Ухвала суду № 71833496, 25.01.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/877/17

Провадження № 4-с/622/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні скарги

25 січня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участю секретаря – Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

1309.2017 року заявник, який є боржником за виконавчим провадженням №53714823 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, які полягали у винесенні постанови від 15.08.2017 року про опис та арешт майна боржника, неправомірними та скасувати вказану постанову.

В обґрунтування скарги було зазначено, що по-перше, державним виконавцем були порушені норми ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обмеження права боржника користуватися майно, що полягало у тому, що боржнику було заборонено проживати у вказаному будинку, оскільки він був переданий на відповідальне зберігання іншій особі, по-друге, державний виконавець вказаною постановою допустив обмеження права користування боржника земельною ділянкою під будинком, та по-третє, державний виконавець надіслав вказану постанову боржнику із порушенням строку, визначеного ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді від 16.01.2018 року скаргу було прийнято до розгляду та призначено до судового слухання на 25.01.2018 року (а.с.10).

Скаржник у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.12), причини неявки суду не повідомив, жодних клопотань суду не надав.

Старший державний виконавець Шиндель В.А., дії якого оскаржуються, у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином (а.с.13), надав суду заяву від 25.01.2018 року разом із своїми запереченнями та матеріалами виконавчого провадження в частині, що стосуються його дій, а також своєю довіреністю (а.с.14-22), в якій просив у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі через винесення ним постанови виключно в межах наданих йому повноважень у відповідності до профільного закону.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Станом на день розгляду скарги зворотне повідомлення від нього про отримання судової повістки до суду не надійшло, що не є перешкодою для розгляду справи по суті, враховуючи встановлений законом імперативний строк для розгляду скарг на дії державного виконавця.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк з моменту прийняття скарги до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка вказаних осіб у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, оскільки учасники справи у судове засідання не прибули, суд вважає за можливе провести судове засідання без фіксування судового засідання технічним засобом та вирішити справу по суті на підставі наданих суду доказів з боку учасників провадження.

Дослідивши скаргу, матеріали виконавчого провадження, суд приходить до думки, що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало виконавче провадження ВП№53714823, відкрите Золочівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Харківській області 05.04.2017 року на підставі виконавчого листа №622/877/15-ц від 29.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 174000,00 доларів США за договором позики від 02.07.2015 року з відстрочкою виконання судового рішення до 31.12.2016 року та стягнення з боржника на користь стягувача 3775,80 грн. судових витрат.

Постановою старшого державного виконавця відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 20.04.2017 року вказане виконавче провадження було передано для подальшого виконання у відділ примусового виконання рішень на підставі постанови начальника УДВС №23 від 13.04.2017 року на підставі ч.4 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження».

Під час виконання виконавчих дій державному виконавцеві 15.08.2017 року після неодноразових намагань проникнути у житло за місцем фактичного проживання боржника за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Центральна, 9-А, що підтверджують акти №1 та №2 від 15.08.2017 року, підписані понятими та працівниками поліції, довелося при візуальному оглядові за матеріалами технічних даних оглянути вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та винести відповідну оскаржувану постанову з метою уникнення передачі права користування третім особам та погіршення стану будинку, пошкодження обладнання тощо.

Вказані дії державного виконавця повністю відповідають вимогам закону та жодним чином не порушують права боржника, оскільки стосовно землі вказаний арешт взагалі не накладався, а те, що арешт фактично обмежить право користування боржника земельною ділянкою при складання такого роду постанов презумується, оскільки виокремити земельну ділянку від об’єкта нерухомого майна на ній розташованого фізично неможливо. Крім цього, жодним чином не були порушені права боржника як власника майна, оскільки накладене державним виконавцем обмеження прийнято з метою зобов’язати боржника погасити в примусовому порядку свій борг на рішенням суду, яке набрало законної сили та за яким був виданий виконавчий лист.

Щодо строків направлення постанови боржнику, то в цій частині вимоги боржника відносяться до вимог дисциплінарного характеру одо державного виконавця та не підлягають розгляду у даному судовому засіданні, враховуючи той факт, що при прийнятті скарги до розгляду суддя встановив правомірність подання скарги у визначенні законом строки.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець, приватний виконавець зобов’язані вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 12, 13, ч.2 ст.258, ст. 447, ч.3 ст. 451 ЦПК України, ч.2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області на протязі п’ятнадцяти днів з дня її проголошення учасниками провадження.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_4.