Ухвала суду № 71841209, 29.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/435/18

Провадження № 2/522/774/18

УХВАЛА

Іменем України

29 січня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

при секретарі – Шевчик В.І.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справу заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 10.01.2018 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном.

До суду 16.01.2018 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідачки, згідно якої вказано: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 19.01.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 25.01.2018 року представник позивача усунув недоліки позову.

Ухвалою суду від 26.01.2018 року провадження у справі було відкрито.

Також, представником позивача – ОСОБА_1 (по довіреності від 10.01.2018 року) до суду 25.01.2018 року було заявлено клопотання про забезпечення позову позов, яку суддя отримала 26.01.2018 року, зокрема, представник просила:

- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, належну на праві власності ОСОБА_5;

- зобов’язати відповідачку припинити будь-які будівельні роботи щодо квартири АДРЕСА_2;

- заборони Управлінню ДАБК ОМР реєстрацію декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації щодо квартири АДРЕСА_2.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подане клопотання суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд вбачає, що предметом спору є усунення позивачці перешкод у користуванні належною їй кватирою шляхом зобов’язання відповідачку привести належну їй квартиру в первісний стан.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована і недоведена, оскільки стороною позивача відповідно до положень постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» не надано жодних доказів на підтвердження вимог, заявлених у заяві про забезпечення позову, зокрема, щодо намагання відповідачки здійснити відчуження належного їй майна.

Самі посилання представника позивача у клопотанні про забезпечення позову на пояснення будівельників, які споруджують прибудову до квартири відповідачки, про те, що мають вказівки власниці про зведення самостійної квартири, не свідчать про намагання відповідачки у майбутньому відчужити власне майно.

Окрім того, суд зазначає, що заявлені стороною позивача вимоги щодо забезпечення позову є похідними від позовних вимог позивача. При цьому, приходить до висновку про не співмірність заявлених позовних вимог тим заходам забезпечення позову, які представник позивача просить застосувати.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження заявлених вимог про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Дата складання повну тексту ухвали суду 29.01.2018 року.

Суддя Л.В. Домусчі