Постанова № 71831214, 26.01.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/93/18

Провадження № 3/545/54/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2018 р. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудяков Л.В., при секретарі Сіраченко М.І., за участю прокурора Айдаєва Р.З., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від т.в.о. начальника Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,-

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №10 від 11 січня 2018 року, ОСОБА_1, працюючи з 01 березня 2013 року по 30 червня 2017 року в Державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)» молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки, маючи спеціальне звання прапорщика внутрішньої служби,відповідно до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб’єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, перед звільненням своєчасно до 01 липня 2017 року, без поважних причин, не подала декларацію за період, неохоплений раніше поданими деклараціями особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а подала її 02 липня 2017 року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, розкаялась. Пояснила, що своєчасно електронну декларацію подати не встигла у зв’язку з відсутністю доступу до мережі Інтернету.

Прокурор Айдаєв Р.З. в судовому засіданні вказав, що протокол складений правомірно, просив застосувати до порушника стягнення передбаченого санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення правопорушниці, розглянувши матеріали справи, додані документи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, а саме протоколом №10 від 11 січня 2018 року та іншими матеріалами справи.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи особу правопорушниці, яка повністю визнала свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щиро розкаялася, зобов’язалася в подальшому не скоювати подібного, а також враховуючи характер і тяжкість вчиненого, тому вважаю, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_1, попередження вчинення нових адміністративних правопорушень, потрібно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч.ч. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлений на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 1762,00 грн.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 172-6 ч.1, 248, 249, 251, 268, 283-285 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції»,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі стягувача – Державної судової адміністрації України (ГУК у м.Києві (м.Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019 , рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л.В.Шелудяков