Вирок № 71837073, 23.01.2018, Оболонський районний суд міста Києва

23.01.2018 Справа № 756/13799/16-к

1-кп/756/137/18

756/13799/16 - к

В И Р О К

іменем України

23 січня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Дев'ятка В.В.,

при секретарі - Мельнику А.О.,

з участю прокурора - Давидяна О.Н.,

захисника - Бурі О.В.,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

21 серпня 2016 року, близько 05 години, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, перебуваючи у стомленому стані, який полягав у сонливості, рухався по проїзній частині вул. Набережно-Рибальській в м. Києві зі сторони пр. Героїв Сталінграду в напрямку вул. Електриків. Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. п. 1.5. та 2.9. б) Правил дорожнього руху України, внаслідок втоми він втратив керування над автомобілем та виїхав за межі проїзної частини, навпроти заїзду на територію будівлі №34 по пр. Московському в м. Києві, де скоїв наїзд на електроопору міського освітлення. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі, щиро покаявся, підтвердивши фактичні обставини справи викладені у вироці вище, зокрема пояснив, що дійсно 21 серпня 2016 року, близько 05 години, він, керуючи автомобілем НОМЕР_2, перебуваючи у стомленому стані, рухався по проїзній частині вул. Набережно-Рибальській в м. Києві зі сторони пр. Героїв Сталінграду в напрямку вул. Електриків. Під час руху ОСОБА_3 заснув за кермом, внаслідок чого втратив керування над автомобілем та виїхав за межі проїзної частини, навпроти заїзду на територію будівлі №34 по пр. Московському в м. Києві, де скоїв наїзд на електроопору міського освітлення. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена.

За встановлених обставин, дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття у вчиненні злочину та часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні ОСОБА_3 міри покарання судом враховуються матеріали, що характеризують особу винного, зокрема те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щире каяття та часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, його перевиховання та виправлення не можливі без обмеження волі.

Також, до початку судового слідства, у відповідності до ст. 128 КПК України, потерпілим ОСОБА_6, через свого представника ОСОБА_7, заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. У заявленому позові позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень та матеріальну шкоду у розмірі 63 440 (шістдесят три тисячі чотириста сорок) гривень.

Позивач обґрунтував розмір матеріальної шкоди, завданої злочином, понесеними витратами на поховання, що підтверджується накладною № 252 від 15.06.2017; накладною 201 від 22.08.2017; накладною № 11290 від 23.08.2016; накладною № 1137 від 24.08.2016; копією товарного чеку від 22.08.2016, а заподіяння йому моральної шкоди - емоційними стражданнями, важкою психологічною травмою, зокрема: розвитком гіпертонічної хвороби, що підтверджується виписним епікризом № 69 від 18.03.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України потерпілим ОСОБА_6, через свого представника ОСОБА_7, подані заяви про зміну позовних вимог, а саме: про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 92 610 (дев'яносто дві тисячі шістсот десять) грн.; про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та з ПрАТ «Страхова компанія « Перша» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн. з кожного; про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 240 200 (двісті сорок тисяч двісті) грн.(без урахування відшкодованої ОСОБА_3 шкоди під час судового розгляду).

Суд, дослідивши матеріали заявленого цивільного позову, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2016, між ОСОБА_9, якій на праві власності належить транспортний засіб «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_3, та ПрАТ «Страхова компанія «Перша» було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків № 02-07.00.16.00062, яким встановлено страхову суму на одну застраховану особу у розмірі 25 000,00 грн. за страхування пасажирів на нерегулярних рейсах на наземному транспорті.

Також, згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7722297 від 25.03.2016, укладеного між ТДВ СК «Альфа - Гарант» та ОСОБА_9 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Шевролет Авео» д.н.з. НОМЕР_3.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити цивільний позов в межах доведеності, потерпілий просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі посилаючись на доведеність всіх обставин; захисник, обвинувачений визнали позов частково, просили зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням часткового відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Перша» заявлені позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, визнав в повному обсязі.

Представник відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» позовні вимоги, пред'явлені до нього, не визнав, щодо їх задоволення заперечував.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому вказаним законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, а саме: витрати, понесені ОСОБА_6 на поховання, організацію поховання та пам'ятник у сумі 92 610 гривень, оскільки позивачем надані відповідні розрахункові документи, які підтверджують розмір понесених витрат (а.с. 111-115).

За наведених підстав, суд вважає, що підлягають стягненню витрати на відшкодування матеріальної шкоди з ТДВ СК «Альфа - Гарант» у сумі 92 610 (дев'яносто дві тисячі шістсот десять).

При визначенні розміру моральної шкоди, яку необхідно стягнути з ТДВ СК «Альфа - Гарант», суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частями.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату (у місячному розмірі) з 1 травня - 1450 грн.

Тобто підлягає стягненню з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень.

Враховуючи, що представником співвідповідача, а саме ПрАТ «Страхова компанія «Перша», позовні вимоги в частині стягнення на відшкодування моральної шкоди визнані, підстави такого відшкодування передбачені відповідним договором, суд виходячи із положень п. 3 ст. 3 ЦК України, вважає, що позов в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» моральної шкоди підлягає задоволенню та стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень.

Щодо відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Суд враховує, що ОСОБА_6 заявлено розмір моральної шкоди на суму 240 200 грн. (загальний розмір моральної шкоди на вказану суму, суд вважає обґрунтованою), однак в матеріалах справи містяться чеки про перерахунок ОСОБА_6 грошових коштів на часткове відшкодування ОСОБА_3 заподіяних злочином моральних збитків на загальну суму 86 000 (вісімдесят шість тисяч) гривень (а.с. 143, а.с. 156). З урахуванням вказаних чеків, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнення моральної шкоди на вказану суму, а саме з 240 200 (двісті сорок тисяч двісті) гривень до 154 200 (сто п'ятдесят чотири двісті) гривень. Також, суд враховує розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» та ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», а саме 17 400 грн. з кожного. Таким чином з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню моральна шкода в сумі 119 400 (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста) гривень.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень; стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду на користь ОСОБА_6 в розмірі 92 610 (дев'яносто дві тисячі шістсот десять) гривень; стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 119 400 ( сто дев'ятнадцять тисяч чотириста) гривень.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» (ЄДРПОУ: 31681672) на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ: 32382598) на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 92 610 (дев'яносто дві тисячі шістсот десять) гривень.

Стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ: 32382598) на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 17 400 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 119 400 ( сто дев'ятнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь УК в Оболонському районі м Києва/24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006, судові витрати за проведення експертизи в сумі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім ) гривень 76 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. Дев'ятко