Постанова № 71839647, 26.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/66/2018

Категорія: 54

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач :Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 рокуСправа № 757/20504/17-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

судді-доповідача: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Сала Т.Б.,

з участю секретаря Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Вінницької області в залі засідань № 2 цивільну справу позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», треті особи: Фонд державного майна України, ОСОБА_4, про визнання незаконним звільнення, скасування наказу та поновлення на роботі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року, ухвалене суддею Сичуком М.М. о 12:58 год. у приміщенні Вінницького міського суду,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 квітня 2015 року вона призначена на посаду виконуючої обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго»). Того ж дня між нею та ПАТ «Черкасиобленерго» укладено трудову угоду й відповідно до наказу № 110-п, вона приступила до тимчасового здійснення повноважень голови правління товариства з 17 квітня 2015 року до обрання голови правління товариства на загальних зборах ПАТ «Черкасиобленерго».

13 лютого 2017 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго». За результатами голосування по третьому питанню порядку денного позачергових загальних зборів було прийнято рішення про припинення тимчасового виконання повноважень голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 та трудової угоди, укладеної з нею з моменту прийняття рішення загальними зборами товариства та вирішено обрати виконуючим обов'язки голови колегіального виконавчого органу товариства ОСОБА_4

Наказом виконуючого обов'язки ПАТ «Черкасиобленерго» № 148-п/13 від 30 березня 2017 року припинено тимчасове виконання нею повноважень голови правління на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вважав, що на відміну від проведеного засідання Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» 14 квітня 2015 року, позачергові збори відбулися з порушенням пп. «а» п. 3 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України № 678 від 30 жовтня 2014 року «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», якою затверджено «Порядок надання і погодження завдань на голосування представникам держави на загальних зборах та засідання наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави».

У даному випадку наказ про затвердження завдання на голосування представниками держави на загальних зборах ПАТ «Черкасиобленерго» 13 лютого 2017 року не видавався, а відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження цього наказу не приймалося.

Голосування на загальних зборах ПАТ «Черкасиобленерго» 13 лютого 2017 року відбулися з порушенням передбаченого законом порядку.

Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_3 просила: визнати незаконним її звільнення з посади виконуючої обов'язки голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» на підставі рішення (протоколу) позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черксасиобленерго» від 13 лютого 2017 року; скасувати наказ № 148-п/13 від 30 березня 2017 року про припинення тимчасового виконання повноважень голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» та поновити її на посаді тимчасово виконуючої обов'язки Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_3 у позові до ПАТ «Черкасиобленерго».

Приймаючи вказане рішення, Вінницький міський суд Вінницької області виходив з такого.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно підпункту «а» п. 3 ч. 1 ст. 7 цього Закону Фонд Державного майна України відповідно до законодавства здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми Закону України «Про управління об'єктами державної власності», на думку суду, не встановлюють конкретний механізм управління корпоративними правами держави, а спрямовані на надання повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення відповідного порядку. Ці повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізовано шляхом видання постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 678 «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», якою було затверджено Порядок надання і погодження завдань на голосування представника держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави (далі - Порядок).

У п. 2 Порядку встановлено: «Суб'єкти управління об'єктами державної власності (далі - суб'єкти управління) видають наказ про затвердження завдань на голосування не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, у разі включення до завдання питань щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів господарського товариства». Пунктом 4 порядку встановлено окремі категорії підприємства та окремі питання порядку денного, стосовно яких накази суб'єкта управління набирають чинності одночасно з розпорядженням Кабінету Міністрів України про їх погодження.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», представник держави на загальних зборах та засіданнях наглядових рад (член наглядової ради) самостійно приймає рішення з питань порядку денного, за винятком випадків, передбачених цим законом. Голосування на загальних зборах з питань про вчинення значних господарських зобов'язань, предметом яких є майно, роботи або послуги, ринкова вартість яких становить 25 і більше відсотків вартості активів господарського товариства, акціонером (учасником) якого є держава, за даними останньої річної фінансової звітності цього господарського товариства, здійснюється представником держави на загальних зборах виключно на підставі довіреності із завданням на голосування з цього питання, виданої суб'єктом управління об'єктами державної власності.

Зазначена редакція абз. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» внесена згідно з Законом України від 2 червня 2016 року № 1405-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності». Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1405-VІІІ визначено: «Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування». Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1405-VІІІ встановлено: «Закони та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону».

Норми порядку надання і погодження завдань на голосування представника держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 678 «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», мають меншу юридичну силу, Порядок прийнято до набрання чинності Закону України від 02 червня 2016 року № 1405-VІІІ, тому норми Порядку мають застосовуватися в частині, що не суперечить закону.

Тобто передбачена абз. 2 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» норма є спеціальною, встановленою Законом України нормою, яка має вищу юридичну силу від відповідних норм Порядку, тому саме вона згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1405-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності» й має застосовуватися у даних правовідносинах.

Таким чином, Законом України від 02 червня 2016 року № 1405-VІІІ були внесені істотні зміни до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», згідно з якими представнику держави надано право на загальних зборах та засідання наглядових рад самостійно приймати рішення з питань порядку денного.

Отже, суд вважав, що Фонд Державного майна України здійснював управління корпоративними правами держави у відповідності до положень чинного законодавства.

В апеляційній скарзі заявник просить ухвалене у справі судове рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при голосуванні щодо відсторонення ОСОБА_3 з посади тимчасово виконуючої голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» не були дотримані вимоги встановлені законодавством та статутним документами. Так, судом першої інстанції не взято до уваги положення статей 6, 7 Закону України «Про управління об'єктами державно власності», а також недотримано «Порядку надання і погодження завдань на голосування представниками держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, адвокат Санніков С.Г. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник третьої особи ОСОБА_9, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, апеляційний суд керується нормами ЦПК України у наведеній вище редакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 лютого 2017 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго».

За результатами голосування по третьому питанню порядку денного позачергових загальних зборів було прийнято рішення про припинення тимчасового виконання повноважень голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_3 та трудової угоди, укладеної з нею з моменту прийняття рішення загальними зборами товариства.

За результатами голосування по четвертому питанню порядку денного позачергових загальних зборів було вирішено обрати виконуючим обов'язки голови колегіального виконавчого органу товариства ОСОБА_4

Наказом № 148-п/13 від 30 березня 2017 року припинено тимчасове виконання ОСОБА_3 повноважень голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».

За змістом ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 9.3.20 Статуту ПАТ «Черкасиобленерго» (далі - Статут) до виключної компетенції Загальних зборів відноситься обрання та припинення повноважень Голови Правління Товариства.

Згідно з п. 9.16 Статуту загальні збори не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомлені про проведення Загальних зборів. Загальні збори визнаються правомочними за умови наявності кворуму, тобто якщо в них беруть участь акціонери (їх представники), які сукупно є власниками не менш, як 60 % голосуючих акцій. Наявність кворуму визначається один раз на момент закінчення реєстрації акціонерів (їх представників) для участі у Загальних зборах.

Відповідно до п. 11.11 Статуту ПАТ «Черкасиобленерго» до вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень Голови Правління Наглядова рада зобов'язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління Товариства та скликати позачергові Загальні збори.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року заяву ПАТ «Черкасиобленерго» задоволено частково, зокрема: вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Фонду державного майна України від 10 січня 2017 року № 8 «Про забезпечення організації позачергових загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго» 13 лютого 2017 року» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; заборонено Фонду державного майна України вчиняти дії, направлені на виконання наказу №8 від 10 січня 2017 року «Про забезпечення організації позачергових загальних зборів ПАТ «Черкасиобленерго» 13 лютого 2017 року».

Зазначена ухвала суду, на час проведення позачергових зборів, набрала законної сили, не скасована, відтак згідно зі ст. 14 ЦПК (у редакції 2004 року), так і ст. 18 чинного ЦПК України судові рішення є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до основних завдань Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

У статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі, корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Діяльність Фонду державного майна України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.

Названою статтею Фонд державного майна України віднесено до переліку суб'єктів управління об'єктами державної власності.

Повноваження Фонду державного майна України, зокрема, щодо корпоративних прав держави, визначені у п. 3 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, у пп. «а» зазначено, що Фонд державного майна здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дана норма є імперативною та з її змісту і системного аналізу випливає, що порядок управління корпоративними правами держави встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме для реалізації зазначеної норми Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінетом Міністрів України було прийнято підзаконний нормативний акт - постанову № 678 від 30 жовтня 2014 року «Про деякі питання управління корпоративними правами держави», якою затверджено «Порядок надання і погодження завдань на голосування представникам держави на загальних зборах та засіданнях наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави» (далі - Порядок).

Абзацом 1 пункту 2 цього Порядку визначено, що суб'єкти управління об'єктами державної власності видають наказ про затвердження завдань на голосування не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів або засідання наглядової ради, у разі включення до завдання питань щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів господарського товариства або засідання наглядової ради.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що суб'єкти управління у наказах, зазначених у пункті 2 цього Порядку, щодо господарського товариства, яке включене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 83; банку, у статутному капіталі якого частка держави становить 25 і більше відсотків; господарського товариства паливно-енергетичного комплексу (крім вугледобувних та вуглепереробних підприємств, науково-дослідних, проектно-конструкторських установ та будівельних організацій вугільної галузі), у статутному капіталі якого частка держави становить 25 і більше відсотків; господарського товариства, фінансовий план якого затверджується Кабінетом Міністрів України, передбачають, що такі накази набирають чинності одночасно з розпорядженням Кабінету Міністрів України про їх погодження у разі включення до порядку денного питань обрання та відсторонення керівника виконавчого органу, членів наглядової ради та членів колегіального виконавчого органу, обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.

Повноваження щодо корпоративних прав держави визначені у п. 3 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, у пп. «а» зазначено, що Фонд державного майна здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, приймаючи на позачергових загальних зборах акціонерів рішення про припинення повноважень ОСОБА_3, представник Фонду державного майна України як акціонера діяв всупереч наведеній вище постанові Кабінету Міністрів України № 678 в частині відсутності затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України на голосування на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», а також всупереч заборони встановленої ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року по справі № 823/239/17, яка є обов'язковою для виконання.

Виходячи з вищевикладеного, висновки суду першої інстанції щодо застосування положень абз. 2 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» як спеціальної та такої, яка має вищу юридичну силу від відповідних норм Порядку, є помилковими, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та такими, що не відповідають обставинам справи.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 11 наведеного вище Закону України чітко передбачено, що представник держави на загальних зборах та засіданнях наглядових рад (член наглядової ради) самостійно приймає рішення з питань порядку денного, за винятком випадків, передбачених цим законом.

Повноваження щодо корпоративних прав держави визначені у п. 3 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», а саме, у пп. «а» зазначено, що Фонд державного майна здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і зазначена норма права не містить інших винятків чи відсилань до ст. 11 цього Закону України, є самостійної та чітко визначеною для застосування.

Зазначене суттєво вплинуло на законні права позивача у справі та призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки при вирішенні питання про поновлення позивача на роботі суд допустився порушень матеріального та процесуального права, то рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 235 КЗпП України, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384, 430 ЦПК України, апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2017 року у справі № 757/20504/17-ц скасувати й ухвалите нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади виконуючої обов'язки Голови правління Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на підставі рішення (протоколу) позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго» від 13 лютого 2017 року.

Скасувати наказ №148-п/13 від 30 березня 2017 року про припинення ОСОБА_3 тимчасового виконання повноважень голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».

Поновити ОСОБА_3 на посаді тимчасово виконуючої обов'язки Голови правління Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі допустити до негайного виконання.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.

Головуючий: Підпис С.К. Медвецький

Судді: Підпис В.В. Оніщук

Підпис Т.Б. Сало

Згідно з оригіналом

Головуючий: С.К. Медвецький