Ухвала суду № 71837069, 27.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1581/18

1-кс/755/426/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "27" січня 2018 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Чернюшок М.І., за участю слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Султанової Є.Ю., прокурора Андрєєва Я.А., захисника Вернера М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: Святошинським районним судом м. Києва 2014 року за ч. 1 ст. 121 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком; 26.12.2017 року Святошинським УП ГУ НП в м. Києві скеровано провадження з обвинувальним актом за ст. 185 ч. 2 КК України до Святошинського районного суду м. Києва (зі слів), -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 12018100040000957 від 26.01.2018 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що 25.01.2018 року приблизно о 17-00 год., біля будинку № 34 по вулиці Ушакова в м. Києві, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зустрівся зі своїм наглядно знайомим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В ході усного спілкування неповнолітній ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 вчинити таємне викрадення чужого майна, а саме акумуляторів з автомобілів, що залишені власниками на не охоронюваних стоянках. На злочинну пропозицію неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_3 погодився, тим самим вступивши з ним у попередню злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення акумуляторів з салонів автомобілів, розподіливши при цьому між собою свої злочинні ролі. В свою чергу ОСОБА_3 повідомив, що для вчинення крадіжки акумуляторів з автомобілів, він візьме автомобіль марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, що належить його батьку, та за кермо сяде його співмешканка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7. Розробивши між собою злочинний план вчинення крадіжки з салону автомобіля, неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домовилися зустрітися у вечірній час доби з метою подальшої реалізації розробленого ним плану. В подальшому, цього самого дня, ОСОБА_3 запропонував прийняти участь у вчиненні злочину ОСОБА_5, на що остання погодилась.Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення акумуляторів з автомобілів, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 26.01.2018 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, на вулиці біля будинку № 10 по вулиці Бахмацькій в м. Києві, неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6, який також дав свою згоду на участь у вчиненні злочину, зустрілися з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які на той час вже знаходились у салоні автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, за кермом якого знаходилась ОСОБА_5. Перебуваючи в салоні автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, неповнолітній ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ще раз між собою оговорили раніше складений ними план вчинення злочину, детальніше розподіливши між собою свої злочинні ролі, з метою подальшого таємного викрадення чужого майна, а саме таємного викрадення акумуляторів з автомобілів, що залишені власниками в нічний час на не охоронюваних стоянках. Після чого, останні поїхали територією міста Києва у пошуках автомобілів з яких можна було б вчинити крадіжку. Так, 26.01.2018 року приблизно о 02 годині 40 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на автомобілі марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, за кермом якого знаходилась ОСОБА_5, під'їхали до автомобільної стоянки, яка розташована неподалік від будинку № 1-А по вулиці Двінській в м. Києві, де помітили біля вищевказаної стоянки автомобіль марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, обравши вказаний автомобіль об'єктом свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, 26.01.2018 року приблизно о 03-00 год., неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6, діючи згідно заздалегідь розподілених ролей, вийшли з салону автомобіля марки «Форд Скорпіо», д.н.з. НОМЕР_1, та пішли у напрямку автомобіля марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишись в автомобілі поряд з метою спостереження за навколишньою обстановкою з метою попередження своїх спільників про виникнення будь-якої небезпеки. Продовжуючи задумане, неповнолітній ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, підійшов до автомобіля марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, та руками зняв захисну кришку акумулятора, в цей час з метою продовження вчинення злочину, до автомобіля підійшов неповнолітній ОСОБА_4 та за допомогою гайкового ключа зняв клеми від двох акумуляторів марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional», загальною вартістю 18000 гривень 00 копійок. В цей час неповнолітній ОСОБА_6 спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою попередження своїх спільників про виникнення будь-якої небезпеки. Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 почергово відніс два викрадені акумулятори марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional» на відстань приблизно 20 метрів від автомобіля марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, де поставив їх на землю, та залишив біля них неповнолітнього ОСОБА_6. В подальшому неповнолітній ОСОБА_4 пішов до автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, в якому знаходився ОСОБА_3 та ОСОБА_5, та разом з ними на вищевказаному автомобілі, під'їхав до місця розташування викрадених акумуляторів. Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 перенесли два викрадені акумулятори марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional» до салону автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1.Після чого, неповнолітній ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 18000 гривень 00 копійок.

У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі у зв'язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого, а також вчинити інше правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного, захисника суд вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3, покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме:

- п.1 ст. 177 КПК України- підозрюваний ОСОБА_3 будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин,може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

-п. 2 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-п.3 ст. 177 КПК України- перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_3може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші, абоаналогічні злочини;

-п.5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_3 може вчиняти інші аналогічні корисливі кримінальні правопорушення, оскільки він безробітний, внаслідок чогоне має стабільного джерела прибутку, і свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаних злочинів.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відсутність у нього постійного місця роботи та навчання, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я.

Крім того, слідчий суддя враховує п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України, наявність повідомлення ОСОБА_3 підозри у вчиненні іншого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у Святошинському районі м. Києва.

Під час проведення досудового розслідування, не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_3, не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Суд при обранні запобіжного заходу враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного, який раніше судимий, постійної роботи не має не одружений.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необгрунтованого чи недопустимого не встановив.

Таким чином, доводи захисника Вернера М.А. про відсутність будь-яких доказів причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, є непереконливими.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає розмір застави згідно ч.5 ст.182 КПК України, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у межах, щодо особи підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину, застава може бути призначена у розмірі який перевищує встановлені межи розміру застави.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, не має постійного джерела прибутку, вчинив умисний корисливий злочин перебуваючи під судовим слідством за вчинення аналогічного злочину, з метою забезпечення підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне призначити розмір застави, відповідно не менше суми завданого матеріального збитку в наслідок вчинення злочину.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Султанової Є.Ю. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України на 60 днів - до 03 год. 30 хв. 26 березня 2018 року.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_9 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 32000 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим у провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення

застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її

проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя