. 36-37,38).

Банк належним чином виконав свої зобов'язання по умовам договору, а відповідач порушив умови кредитного договору, кредитні кошти та нараховані відсотки не повертає і станом на 18.01.2013 року має заборгованість за кредитом на загальну суму 26 589,16 дол. США.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05.03.2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Одеське регіональне управління” заборгованість за кредитним договором №к-2231/л від 06.04.2007 року у розмірі 26 589,16 дол. США, що еквівалентно 212 527,15 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом – 19 927,89 дол. США, що еквівалентно 159 283,62 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 2 633,80 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату щомісячних процентів – 4027,47 дол.США. Також стягнуто в рівних частинах з відповідачів на користь Банку витрати по сплаті судового збору – 2 125,27 грн. (а.с.159-162).

Ухвалою суду від 22.03.2013 року залишена без задоволення заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (а.с. 174-175).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

06 квітня 2007 року між ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Одеське регіональне управління” АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №к-223І/л за яким останній одержав кредит в сумі 120 000 дол. США з процентною ставкою 14,5% річних, строком до 06.04.2012 року (а.с. 11-14).

До вказаного договору 25.04.2007 року укладена додаткова угода №1, відповідно до якої позичальник сплачує проценти нараховані за період користування кредитними ресурсами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (а.с. 15).

30 травня 2008 року сторони уклали додаткову угоду №3, відповідно до якої позичальник відкрив відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності в розмірі 120 000 дол. США з оплатою 16% річних ( а.с. 16).

01.11.2008 року сторони уклали додаткову угоду №4, відповідно до якої позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами з оплатою 18% річних (а.с. 17).

24.11.2010 року між сторонами укладено додаткова угода №5, відповідно до якої банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності в розмірі 120 000 дол. США по процентній ставці яка становить 13,5% річних до 06.04.2015 року, а відповідач відповідно до п.3.2. кредитного договору зобов’язався щомісяця, в термін з 01 по 10 число(включно) кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості за кредитними ресурсами, згідно графіка зниження розміру заборгованості (а.с.18).

Факт отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи і останнім не оскаржується.

В забезпечення виконання зобов’язання по поверненню кредитних ресурсів між Банком та ОСОБА_1 16.04.2007 року був укладений Іпотечний договір, нотаріально посвідчений, зі змінами, внесеними 24.11.2010 року. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 надав в іпотеку позивачу нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 340,20 кв.м., земельну ділянку площею 0,0680 га розташованих за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Ломана, 27 (а.с. 33-34; 35)

Крім того, в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів 06.04.2007 року між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 616/07, в який Додатковою угодою №1 від 24.11.2010 року внесені відповідні зміни ( а.с. 36-37,38).

Станом на 18.01.2013 року у боржника виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 26 589,16 дол. США, що еквівалентно 212 527,15 грн. (а.с. 117-119), з яких:

- заборгованість по кредиту - 19 927,89 дол. США, що еквівалентно 159 283,62 грн.

- заборгованість по відсоткам – 2 633,80 дол. США що еквівалентно 21 051,96 грн.

- пеня за несвоєчасну сплату щомісячних процентів - 4027,47 дол. США що еквівалентно 32 191,57 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Банка, суд виходив з того, що позивач взяти на себе зобов’язання згідно умов кредитного договору виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов’язання в період дії кредитного договору порушував, несвоєчасно і не в повному обсязі здійснював погашення за кредитом та процентами, в зв’язку з чим, відповідачі повинні нести відповідальність перед Банком в солідарному порядку.

При розгляді справи по суті, суд керувався вимогами ч.1 ст. 20, ст. 526, 554, ч. 1 ст.1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України; умовами кредитного договору та договору поруки і відповідними нормами процесуального законодавства.

Колегія погоджується з висновками суду, і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам і нормам матеріально та процесуального права.

Доводи скарги про те що, постановляючи рішення суду у заочному порядку і відмовляючи в заяві про перегляд заочного рішення, суд позбавив можливості ОСОБА_1 захищати свої права та інтереси, є необґрунтованими, так як справа розглянута в установленому законом порядку відповідно до вимог ст. 224-233 ЦПК України.

Твердження в скарзі про те, що кредитний договір є нікчемним, оскільки він був змінений без згоди відповідача додатковими угодами, є безпідставні. Кредитний договір та додаткови угоди до нього укладалися сторонами та підписувалися ОСОБА_1, що підтверджуються наданими їх копіями (а.с. 13,15,16,17,18зворот).

Доводи скарги про те що, позивачем невірно зроблені розрахунки заборгованості за кредитним договором з кредитної ставки 18% річних, не відповідають дійсності, оскільки розрахунок заборгованості зроблений Банком з урахуванням процентної ставки 13,5% річних (а.с.118-119).

Посилення в скарзі на те, що суд не розглянув клопотання ОСОБА_1 про надання йому часу для подання зустрічного позову не можуть бути прийняти до уваги, так як відповідно до ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред’явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. З клопотанням про надання додаткового часу на подачу зустрічного позову ОСОБА_1 звернувся 20.02.2013 року (а.с. 132), рішення постановлено 05.03.2013 року. За вказаний період часу відповідач з зустрічним позовом до суду не звертався.

Що стосується його посилення в запереченнях на позови до ОСОБА_2, які він просив розглянути суд, то вказані ним вимоги взагалі не відносяться до цієї справи.

Інших правових доводів, які б вплинули на правильність вирішення спору по суті, скарга не містить.

З урахуванням викладеного і на підставі ст. 308 ЦПК України колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6