Ухвала суду № 71833280, 27.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1198/18

н/п 1-кс/640/780/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

прип секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Струкова А.О.,

захисників – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12017220000001622 від 18.12.2017, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, завідувача сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 по в»їзду Мостовому, 5

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

26.01.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в СІЗО №27 міста Харкова, із визначенням останньому розміру застави – тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб та визначенням наступних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, співробітниками УЗЕ ДЗЕ в Харківській області, з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в провадженні СВ ВСП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №12017220000001622 від 18.12.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №285-к від 17.07.2017, ОСОБА_3 призначено на посаду завідувача сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області.

Відповідно до статей 6, 39 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2016 № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», ОСОБА_3 являється державним службовцем четвертого рангу категорії «Б».

Тобто, ОСОБА_3 будучи завідувачем сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до п.п. 6 п. 4 положення про Сектор з питань запобігання корупції Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі Положення), затвердженого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 18.08.2017 № 882, основними завданнями Сектору є здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства.

Згідно з п.п. 5 п. 5 Положення, Сектор у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень посадовими особами чи службовими особами Головного управління, інформує в установленому порядку про такі факти начальника Головного управління, а також правоохоронні органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п.п. 9 п. 5 Положення, Сектор повідомляє у письмовій формі начальнику Головного управління, спеціальні підрозділи Національної поліції, СБУ, прокуратури про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень посадовими особами Головного управління.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов'язок їх дотримуватися, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вчинення злочину, пов’язаного з корупцією.

Так, на початку грудня 2017 року, під час виконання своїх посадових обов’язків, ОСОБА_3, виявив ознаки можливого вчинення адміністративного порушення, вчиненого ОСОБА_5, яка займає посаду головного спеціаліста Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, та її чоловіком – ОСОБА_6, який також являється суб’єктом декларування, а саме порушення вимог фінансового контролю, що виразилось у неповідомленні про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку з придбанням 21.04.2017 транспортного засобу – автомобілю Toyota Yaris вартістю 4500 Євро, що за курсом НБУ становило 129375 грн., та у останнього виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за приховування (не розголошення) вказаного факту компетентним органам.

Надалі, в ході телефонної розмови завідувача сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області ОСОБА_3 із ОСОБА_5, ОСОБА_3 висунув вимогу останній про надання йому неправомірної вигоди в сумі 1 (однієї) тисячі доларів США, за приховання факту невнесення ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_6 суттєвих змін майнового стану до декларації.

23.01.2018 ОСОБА_3 висунув вимогу ОСОБА_5 про надання йому неправомірної вигоди в сумі 8 (вісім) тисяч доларів США, за приховання від компетентних органів факту невнесення ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_6 суттєвих змін до електронних декларацій. Збільшення суми неправомірної вигоди ОСОБА_3 обґрунтував виникненням складнощів із вирішенням вказаного питання.

24.01.2018 о 12 год. ОСОБА_3 при особистій зустрічі з ОСОБА_5 за адресою: м. Харків, проспект Науки, біля будинку 9 Б, висунув останній незаконну вимогу про передачу визначеної раніше суми грошових коштів особисто йому (ОСОБА_3О.).

В подальшому, ОСОБА_5, діючи під контролем правоохоронних органів, 24.01.2018, близько 15 год. 13 хв., на вимогу ОСОБА_3 прибула до будівлі Центру надання адміністративних послуг за адресою: м. Харків, вул.. Космічна, 21 А та сидячи в особистому автомобілі НОМЕР_1, передала грошові кошти в сумі 8 (вісім) тисяч доларів США, у визначений ОСОБА_3 спосіб та місце, поклавши гроші у відкритий ОСОБА_3 бардачок (речовий ящик, що знаходиться навпроти переднього пасажирського сидіння в автомобілю).

Отже, завідувач сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області ОСОБА_3, обіймаючи посаду завідувача сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, розуміючи протиправність своїх діянь, направлених на власне незаконне збагачення, 24.01.2018 шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди особисто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор вказав, що вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними доказами, зокрема: протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр від 24.01.2018, показаннями свідка ОСОБА_5, протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_3 від 24.01.2018, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_5 від 18.12.2017 та 25.01.2018.

Сторона обвинувачення зазначила, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які обгрунтовуються тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та під страхом невідвортності покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України; тривалий час проходив службу в органах внутрішніх справ, останньому знайомі посадові особи правоохоронних органів, судової гілки влади, експертних установ, через яких ОСОБА_3 може здійснювати тиск на заявника, свідків, слідчих у кримінальному провадженні. Також ОСОБА_3 перебуваючи на волі та обіймаючи посаду завідувача сектору з питань запобігання корупції ГУ Держпроспоживслужби в Харківській області, може знищити, сховати, спотворити речі та документи, важливі для кримінального провадження, які можуть в подальшому бути використані як докази.

Прокурор вказав, що сума застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб обґрунтовується сумою неправомірної вигоди, яку вимагав та отримав ОСОБА_3, а також майновим станом підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що кримінального правопорушення не вчиняв, посилаючись на те, що він не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалося насильство під час затримання та перебування в якості затриманого у даному кримінальному провадженні.

Захисники підозрюваного, посилаючись на відсутність ризиків, на які вказує сторона обвинувачення у клопотанні та недоведеність обґрунтованої підозри, просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

СВ ВСП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000001622 від 18.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

24.01.2018 о 15 год. 25 хв. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст.208 КПК України та був доставлений до суду в межах 60 годин.

25.01.2018 о 15-00 год. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилався прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Існування іншого ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України в клопотанні слідчого не обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено не було.

Що стосується доводів захисників щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 умисного тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

Санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, а також з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, спростовує доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_3 за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, з огляду на вірогідність переховування від слідства та суду, незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, розміру одержаної неправомірної вигоди, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов'язків, а тому, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі, яка перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 264 300 грн. (1762 грн. х 150 = 264 300 грн.).

При цьому, розмір застави в розмірі 1 000 (одна тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що запропонований прокурором, суд вважає необґрунтованим та завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3, оскільки даних щодо можливості останнього сплатити заставу у такому розмірі слідчому судді не надано.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12017220000001622 від 18.12.2017, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Харківська установа виконання покарань (№27)» на 60 днів - до 24 березня 2018 року.

Встановити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в сумі 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа № 640/1198/18, 1-кс/640/780/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Харкова та Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування;

4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

6) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.

Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 24 березня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_3 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.

Копію ухвали отримав “____”____2018 р. ___ год. __хв.

____( ОСОБА_3О.)