Ухвала суду № 71834238, 27.01.2018, Кам'янський районний суд Черкаської області

27.01.2018 Справа № 696/99/18

Провадження № 1-кс/696/12/18

УХВАЛА

27 січня 2018 року м. Кам’янка

Слідчий суддя Кам’янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В,

за участю: секретаря Луцаєвської Н.В.,

прокурора Остапенка А.П.,

підозрюваного ОСОБА_1,

слідчого Долотенка В.В.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2, за погодженням з начальником Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, депутатом не являється, утриманців не має, не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250170000020 від 10.01.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2018 року слідчий СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2, за погодженням з начальником Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, без внесення застави, підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

В клопотанні орган досудового розслідування посилався на те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25.01.2018 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виготовив з метою подальшого збуту, рідину коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 2/172 від 26.01.2018 містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований масою в перерахунку на суху речовину 0,162 грам. Вказану рідину ОСОБА_1 помістив до одноразового медичного шприца, який зберігав з метою збуту при собі, після чого 25.01.2018 близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи поблизу домоволодіння, де проживає, що розташоване за адресою: вул. Гоголя, 37/1 в м. Кам'янка, Черкаської області, під час проведення оперативної закупки, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, що в перерахунку на суху речовину становить 0,162 грам покупцеві під зміненими анкетними даними ОСОБА_4, за що отримав грошові кошти в сумі 80 гривень.

25.01.2018 о 14 год. 33 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, оскільки санкція покарання передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

У судовому засіданні прокурор та слідчий вказували, що існують підстави для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилались на наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Підозрюваний просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.

Згідно п.п. 3, 4 Конвенції про захист прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законами випадках і за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.3, 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".

Зі змісту клопотання та повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 підозрюються у вчиненні тяжкого корисливого злочину.

З огляду на наявні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 297 КК України є обґрунтованою, так як хоч підозрюваний і заперечує корисливий характер інкримінованого діяння, проте слідчий суддя виходить з того, що певні обґрунтування висунутої підозри ґрунтуються не тільки на показаннях підозрюваного та особи, яка отримувала предмет злочину, а й матеріалах оперативно-розшукової діяльності (протокол ОТЗ).

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що сторона обвинувачення практично обґрунтовує своє клопотання виключно тяжкістю покарання, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Одним з ризиків майбутньої поведінки ОСОБА_1 сторона обвинувачення вказує як можливість вчинення ним повторних злочинів. Слідчий суддя погоджується з таким твердженням сторони обвинувачення, так як в матеріалах кримінального провадження наявний розсекречений протокол прослуховування телефонних розмов підозрюваного, з якого випливає, що підозрюваний спілкується з наркозалежними особами тривалий час, а саме з осені 2017 року, приймає участь в обговоренні пошуків наркотичних речовин для спільного вживання тощо, а отже тривалий час у нього на зберіганні могли знаходитись наркотичні речовини у невстановлених розмірах.

Між тим, слідчий суддя вважає, що інші ризики на які вказувала сторона обвинувачення ні фактичними обставинами, ні наданими суду доказами не доведені.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Між тим, згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення надано докази того, що підозрюваний може продовжувати злочинну діяльність, проте не надано доказів наявності інших ризиків, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого тяжкого злочину, проте має постійне місце проживає, має посередню характеристику, молодий вік і не має судимостей, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, слідчий суддя вважає можливим застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як прокурором була доведена необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу взагалі, однак не була доведена необхідність застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 – 179, 193 – 194, 196 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Погоджене з начальником Кам’янського відділу Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, депутатом не являється, утриманців не має, не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з дня винесення даної ухвали з покладенням на нього наступних обов’язків :

1)прибувати за кожного вимогою до слідчого, прокурора або суду,

2)не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (м. Кам’янка Черкаської області, вул. Гоголя, буд. 37/1) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

4)заборонити залишати житло за місцем свого постійного проживання (м. Кам’янка Черкаської області, вул. Гоголя, буд. 37/1) у період часу із 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.,

5)утримуватися від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) зі свідками в кримінальному провадженні, а також іншими особами, яких визначить слідчий;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою).

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 під розпис копію ухвали.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області

Слідчий суддя :