Рішення № 71829763, 24.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2018 Справа №607/16884/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицака Р.М.

за участю секретаря Чех Ю.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 21 травня 2017 року помер ОСОБА_5. За життя ОСОБА_5 склав заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 10 листопада 2015 року по реєстру №1951, відповідно до якого, заповів їй - ОСОБА_1, належну йому на праві приватної власності квартиру №4 (чотири) в будинку №13 (тринадцять) по вулиці Слівенська в місті Тернопіль. Дана квартира належить ОСОБА_5 згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 20 жовтня 1994 року ОСОБА_3 міським бюро технічної інвентаризації та Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 15.10.2013р. за реєстром №1-370, державним нотаріусом Першої євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 На підставі її заяви про прийняття спадщини 24.05.2017р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, заведено спадкову справу. Однак після спливу шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини, вона отримала від приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 роз’яснення щодо порядку вчинення нотаріальний дій, де зазначено про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, на належну спадкодавцю квартиру. Оскільки Свідоцтво про право власності на житло, що видане 20 жовтня 1994 року ОСОБА_3 міським бюро технічної інвентаризації втрачене у зв’язку з чим вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину, тому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 21 травня 2017 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судовому засіданні позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Представник третьої особи ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» м. Тернопіль та третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися з невідомих на те суду причин, хоча про день та час слухання справи повідомлялися судом належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав: Згідно довідки №3287 від 30 листопада 2017 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації», станом на 29.12.2012 року власником квартири №4, що розташована у будинку №13 по вул. Слівенська у м. Тернопіль є гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.10.2013р., посвідченого державним нотаріусом Першої євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстром №1-370, ОСОБА_5 успадкував 1/2 частки квартири за №4, в будинку №13 по вул. Слівенська в м. Тернополі, яка належала його дружині ОСОБА_7, яка померла 02 травня 2012р.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.10.2013р наданим державним нотаріусом Першої євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності ? частка квартири за №4, в будинку №13 по вул. Слівенська в м. Тернополі на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 15.10.2013p.

10 листопада 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 по реєстру №1951, відповідно до якого, заповів ОСОБА_1, належну йому на праві приватної власності квартиру №4 (чотири) в будинку №13 (тринадцять) по вулиці Слівенська в місті Тернопіль.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ИД №226686 ОСОБА_5 помер 21 травня 2017 року в м. Тернопіль

На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини 24.05.2017р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, заведено спадкову справу №60696131, зареєстровану в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №8.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

24 травня 2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано ОСОБА_1 роз’яснення щодо порядку вчинення нотаріальний дій, в якому зазначено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, на належну спадкодавцю ОСОБА_5 квартиру №4 (чотири) в будинку №13 (тринадцять) по вулиці Слівенська в місті Тернопіль. При цьому також було роз’яснено, що за даних обставин, заявнику необхідно звернутися в судові органи.

У відповідності до ст.ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідного до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті 21.05.2017 року ОСОБА_5, а саме квартиру №4 (чотири) в будинку №13 (тринадцять) по вулиці Слівенська в місті Тернопіль, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане спадкове майно, оскільки Свідоцтво про право власності на житло, що видане 20 жовтня 1994 року ОСОБА_3 міським бюро технічної інвентаризації втрачене.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку порушене право власності позивача, яке підлягає захисту шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 21 травня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216, 1217, 1222 Цивільного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 21 травня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Головуючий суддяОСОБА_8