Постанова № 71835053, 24.01.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/5541/17 Провадження № 22-ц/795/99/2018 Головуючий у I інстанції – Янцовська Т. М. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ :

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Страшного М.М.,

при секретарі: Герасименко Ю.О.,

з участю: заявника ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника Міністерства Оборони України ОСОБА_3,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства Оборони України на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

заінтересовані особи – Державна служба України у справах ветеранів війни і учасників антитерористичної операції, Міністерство Оборони України, Антитерористичний центр при Службі Безпеки України,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту її безпосередньої у часті у бойових діях, пов’язаних з захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час проведення антитерористичної операції в зоні її проведення в Донецькій та Луганській областях в період з 10 вересня 2015 року по 02 грудня 2015 року, у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор».

Свою заяву обґрунтовувала тим, що в період служби в добровольчому корпусі виконувала обов’язки солдата парамедика в районах с.Водяне, с.Піски, с.Опитне Донецької області, які розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року №1275-р включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Встановлення даного юридичного факту необхідні ОСОБА_1 для набуття відповідного правового статусу для отримання соціальних пільг та гарантій, передбачених для учасників бойових дій Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про боротьбу з тероризмом». Звернення до суду мотивувала тим, що на даний час законодавчо не врегульована процедура встановлення факту участі та надання статусу учасника бойових дій громадян, які брали участь у військовому конфлікті на боці сил АТО на сході України у складі добровольчих військових формувань, що не увійшли до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Участь добровольчих формувань в антитерористичній операції на боці сил АТО, у тому числі добровольчого корпусу «Правий сектор», не заборонена.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, просило скасувати рішення суду першої інстанції,ухвалити нове рішення, яким залишити заяву без задоволення, про день та час судового засідання повідомити Міністерство оборони України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що справа не могла розглядатися в порядку окремого провадження, оскільки в заявника фактично виникає спір про право, а саме – отримання пільг, встановлених для учасника бойових дій відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також апелянт вказав, що заявником ОСОБА_1 не було вжито усіх необхідних дій для врегулювання спору у досудовому порядку. Доказів звернення до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, ДФС, не надано, а відтак вбачається, що офіційних підстав для звернення щодо отримання статусу учасника бойових дій у заявника відсутні. Крім того, законодавчо визначені підстави надання статусу учасника бойових дій, особами які перебували в добровольчих формуваннях.

Ухвалою судді Апеляційного суду від 04 січня 2018 року запропоновано ОСОБА_1, Державній службі України у справах ветеранів війни і учасників антитерористичної операції, Антитерористичному центру при службі безпеки України подати відзив на апеляційну скаргу Міністерства оборони України до 17 січня 2018 року.

У наданий судом строк ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що до переліку документів, які підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях, а тому висновки апеляційної скарги про неможливість розгляду спірного питання у порядку окремого провадження суперечать змісту п.14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. На даний час рішення суду про встановлення юридичного факту участі заявниці у бойових діях в складі добровольчого формування є єдиним державним документом, офіційно підтверджуючим її залучення до антитерористичної операції, оскільки добровольчий Український корпус «Правий Сектор» не належить до державних органів та не може надавати документи державного зразка. Також ОСОБА_1 звертає увагу, що вона не просить в судовому порядку надати їй статус учасника бойових дій, а лише просить встановити факт участі у бойових діях під час проведення антитерористичної операції на сході України.

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників Антитерористичної операції подало свої пояснення по справі та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Служби. В поясненнях зазначено, що у разі підтвердження у судовому засіданні участі ОСОБА_1 у бойових діях, вказаний факт може бути встановлений судом у разі, якщо заявник не має іншої можливості одержати або відносити загублений чи знищений документ, який це посвідчує. Дані пояснення подані в порядку ч.1 ст.43 ЦПК України, а не як відзив.

Начальник Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України також подав пояснення та зазначив, що згідно положень ст.4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» необхідним документом при розгляді питання щодо встановлення відповідного статусу ОСОБА_1 має бути витяг з наказу керівника АТО «Про залучення до проведення антитерористичної операції». Дані пояснення в порушення ст.360 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника Міністерства Оборони України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що факт участі в бойових діях, перебування в зоні антитерористичної операції протягом 10 вересня 2015 року по 02 грудня 2015 року у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор» підтверджується показаннями свідків – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які перебували в зоні антитерористичної операції, відвідували восени 2015 року ДУК «Правий сектор», де приймала участь у бойових діях заявниця, довідкою Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор» № 0018 без дати.

Рішення Новозаводського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року таким вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки Добровольчого Українського корпусу «Правий Сектор» №0018 без дати ОСОБА_1 в період з 10 вересня 2015 року по 02 грудня 2015 року безпосередньо брала участь в антитерористичній операції в районі проведення АТО в якості парамедика, солдата у районі с.Піски, с.Водяне, с.Опитне, поблизу ДАП, в.п.Зеніт (а.с.15)..

З службової характеристики, виданої 15 грудня 2015 року командиром ЗБат ДУК «ПС» м.Чернігів, вбачається, що заявниця зарахована до складу окремого підрозділу спеціального призначення «Жаба» ЗБат ДУК «ПС» за власним бажанням 04 квітня 2015 року (а.с.16).

Населені пункти с.Піски, с.Водяне, с.Опитне Донецької та Луганської областей, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р, включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Витягом з наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 05 жовтня 2016 року №282 підтверджується, що з 05 жовтня 2016 року солдат ОСОБА_1, медична сестра медичного відділення медичної роти прибула до складу сил та засобів ОТУ «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей для виконання службових (бойових) завдань (а.с.17).

Вибула зі складу сил та засобів ОТУ «Донецьк» солдат ОСОБА_1 20 жовтня 2016 року, що підтверджується відповідним наказом від 10 листопада 2016 року №319 (а.с.18) та Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданої ОСОБА_1 (а.с19).

ОСОБА_1 звернулась до командира ВЧ 0425 з клопотанням подати документи до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, задля прийняття рішення про надання їй статусу учасника бойових дій (а.с.20-21).

Міністерство оборони України ВЧ А1376 17 липня 2017 року повідомило ОСОБА_1, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня2016 року №602 про зміни до Порядку надання статусу учасників бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення – критерієм надання статусу є залучення особи на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Інформації про участь ОСОБА_1 в АТО в період з 10 вересня по 02 грудня 2015 року в військовій частині А1376 взагалі відсутня. Період з 05 жовтня по 20 жовтня 2016 року відповідно до вищезазначеної постанови не достатній для подання документів на розгляд комісії з питань визнання статусу УБД (а.с.22).

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про основи національної безпеки України» об’єктами національної безпеки, зокрема, є держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність. Відповідно до ст.4 даного Закону суб’єктами забезпечення національної безпеки є, зокрема, громадяни України, об'єднання громадян.

Участь добровольчих формувань в особливий період в антитерористичній операції в районах проведення АТО, на боці сил АТО, в установленому законом порядку не було заборонено. З боку держави відсутні обмеження або заборона щодо участі відповідних добровольчих формувань під час антитерористичної операції в районах проведення АТО на боці сил АТО, а навпаки такі добровольчі формування допущені до участі в антитерористичній операції в районах проведення АТО на боці сил АТО

У пункті 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Аналогічні положення щодо визнання учасниками бойових дій містяться також у Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.

Згідно пункту 5 даного Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 цього Порядку. Рішення комісії (міжвідомчої комісії) може бути оскаржено в судовому порядку, в даному випадку в порядку адміністративного судочинства за викладених обставин до адміністративного суду.

Згідно п.14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року №200 у разі звернення особи до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях, які дають право на визнання його учасником бойових дій, і прийняття судом відповідного позитивного рішення, таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.

Таким чином, до документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій належить, зокрема, рішення суду про встановлення факту участі у бойових діях.

Встановивши зазначені обставини, належним чином дослідивши докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про встановлення факту участі ОСОБА_1 в бойових діях з 10 вересня 2015 року по 02 грудня 2015 року у складі ДУК «Правий сектор».

Доводи апеляційної скарги, що справа не могла розглядатися в порядку окремого провадження не заслуговують на увагу, оскільки дане питання вже було предметом дослідження та ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2017 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, ухвалу судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 31 серпня 2017 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст.256 ЦПК України (що діяв на час подання заяви), скасовано з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.44-45). Слід зазначити, що ОСОБА_1 звернулась про встановлення факту перебування в зоні АТО, а не з заявою про встановлення їй статусу учасника бойових дій.

Доводи апелянта, що заявником ОСОБА_1 не було вжито усіх необхідних дій для врегулювання спору у досудовому порядку також спростовуються матеріалами справи, оскільки заявниця зверталась до Командира ВЧ 0425 з клопотанням подати відповідні документи до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, задля прийняття рішення про надання їй статусу учасника бойових дій (а.с.20), однак їй було відмовлено.

Крім того, у ОСОБА_1 є конституційне право на звернення до суду із заявою про встановлення факту перебування її в зоні АТО з огляду на вищезазначене, а також в сенсі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду першої інстанції, суперечать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому, відповідно до положень ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства Оборони України – залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 січня 2017 року.

Головуючий:Судді: