Вирок № 71839953, 29.01.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6251/17

кримінальне провадження

№1-кп/489/286/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працевлаштований, одружений, має на утриманні двох дітей, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Точкаря В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гордейчука М.О.

встановив:

21.09.2017 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, ОСОБА_1 придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, вагою 1,044 г (в перерахунку на суху речовину) для особистого вживання без мети збуту.

21.09.2017 приблизно о 16:00 годин ОСОБА_1, знаходячись в районі вулиці Космонавтів та вулиці 12 Поздовжня в м. Миколаєві, вказаний наркотичний засіб поклав під килим заднього правого сидіння автомобіля ВАЗ 21014, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3

У цей же день, близько 19 годині 12 хвилин працівниками поліції, у зв'язку із вчиненням ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, було проведено огляд його автомобіля, під час якого під килимом заднього правого сидіння виявлено та в подальшому вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, вагою 1,044 г (в перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_1 придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та розкаявся у вчиненому.

Між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Гордейчука М.О., та прокурором Точкарем В.М. 28 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017150040004730 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн., враховуючи те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст.ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, захисник Гордейчук М.О. та прокурор Точкар В.М. просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину, який вчинив ОСОБА_1

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 28 грудня 2017 року між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області Точкарем Валерієм Миколайовичем та ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому, узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п'ятдесят гривень).

Речовий доказ особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, вагою 1,044 г (в перерахунку на суху речовину) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи № 1660 від 25.10.2017 в сумі 1189,76 грн. (одну тисячу сто вісімдесят дев'ять гривень 76 коп.) на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005, відкритий в УК у м. Миколаєві/Ленінський район, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко