Постанова № 71841530, 23.01.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2718/18

Номер справи місцевого суду: 522/2128/17

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Цихиселі Л.Р.,

представника Департаменту

комунальної власності ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_4 до Малого підприємства «КАРТОПЛЯНИКИ», у вигляді ТОВ, про стягнення боргу,

встановила:

01.02.2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Малого підприємства (далі - МП) «Картопляники» про стягнення боргу у вигляді грошових коштів у розмірі 853 000 грн.

Крім того, ОСОБА_4 надав суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 189,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3; нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Також ОСОБА_4 просив заборонити органам нотаріату, державній реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нежитлового приміщення першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 189,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3; нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Свою заяву позивач ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що відповідач - МП «Картопляники» є власником вищевказаних нежитлових приміщень.

Оскільки на сьогоднішній день є висока імовірність того, що відповідач здійснить відчуження цих приміщень, то виконання можливого рішення про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів буде неможливим.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив його заяву задовольнити.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2017 року заява ОСОБА_4 про забезпечення позову до МП «КАРТОПЛЯНИКИ», у вигляді ТОВ, про стягнення боргу, була задоволена (а.с.16-17).

16.11.2017 року представник ДКВ ОМР звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про скасування заходів забезпечення, посилаючись на те, що власником спірних нежитлових приміщень не відповідач - МП «КАРТОПЛЯНИКИ», а територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, представником якої є ДКВ ОМР (а.с.20-21).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року у задоволенні заяви ДКВ ОМР було відмовлено.

29.11.2017 року від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - ДКВ ОМР) надійшла апеляційна скарга на вищевказану ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року, в якій заявник апеляційної скарги ставить питання про скасування ухвали суду через порушення судом першої інстанції вимог цивільно-процесуального законодавства при її постановленні.

До суду апеляційної інстанції ні позивач ОСОБА_4, ні представник МП «КАРТОПЛЯНИКИ» двічі не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судових засідань: на 26.12.2017 року та на 23.01.2018 року (а.с.65-70).

При цьому, МП «КАРТОПЛЯНИКИ» було повідомлено про час і місце судового засідання в порядку, передбаченому абз. 5 ч. 5 ст.74 ЦПК України, в редакції, яка була чинною на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, оскільки за зареєстрованим місцем перебування юридичної особи - ДП «КАРТОПЛЯНИКИ» - АДРЕСА_1 (а.с.61), вказане підприємство не перебуває (а.с.66-67, 69).

У зв'язку з цим, заяви позивача ОСОБА_4 та відповідача - ДП «КАРТОПЛЯНИКИ» про відкладення розгляду справи, які ідентичні за змістом і способом виготовлення (а.с.72,73), були залишені колегією суддів без задоволення, оскільки вказані заяви свідчать не про що інше, як про небажання учасників справи прийняти участь у розгляді апеляційної скарги, та намагання затягнути цей розгляд.

У зв'язку з викладеним, та враховуючи, що посилання учасників справи у вказаних заявах на те, що вони не отримували копію апеляційної скарги ДКВ ОМР, також є необгрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про необхідність слухання справи у відсутність позивача і представника відповідача у справі.

Заслухавши пояснення представника ДКВ ОМР, який з'явився до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у справі - МП «Картопляники» є власником вищевказаних нежитлових приміщень, а тому з метою забезпечення позову слід накласти на них арешт та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно цих приміщень.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, так як відповідач МП «Картопляники» не є власником вищевказаних нежитлових приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, власником нежитлового приміщення першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 189,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності від 08.11.2004 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.24, 29, 34).

Власником нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності від 07.09.2009 року, що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.37-38).

Власником нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі Свідоцтва про право власності від 07.09.2009 р., що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.35-36).

Тобто, на час постановлення оскаржуваної ухвали, власником вищезазначених нежитлових приміщень була і є на теперішній час ДКВ ОМР.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, в редакції, яка була чиною на час постановлення оскаржуваної ухвали, було передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Однак, як вбачається із вищевикладеного, власником майна, на яке накладено арешт та відносно якого було здійснено заборону вчинення дій, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, якою наділено ДКВ ОМР повноваженнями щодо управління майном комунальної власності.

Таким чином, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2017 р. по справі № 522/2128/17 порушує права та охоронювані інтереси територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та ДКВ ОМР.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і прийняти у справі постанову, якою заяву ДКВ ОМР про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 390 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_4 до Малого підприємства «КАРТОПЛЯНИКИ», у вигляді ТОВ, про стягнення боргу, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2017 року, шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 189,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м., що розташованое за адресою: АДРЕСА_3; нежитлове приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Скасувати заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення органам нотаріату, державній реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нежитлового приміщення першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 189,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 132,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3; нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 18,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2

Стягнути з ОСОБА_4на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України, яким є Верховний Суд, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 29.01.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра