Постанова № 71834931, 26.01.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 33/792/51/18

Справа № 674/1511/17 Головуючий в 1-й інстанції Шклярук В. М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року м. Хмельницький

Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Крисюк---, ОСОБА_1, ОСОБА_2, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.

Як установлено судом, 04 листопада 2017 року о 20 год. 00 хв. в с. Маліївці, по вул. Центральна 16, Дунаєвецького району Хмельницької області, ОСОБА_3 керував автомобілем "Фольксваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Стан сп’яніння засвідчено за допомогою приладу "Драгер" №0783, результат 2,53%, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в поясненнях свідків вбачається виклад обставин, лише, щодо процедури проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння. Відносно наявності об’єктивної сторони правопорушення, а саме:керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння - жодних доказів судом не встановлено. Оскаржувана постанова суперечить фактичним обставинам справи, оскільки, коли поліцейські до нього під’їхали, то він транспортним засобом не керував.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння, згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_3, доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.

Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи. Підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.

Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №056937, тесту №4, письмових поясненнях свідків та показаннях ОСОБА_3 в судовому засіданні, в яких він підтвердив керування вказаним автомобілем в стані алкогольного сп’яніння.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 не заперечував перебування, у вказаний день та час, в стані алкогольного сп’яніння, добровільне проходження огляду, за допомогою технічного засобу, в присутності свідків, на стан алкогольного сп’яніння та його результати 2.53%.

Його пояснення та твердження апеляційної скарги про те, що транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, у вказаному місці, він не керував, так як за кермом автомобіля "Фольксваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 був його товариш ОСОБА_4 апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки вони не узгоджуються з сукупністю зібраних по справі доказів, і розцінюються як його намагання уникнути відповідальності.

В ході апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 дійсно показав, що ОСОБА_3 попросив його відремонтувати автомобіль товариша, він сів за кермо автомобіля "Фольксваген Гольф" і вони поїхали до магазину в с.Малинівці, щоб купити цигарки. Не дочекавшись продавця, пішов ремонтувати автомобіль товариша ОСОБА_3, а останній залишився в своєму автомобілі.

Проте такі пояснення апелянта та свідка ОСОБА_4 спростовуються показаннями в апеляційному суді свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили, що заступивши на службу в патрульну поліцію Дунаєвецького ВП, вони приїхали в с.Малинівці, оскільки надійшло повідомлення від громадян цього села, що автомобілем білого кольору, який їздить по селі, ймовірно керує водій в стані алкогольного сп’яніння. Такий автомобіль, на їх вимогу, не зупинився, тому вони почали його переслідувати. Біля сільського магазину вони побачили, що за кермом був ОСОБА_3, який добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою технічного приладу, результат тесту показав 2.53%.

З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №056937 слідує, що по суті порушення ОСОБА_3 власноручно написав про вживання 1л.пива та керування автомобілем.

Із дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що поліцейськими, у вказаний день та місці, з’ясовувалось питання керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, будь-яких заперечень, з цього приводу, він не надав.

Зазначені обставини підтверджують керування автомобілем "Фольксваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_3, на що є посилання в апеляційній скарзі, а не свідком ОСОБА_4, до показань якого апеляційний суд відноситься критично і вважає їх неправдивими, даними з метою уникнення апелянта від адміністративної відповідальності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, заінтересованості свідків-поліцейських, ОСОБА_3 не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення відсутні.

Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні цього адміністративного правопорушення відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, тому підстав для її скасування чи зміни немає.

Передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне правопорушення не є малозначним, а відтак визначених ст. 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и ла:

Постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_7