Вирок № 71833898, 26.01.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2252/17

Номер провадження 1-кп/629/75/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарі Білик В.Ю., за участю прокурорів Решетняк В.О., Гребенюк В.Є., потерпілої ОСОБА_1, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, представників служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області кримінальне провадження №12017220380000145 від 21.01.2017 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 30.06.2017 року, відносно неповнолітнього:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, учень 2 курсу Лозівського професійного ліцею, зареєстрованого і проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 17.02.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75,104 КК України з іспитовим строком 1 рік,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

14.01.2017 року, приблизно о 09-00 год., неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись в будинку, за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Низовий, буд.7, який належить ОСОБА_7, разом з ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_9, в ході розпиття спиртних напоїв, побачив, що ОСОБА_9 розмовляв по мобільному телефону марки «Lenovo А6000», який належить його матері ОСОБА_1 та був у ОСОБА_9 у тимчасовому користуванні, після чого, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_9 ліг спати та поклав телефон біля себе на ліжко, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo А6000», вартість якого згідно висновку експерта від 21.06.2017 року №2935 становить 1198 грн., з чохлом фірми «Utty U-case TPU» для Lenovo А6000 вартістю 16 грн. та картою пам’яті «ADATA MicroSD 2 GB» вартістю 42 грн. згідно висновку експерта від 21.06.2017 року №2935, чим спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 1256 грн. З місяця злочину зник, викраденим розпорядився.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся, вибачився за вчинення крадіжки мобільного телефону та дав показання, що дійсно 14.01.2017 року, йдучи від бабусі з мікрорайону м.Лозова зайшов до свого знайомого ОСОБА_8, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, пров.Низовий, буд.7, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він почав розпивати спиртні напої та спілкуватись, коли неповнолітній ОСОБА_9 ліг спати він вирішив викрасти його мобільний телефон марки «Lenovo А6000» та поклавши телефон до кишені пішов додому, де по дорозі сховав викрадений мобільний телефон під ялинку біля ЗОШ №10 в м.Лозова Харківської області. Через деякий час продав вищевказаний мобільний телефон на центральному ринку в м.Лозова Харківської області за 200 грн., які витратив на цигарки. Викрадений мобільний телефон він не встиг повернути потерпілій, оскільки його вилучили працівники поліції у особи яка ним користувалася та повернули потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 14.01.2017 року на «старий - новий рік» її син ОСОБА_9 разом з друзями ходив посівати, після чого залишився до ранку у ОСОБА_8, за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Низовий, буд.7. Вранці, повернувшись додому із ОСОБА_8, повідомив, що в нього вкрали мобільний телефон марки «Lenovo А6000», який належить їй та перебував у сина у тимчасовому користуванні. ОСОБА_8 пояснював, що ОСОБА_2, перебуваючи у них вдома, пропонував йому продати мобільний телефон, зі слів сина їй стало відомо, що ОСОБА_2 прийшов до будинку ОСОБА_8 вранці, також в будинку була його дівчина ОСОБА_3. Після цього вона пішла до ОСОБА_8 і попросила повернути викрадений у сина мобільний телефон, бо інакше буде змушена звернутися до працівників поліції, на що їй відповіли, що вони його не брали. Потім вона звернулася із заявою до правоохоронних органів, а через деякий час слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області повернув їй викрадений мобільний телефон, карта пам’яті і чохол не повернуті.

Крім повного визнання своєї вини неповнолітнім підсудним, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом: показаннями свідків - ОСОБА_8 та неповнолітнього ОСОБА_9, а також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_9 згідно яких, 14.01.2017 року він прийшов до будинку своїх знайомих ОСОБА_8, за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Низовий, буд.7, де разом з дідусем ОСОБА_8 він пішов посівати. Через деякий час повернувшись до будинку, поклав мобільний телефон марки «Lenovo А6000» до кишені та пішов до кімнати і ліг відпочивати, а прокинувшись вранці, виявив відсутність телефону. В розмові з ОСОБА_2, який вранці прийшов до будинку ОСОБА_8, йому стало відомо, що ОСОБА_8Д йому пропонував здати мобільний телефон до ломбарду, після чого в будинку почалася сварка між присутніми, хлопці один одного звинувачували у крадіжці телефону, але телефон так і не знайшли. Приблизно через п’ять місяців працівники поліції повідомили, що крадіжку мобільного вчинив ОСОБА_2 та повернули телефон матері, при цьому повідомили, що телефон був вилучений у фермера, який його купив;

- показаннями свідка ОСОБА_8, згідно яких 14.01.2017 року до нього додому, за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Низовий, буд.7, прийшов ОСОБА_9 з яким він ходив посівати. Повернувшись вони почали вживати спирті напої, а через деякий час ОСОБА_9 пішов відпочивати. Потім до будинку прийшов ОСОБА_2 з яким він також вживав спиртні напої та ходили посівати. Прокинувшись вранці, ОСОБА_9 повідомив, що в нього вкрали мобільний телефон. Він здогадувався, що крадіжку мобільного вчинив ОСОБА_2, оскільки в нього не було особистого мобільного телефону і він бачив, як останній ходив до кімнати, де відпочивав ОСОБА_9 за своєю курткою. В подальшому від працівників поліції він дізнався, що крадіжку мобільного вчинив ОСОБА_2;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.01.2017 року, згідно якого було зареєстровано кримінальне провадження №12017220380000145 за заявою ОСОБА_1 за фактом таємного викрадення у її неповнолітнього сина ОСОБА_9, за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Низовий,7, мобільного телефону марки «Lenovo А6000» (а.с.143);

- заявою від 13.05.2017 року про добровільну видачу ОСОБА_10 мобільного телефону марки «Lenovo А6000» з номерами ІМЕІ1 867562024728066, ІМЕІ2 867562024728074 (а.с.149);

- протоколом огляду предмету від 15.06.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого під час проведення огляду добровільно виданого 13.05.2017 року ОСОБА_10 мобільного телефону «Lenovo А6000» та добровільно наданого потерпілою ОСОБА_1 паперової коробки від викраденого мобільного телефону «Lenovo А6000», було встановлено, що наліпка з ІМЕІ номерами на коробці співпадає з номерами ІМЕІ всередині корпусу телефону «Lenovo А6000» (а.с.130,131-132);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.06.2017 року та додатком до нього, згідно якого свідок ОСОБА_11, в присутності понятих, на фотознімку під №2, на якому був зображений неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, впізнав особу, у якої він придбав мобільний телефон «Lenovo А6000» (а.с.135-136,137);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.06.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого неповнолітній ОСОБА_2 знаходячись в домоволодінні, за адресою: Харківська область, м.Лозова, с.Домаха, пров.Низовий, буд.7, в присутності законного представника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, понятих ОСОБА_12, ОСОБА_13, власника будинку ОСОБА_7, добровільно розповів та показав на місці як, коли та при яких обставинах 14.01.2017 року, перебуваючи у вказаному домоволодінні, після вживання спиртних напоїв з ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_9, зайшов до спальної кімнати, де відпочивав ОСОБА_9, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo А6000», при цьому зазначив, що мобільний телефон поклав у кишеню, а чохол та карту пам’яті з мобільного викинув у відро в приміщенні кухні (а.с.124-126,127,128,129);

- судовою товарознавчою експертизою №2935 від 21.06.2017 року, згідно висновку якої, на момент вчинення злочину, станом на 14.01.2017 року, з урахуванням зносу, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині: ринкова вартість мобільного телефону марки «Lenovo А6000» без урахування вартості комплектних пристроїв, складає 1198 грн.; ринкова вартість силіконового чохла марки «Utty U-case TPU» для Lenovo А6000 складає 16 грн.; ринкова вартість карти пам’яті «ADATA Micro SD 2 GB Class 2 SD-adapter (AUSDH2GCL2-R)» у повному комплекті, складає 42 грн. (а.с.138,139,140-142);

- речовими доказами - мобільним телефоном марки «Lenovo А6000», наданим прокурором в порядку встановленому ст.357 КПК України (а.с.133,134).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_2, свідчать про спрямованість умислу на таємне викрадення чужого майна. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_2 суд керується вимогами ст.65-67,103 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ст.12 КК України, він вчинив злочин, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він є неповнолітнім, раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку встановленого вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2016 року, має не зняту й непогашену судимість, на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, з 01.09.2016 року навчається в Лозівському професійному ліцеї за спеціальністю - штукатур, лицювальник-плиточник, маляр, учень 2 курсу, за місцем навчання характеризується задовільно, виявив себе як недисциплінований учень, за характером веселий, товариський, має непоодинокі випадки застосування фізичної сили на адресу інших учнів ліцею, до викладачів ставиться з повагою, в суспільному житті ліцею та групи не приймає, палить, з 2003 року його батьки розлучені, проживає в сім’ї з батьком та його новою сім’єю, з матір’ю спілкується рідко, мати працює реалізатором на Центральному ринку м.Лозова, в родині створені належні умови для повноцінного проживання та виховання неповнолітнього, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.35-37,99,100,105-106,107,108,109,110,111-115,116,117,118).

Згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як низький, відділ з питань пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк (а.с.34,35-37).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Судом при призначенні покарання враховуються особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх передбачені розділом ХV КК України, вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

З врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, наявністю обставин що пом’якшують та обтяжують покарання, даних про особу підсудного, умови його життя та виховання, рівень розвитку і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, позиції потерпілої, висновків органу пробації викладеного в досудовій доповіді та в звіті служби в справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, з врахуванням принципу справедливості, з метою посилення впливу призначеного покарання на виправлення винного, а також з метою попередження вчинення нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи .

Оскільки підсудний ОСОБА_2 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, з врахуванням положень ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2016 року (а.с.111-115).

Підстав для застосування до підсудного ст.ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-товарознавчої експертизи №2935 від 21.06.2017 року в сумі 296,61 грн. (а.с.138,139).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – мобільний телефон марки «Lenovo А6000», який належить ОСОБА_1 та згідно розписки знаходиться у останньої на зберіганні – повернути потерпілій ОСОБА_1 (а.с.133,134).

Керуючись ст.ст.370,371,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України до новопризначеного покарання суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2016 року у виді 1 (одного) року 1 (одного) дня позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) день.

До вступу вироку в законну силу обрати неповнолітньому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 26.01.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2935 від 21.06.2017 року в сумі 296,61 грн., перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: мобільний телефон марки «Lenovo А6000» - повернути потерпілій ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом

Суддя О.А.Ткаченко