Рішення № 71834842, 19.01.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/5637/17 Номер провадження 2/676/393/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

19 січня 2018 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В., секретаря Роговської О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам’янець-Подільський справу за позовом військової частини А4239 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

встановив:

військова частина А 4239 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18.08.2017 р. солдат ОСОБА_2, який проходив військову службу у військовій частині А4239 м. Хмельницький, був звільнений з військової служби у запас за пунктом «е» ч.6(через службову невідповідність осіб рядового, сержантського, старшинською складу у разі невиконання службових обов'язків) ст. 26 Закону України " Про військовий обов'язок та військову службу " відповідно до наказу командира військової частини А4239 ( по особовому складу) від 18.07.2017 року №77-рс. 18.07.2017 р. відповідно до наказу командира військової частини А4239( по стройовій частині) № 18 відповідача виключено зі списків особовою складу частини та з усіх видів забезпечення. У відповідності до вимог вказаного наказу з відповідача належало утримати кошти за недонос речового майна на загальну суму 2994,50 грн. В примусовому порядку відповідно до наказу командира військової частини з відповідача було уіримаио 598,93 грн. Залишок суми відповідачу було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати, але з його боку ніяких дій щодо погашення боргу не проведено. Позивач просить суд з врахуванням положень абз.6 п.4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період від 31.03.2017 року № 232 "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", ст.. ст.. 22, 1166 ЦК України стягнути з відповідача на користь військової частини А4239 2395,57 грн. завданої військовій частині матеріальної шкоди. В суді представник позивача позов підтримав, просить його задоволити, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе справу розглянути без його участі на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в заяві.

Фіксування судового засідання не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач який як солдат проходив військову службу у військовій частині А4239 м. Хмельницький 18.07.2017 р. був звільнений з військової служби у запас за пунктом «е» ч.6 ст. 26 Закону України " Про військовий обов'язок та військову службу"(через службову невідповідність осіб рядового, сержантського, старшинською складу у разі невиконання службових обов'язків) відповідно до наказу командира військової частини А4239 ( по особовому складу) від 18.07.2017 року №77-рс. В той же день відповідно до наказу командира військової частини А4239( по стройовій частині ) від 18 липня 2017 року №18 відповідача виключено зі списків особовою складу частини та з усіх видів забезпечення. Зазначеним наказом також було вирішено утримати з відповідача кошти за иедонос речового майна на загальну суму 2994,50 грн. В примусовому порядку відповідно до наказу командира військової частини А4239 від 18 липня 2017 року №18 із відповідача було утримано 598,93 г рн.

Заборгованість за недонос речового майна відповідача перед позивачем складає 2395,57 грн. На вказану суму відповідач склав 18.07.2017 р. розписку(а.с.5) в якій вказав, що зобов‘язується зазначені кошти повернути у військову частину в строк до 18.08.2017 р. Однак добровільно борг відповідач не сплатив.

Відповідно до абз.2 п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 7 п.4 розділі III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за № 768/28898(із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 197 від 31.03.2017) у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1)повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач був звільнений з військової служби з військової частини А4239 у запас за пунктом «е» ч.6 ст. 26 Закону України " Про військовий обов'язок іа військову службу"(через службову невідповідність осіб рядового, сержантського, старшинською склад\ у разі невиконання службових обов'язків), позивач має право на утримання з відповідача вартості предметів речового майна строки носіння яких не закінчилися, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 16, 177, 1166, 1212 ЦК України, ст..ст. 13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 283 ЦПК України,

вирішив:

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2(ІПН НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь військової частини А 4239(ЄДРПОУ 22998246; місцезнаходження: вул..Чорновола, м.Хмельницький, 29006) 2395(дві тисячі триста дев’яносто п’ять) гривень 57 копійок; 1600,00 грн. судового збору.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 24.01.2018 р.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В.