Ухвала суду № 71833343, 26.01.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4871/15-к

Номер провадження № 1-кп/629/14/18

У Х В А Л А

26 січня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Шкребця А.Є., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, відносно якого обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2015 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи у відношенні ОСОБА_2 з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

06.02.2018 року спливає два місяці раніше обраного строку тримання під вартою обвинуваченому по справі.

В судовому засіданні прокурор Шкребець А.Є., з урахуванням закінчення строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою просив продовжити у відношенні нього застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність підстав передбачених ст. 177 КПК України та вказав, що обвинувачений вчинив два тяжкі злочини та може переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, прохав замінити запобіжний захід на домашній арешт, вказав, що з 01.09.2017 року по теперішній час проходив курс лікування в санітарній частині СІЗО з приводу тяжкого хронічного захворювання, хвороба прогресує, отримати належну медичну допомогу в умовах СІЗО не може, впливати на свідків і потерпілих та скриватися від суду наміру не має.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 вказала на відсутність підстав для продовження запобіжного заходу, прохала змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

При вирішенні зазначених клопотань суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, які відповідно до санкцій статей караються позбавленням волі за ч. 3 ст. 185 КК України від 3 до 6 років, а за ч. 2 ст. 289 КК України від 5 до 8 років та відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 07.10.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ОСОБА_2 будучи працездатною особою не працював, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зі слів перебуває в цивільному шлюбі, однак доказів цьому не надав, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків. Суд враховує, що судове слідство у справі триває, не всі свідки допитані, доказів щодо стану здоров’я обвинуваченого суду не надано.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до 26 березня 2018 року, вважаючи жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до двох місяців, тобто до 26 березня 2018 року в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 26 січня 2018 року.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова