Постанова № 71828284, 24.01.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/8190/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/85/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м.Суми

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

31 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 травня 2017 року вона була звільнена з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (далі – ПАТ «Сумське НВО») за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Проте, при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку, заробітна плата за травень, червень 2017 року на загальну суму 21 549 грн. 30 коп. не виплачена. Просить стягнути на її користь невиплачену заробітну плату та вихідну допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітків в сумі 21 549 грн. 30 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до ст. 117 КЗпП України.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 21 549 грн. 49 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 травня 2017 року по 07 листопада 2017 року включно в сумі 23 875 грн. 53 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків та обов’язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО», посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши суму стягнення до 14 364 грн. 14 коп. Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення дійшов помилкового висновку, що позивачу встановлено режим повної робочого тижня на постійній основі, так як на підприємстві діє триденний робочий тиждень: понеділок, вівторок та середа, що встановлений наказом від 21 березня 2014 року в ПАТ «Сумське НВО».

Рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати сторонами не оскаржується та в апеляційному порядку не переглядаються.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника ПАТ «Сумське НВО» ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_5, який заперечує проти апеляційної скарги та вважає її необґрунтованою, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу своєчасно при звільненні ОСОБА_6 не було виплачено заробітну плату, а тому є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. При обрахуванні розміру середнього заробітку, суд виходив із п’ятиденного робочого тижня.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів повністю погодитися не може з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2017 року ОСОБА_3 звільнена з ПАТ «Сумське НВО» за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч. 2 ст. 38 КЗпП України (а. с. 5).

Згідно довідки ПАТ «Сумське НВО» від 10 серпня 2017 року, на день звільнення ОСОБА_3 сума заробітної плати, що підлягала виплаті становила 21 549 грн. 30 коп. Середньоденна заробітна плата позивача без врахування податку з доходів фізичних осіб та воєнного збору становила 194 грн. 11 коп. (а. с. 13).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідності до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

П. 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

З довідки від 10 серпня 2017 року наданої ПАТ «Сумське НВО» вбачається та не заперечується позивачем, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 становила 194 грн. 11 коп.

Колегія суддів не може погодитись із розміром присудженого до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки про його обрахуванні суд першої інстанції помилково виходив з п’ятиденного робочого тижня.

Зокрема, наказом генерального директора ПАТ «Сумське НВО» від 21 березня 2014 року №75 встановлено з 26 травня 2014 року для усіх працівників ПАТ неповний робочий тиждень з наступним режимом роботи, а саме трьохденний робочий тиждень, з наступними робочими днями: понеділок, вівторок, середа (а.с. 14). З даним наказом ОСОБА_3 була ознайомлена 25 березня 2014 року, що засвідчила своїм підписом (а. с. 82).

Перехід цеху №20, в якому працювала позивач, на повний робочий тиждень (п’ять та чотири робочі дні) в періоди з 27 лютого 2017 року по 03 березня 2017 року, з 06 березня 2017 року по 10 березня 2017 року, з 13 березня 2017 року по 17 березня 2017 року, з 20 березня 2017 року по 24 березня 2017 року, з 27 березня 2017 року по 31 березня 2017 року, здійснювалось за письмовою згодою працівників, в тому числі позивача. З 10 травня 2017 року по 12 травня 2017 року, тобто в останній тиждень перед звільненням позивача, цех № 20 і позивач працювали неповний робочий тиждень (три робочі дні) (а. с. 26-31).

Тобто, на підприємстві діє неповний трьохденний робочий тиждень, встановлений наказом від 26 травня 2014 року №75. П’ятиденний робочий тиждень, який діяв у тому числі для позивача у вищезазначені періоди часу, був встановлений у зв’язку з виробничою необхідністю, за згодою з конкретними працівниками.

Таким чином, враховуючи те, що сумарне числа робочих днів за період з 13 травня 2017 року по 07 листопада 2017 року, згідно з графіком роботи підприємства, встановлених наказом № 75 від 21 березня 2014 року, становить 74 робочих днів, з відповідача за затримку розрахунку при звільненні підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 14 364 грн. 14 коп. (194 грн. 11 коп. * 74 днів)

Отже, на підставі п. 3), 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зміні, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з ПАТ «Сумське НВО» на користь позивача зменшенню до 14 364 грн. 14 коп.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2); 376 ч. 1 п. 3), 4); 381-382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 364 гривні 14 копійок. При виплаті здійснити утримання податків та інших обов’язкових платежів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 25 січня 2018 року.

Головуючий : Т.А. Левченко

Судді: О.І. Собина

ОСОБА_7