Постанова № 71830485, 18.01.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 660/725/17 Головуючий у І інстанції Каневський В.О.

Номер провадження 22-ц/791/102/18 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бугрика В.В.,

секретар Давиденко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської областівід 09 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

02 серпня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що на підставі договору між сторонами від 15 серпня 2011 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 4000 гривень під 30 % річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, з підписанням якої погодився про укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, у позові поставлено питання про стягнення з нього на користь позивача заборгованості за кредитним договором станом на 30 червня 2017 року у розмірі 87858,86 гривні, яка складається з 3354,68 гривні заборгованості за кредитом, 75116,67 гривні заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 4727,56 гривні заборгованість по сплаті пені та комісії, 500 гривень штрафу у фіксованій частині та 4159,95 гривні штрафу у процентній складовій.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської областівід 09 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстави пропуску позивачем строку позовної давності.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду поставлено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав, що у ньому зазначені. В обґрунтування скарги зазначено про помилковий висновок суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки судом при цьому не було враховано строку дії картки, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до Умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, 15 серпня 2011 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 зі строком дії до 31 січня 2015 року, 20 грудня 2011 року картка ОСОБА_2 була перевипущена, він отримав нову картку № НОМЕР_2 зі строком дії до 30 вересня 2015 року, позивач звернувся до суду 27 липня 2017 року, а тому строк позовної давності не пропущено.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2011 року ОСОБА_2 було подано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, на підставі якої він отримав кредит у розмірі 4000 гривень у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором станом на 30 червня 2017 року становить 87858,86 гривні з вказаними у позові складовими, відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Між сторонами у справі виникли правовідносини, врегульовані анкетою-заявою, умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, тарифами банку, ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, за якими позивач надав відповідачу грошові кошти (кредит), а він зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, проте не виконав такого обов'язку, з подачею заяви про застосування строку позовної давності ним фактично визнано вимоги позову обґрунтованими, але такими, що задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За положеннями ст. ст. 256-258, 261, 266-267 ЦК України загальна позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, становить три роки, до вимог про стягнення неустойки такий строк становить один рік, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Матеріали справи не містять даних щодо належного оформлення сторонами у справі письмової угоди щодо збільшення строку позовної давності до 50 років, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що до правовідносин сторін слід застосовувати загальний строк позовної давності у три роки, а не 50 років за п. 1.7.31 умов.

Як видно з виписки по руху коштів за карткою відповідача він неодноразово користувався кредитними коштами та повертав їх, останній раз купував товар в магазині «АТБ» у місті Дніпропетровську 29 вересня 2012 року на суму 28,79 гривні, останнє автоматичне погашення кредиту відбулося 13 червня 2014 року на суму 22,44 гривні, безпосередньо відповідачем останнє погашення було здійснено 19 березня 2013 року на суму 100 гривень, позов надійшов до суду 02 серпня 2017 року, як передбачено довідкою про умови кредитування відповідач мав обов'язок щомісячно повертати використаний кредит у розмірі 7 %, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості, якщо ж строк дії картки спливав раніше, вся сума кредиту повинна бути погашена не пізніше закінчення такого строку.

Останню використану суму 28,79 гривні відповідач повинен був повернути позивачу у жовтні 2012 року, проте не виконав такого обов'язку, з цього часу у позивача виникло право вимоги навіть по останній сумі, за раніше використаними сумами кредиту таке право виникло ще раніше, строк позовної давності у зв'язку з погашенням частини заборгованості 13 червня 2014 року в силу положень ст. 264 ЦК України перервався та його перебіг почався заново, вказаний строк сплив 12 червня 2017 року, з позовом до суду позивач звернувся 02 серпня 2017 року, при цьому колегія суддів зважає на те, що строк позовної давності з правової точки зору не є тотожним строку дії картки або договору між сторонами, оскільки право на позов у позивача виникало після прострочки відповідачем кожного чергового платежу, а не після закінчення строку дії картки.

За таких обставин, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог про стягнення суми кредиту відсутні, апеляційну скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської областівід 09 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, на неї протягом тридцяти днів з 23 січня 2018 року, - дня складення повної постанови, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик