Постанова № 718268, 05.06.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.07 р. Справа № 31/123а

Нарадча кімната місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Ушенко Л.В. при секретарі судового засідання Лазебна Н.Ю.

розглянувши позовну заяву

Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк

до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.02.07р. №0000101640/0/1594

В присутності представників сторін:

Від позивача: Чеверда Г.О. – довіреність б/н від 17.04.07р.

Від відповідача: Зюкін А.В. – довіреність б/н від 16.04.07р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Тепломережа” м. Донецьк звернулось із позовом до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.02.07р. №0000101640/0/1594.

23.03.2007р. було порушено адміністративне провадження у даній справі відповідно до п. 6 розділу „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.

В обґрунтування вимог позивач посилається на неправомірне застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податку на додану вартість, зважаючи на те, що позивачем були своєчасно сплачені податкові зобов’язання з ПДВ, визначені в декларації за січень 2006р. у сумі 1 129 грн., строк сплати – 02.03.06р., що підтверджується платіжним дорученням №71 від 31.01.06р. і тому відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій по п. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач проти позову заперечував, про що надав письмове заперечення на позов (вх.№02-41/16808 від 23.04.07р.), у якому посилається на п.5.3.1 ст.5 та п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на наявність податкового боргу з ПДВ, тому кошти, які надійшли на сплату зобов’язань з податку, збору (обов’язкового платежу), були спрямовані на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих податкових зобов’язань платником податків так і розрахованих контролюючим органом. На суму погашення податкового боргу за прострочку граничних строків сплати були нараховані штрафні санкції.

В зв’язку необхідністю надання додаткових доказів провадження у справі зупинялось відповідно до п.4 ч.2 ст. 156 КАС України.

Розгляд справи в судовому засіданні здійснювався без застосування засобів технічної фіксації відповідно до ст. 2-1 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

Позивач є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №05473192, взятий на облік як платник податку у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька.

29.01.07р. ДПІ була здійснення перевірка позивача щодо термінів своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ за період з листопада 2005р. по жовтень 2006р. та складено акт невиїзної документальної перевірки №235/15 від 29.01.07р.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121640/0/1592 від 08.02.07р., яким за порушення п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону до позивача був застосований штраф у сумі 564,50 грн. в розмірі 50% від погашеної суми за затримку на 299 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання з ПДВ за січень 2006р. в розмірі 1 129,00 грн.

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що штрафна санкція була застосована до позивача за несвоєчасну сплату податкового зобов‘язання з ПДВ згідно декларації за січень 2006р., поданої до податкового органу 20.02.2006р., а оплата була здійснена 26.12.06р.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

В розумінні п.1.2 ст.1 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

31.01.06р. платіжним дорученням позивач сплатив 31 000 грн., зазначивши в платіжному дорученні призначення платежу: „ПДВ за січень 2006р.”.

На момент сплати зазначеної суми, податкові зобов’язання за січень 2006р. позивачем не були визначені в декларації і не обліковувались на особовому рахунку позивача, оскільки декларації за січень з ПДВ була подана 20.02.06р.

Оскільки у позивача на момент здійснення авансового платежу обліковувався податковий борг з ПДВ у сумі 1740861,26 грн. (станом на 31.12.05р.), то сплачена позивачем сума 31000 грн. (як авансовий платіж ) податкових зобов’язань з ПДВ за січень 2006р. була направлена в рахунок зменшення податкового боргу по черговості його виникнення, що відповідає приписам п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, в порядку календарної черговості його виникнення.

20.02.06р. позивач надав до ДПІ декларацію з ПДВ за січень 2006р., в якій задекларував узгоджені податкові зобов’язання у сумі 1129 грн., які фактично з урахуванням приписів п.7.7 ст.7 Закону були погашені позивачем 26.12.06р. платіжним дорученням від 26.12.06р. на суму 1777583 грн. з призначенням платежу – погашення заборгованості з ПДВ станом на 01.07.06р.

Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків( п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 цього Закону).

За вимогами п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону України обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 даного Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов’язань – 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 30 до 90 календарних днів включно – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів включно – у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

З викладеного вбачається, що встановлений підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті розмір штрафу може бути застосований до платника податку у випадках несплати ним узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом залежно від терміну такої несплати, та виходячи від фактично сплаченої платником податку суми саме цього податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг платника податку погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, в порядку календарної черговості його виникнення.

З урахуванням зазначеного, ДПІ правомірно були зараховані сплачені суми ПДВ в рахунок погашення податкового боргу за січень 2006р. і правомірно застосована штрафна санкція у сумі 564,50 грн. (50% від несвоєчасно сплаченого податкового зобов’язання по декларації за січень 2006р.) відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість №0000101640/0/1594 від 08.02.07р. не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі – судовий збір у сумі 3,40 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст.2,4,7, п. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.. 2, 12, 72, 86, 94, 158-163, 185, 186, 254, п. 6 розділу “Прикінцеві та Перехідні положення” КАС України, господарський суд:

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000101640/0/1594 від 08.02.07р. – відмовити.

Вступну та резолютивну частину постанови долучити до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через господарський суд Донецької області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текс постанови складений 11.06.07р.

Суддя