Постанова № 71827340, 16.01.2018, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/4763/17-а

№ 2-а/408/202/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі головуючого- судді: Карягіної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання дій та бездіяльності протиправними з зобов’язанням вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Біловодського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання дій щодо припинення виплати йому пенсії з квітня 2017 року неправомірними з зобов’язанням поновити нарахування та виплату пенсію за віком з 1 квітня 2017 року. В обгрунтування зазначив, що він є пенсіонеркою за віком, перебуває на обліку в Біловодському об’єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в Луганській області, де до березня місяця 2017 року отримував пенсію. З квітня 2017 року виплата пенсії була припинена. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач присутнім не був, в позові заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача-начальник Біловодського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області звернувся на адресу суду з клопотанням розглянути справи за відсутності їх представника. В запереченні відповідач просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що виплата пенсії позивачу була припинена на підставі призупинення управлінням соціального захисту населення Біловодської РДА дії довідки особи внутрішньопереміщеної , позивач після припинення виплати пенсії , що відбулося з 1.04.2017 року, з заявою про поновлення її виплати не звертався, рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам стосовно нього не оскаржував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 9 КАС України сторони та інші особи, які приймають участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII , внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

За приписами статті 2 зазначеного Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

З наданих до суду письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що також підтверджено пенсійним посвідченням № 137273.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно довідки № 920043229 від 20.04.2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в Управлінні соціального захисту населення Біловодської РДА Луганської області , з якою був поставлений на облік в ПФ України в Біловодському районів Луганської області з подальшим отриманням пенсії.

Кабінетом Міністрів України 7 листопада 2014 року прийнято постанову «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» № 595. Цією постановою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 8 Тимчасового порядку встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з ч.1 ст.49 Закону №1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Як видно з заперечення начальника управління Біловодського об’єднаного ПФУ, з метою виконання постанови КМУ №365 від 08.06.2016року, згідно з якою соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеним особам з підстав, передбачених ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у зв’язку із отриманням інформації від ,зокрема, Держприкордонслужби, про те, що ОСОБА_1 з 20 квітня 2016 року виїхав за кордон ,дія довідки позивачу призупинено управлінням СЗН Біловодської РДА з 01.04.2017 року , а тому і виплата пенсії йому була припинена з 01.04.2017 року., по теперішній час за поновленняім дії довідки не звертався

Між тим, матеріалами справи встановлено, що попри фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, відповідачем не приймалося рішення про припинення виплати пенсії позивачеві з 01.04.2017, даних про скасування довідки № 920043229 від 20.04.2016 року відповідачем до суду не надано.. За інформацією управління соціального захисту населеення Біловодської РДА від 08.12.2017 року довідку внутрішньо переміщеної особи гр.ОСОБА_1 №92043229 за адресою Біловодський район, с.Литвинівка, вул.Центральна,46, поновлено 23.10.2017 року., тобто, дана довідка скасована не була і на час припипення нарахування та виплату пенсії була дійсною..

Враховуючи викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з 1 квітня 2017 року, оскільки на час припинення виплати пенсії не існувало передбачених чинним законодавством підстав.

Згідно ст.46 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р зі змінами та доповненнями «Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом».

За таких обставин, з огляду на час припинення органом Пенсійного фонду виплати позивачу пенсії, зазначена відповідачем підстава припинення виплати пенсії не була передбачена чинним законодавством, тому виплата пенсії має бути поновлена з часу припинення її виплати, яке було неправомірним.

Підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 640,00грн

На підставі викладеного, керуючись Законом України «« Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р зі змінами та доповненнями , постановою КМУ «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» № 595, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, ст.ст.9, 242-244, 246, 250, 371 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати протиправними дії Біловодського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2017 року.

Зобов'язати Біловодське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 1 квітня 2017 року з компенсацією втрати частини грошових доходів.

Постанову в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області .

Зобов’язати Біловодське ОУПФУ Луганської області подати до Біловодського райсуду Луганської області звіт про виконання постанови суду до 16 березня 2018року

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з часу її проголошення.

Суддя

Біловодського райсуду ОСОБА_2

Луганської області