Ухвала суду № 71825965, 25.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1242/17 Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 11-кп/780/143/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 25.01.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Говорухи В.І.

суддів – Габрієля В.О., Полосенка В.С.,

за участю прокурора Ляшенко Р.О., потерпілої ОСОБА_2, при секретарі Коломиченко А.С., розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 18 грудня 2017 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12017110070000323 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 18 грудня 2017 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017110070000323 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України з підстав не встановлення місця проживання та перебування обвинуваченого ОСОБА_3 через повернуті судові повістки та невиконання ухвали суду про привід обвинуваченого органом поліції, а за вказаною в обвинувальному акті адресою обвинувачений не проживає.

В апеляційній скарзі прокурор не погоджується з ухвалою суду, вважає її незаконною і необґрунтованою, просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що з наданої Баришівською селищною радою довідки - характеристики на ОСОБА_3 вбачається, що обвинувачений проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Така ж адреса вказана і в протоколі допиту у якості підозрюваного ОСОБА_3 від 03.09.2017 року. Крім того, ухвалою слідчого судді від 22.09.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3, було обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з його утриманням за вказаною адресою. Прокурор наголошує, що фактичне місце проживання обвинуваченого під час досудового розслідування встановлено, відомості про місце проживання відображені в обвинувальному акті та доданому до нього реєстрі матеріалів досудового розслідування. Вважає, що висновки суду щодо відсутності в обвинувальному акті відомостей щодо фактичного місця проживання обвинуваченого суперечать фактам, викладеним в ухвалі слідчого судді від 22.09.2017 року. Крім того, ухвалою суду від 27.11.2017 року до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано привід, виконання якого покладено на Баришівське ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, однак відомостей про результати виконання вказаного приводу до суду та прокурора не надходило. Разом з тим, суд не з’ясував результати виконання приводу і не з’ясував причини неприбуття в судове засідання обвинуваченого. Звертає увагу суду, що підготовче судове засідання було проведено без участі потерпілого, чим остання була позбавлена права брати участь у даному провадженні та не мав змоги висловити думку щодо можливості призначення справи до судового розгляду та подачі цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку потерпілої, яка залишила вирішення даного питання на розсуд суду, вивчивши матеріали провадження, та перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Баришівського районного суду Київської області від 18 грудня 2017 року, підставою для повернення обвинувального акта, складеного щодо ОСОБА_3 прокурору, стало порушення вимог п.2 ч.2. ст.291 КПК України, а саме-фактично не було зазначене місце проживання обвинуваченого, а за адресою вказаною в обвинувальному акті останній не проживає.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, так як вони не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства та матеріалах кримінального провадження щодо ОСОБА_3

Стаття 291 КПК України визначає перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті щодо кожного обвинуваченого і, зокрема, місце його проживання.

Зі змісту обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні за ознаками вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, вбачається, що він складений слідчим у відповідності до вимог статті 291 КПК України. Зокрема, обвинувальний акт містить всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законом, зокрема найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта доданий реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання його копії. Обвинувальний акт затверджений прокурором. Таким чином, обвинувальний акт повністю відповідає вимогам статті 291 КПК України.

З анкетних відомостей обвинуваченого, зазначених у обвинувальному акті вбачається, що ОСОБА_3 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. З матеріалів справи вбачається, що за вказаною адресою проживання обвинуваченому судом направлялись повідомлення про виклик його до суду. Більш того, в матеріалах справи містяться зворотні повідомлення навиклик останнього до суду (а.с. 37- 38) з яких вбачається, що за зазначеною адресою ОСОБА_3В їх отримав особисто, 28 листопада 2017 року, що підтверджується його підписом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.11), слідчим суддею Баришівського районного суду Київської області 22 вересня 2017 року була винесена ухвала про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, за адресою проживання, вказаною в обвинувальному акті. Фактично на час надходження справи до суду ОСОБА_3 повинен був знаходитись за адресою визначеною слідчим суддею і яка зазначена в обвинувальному акті.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що органом досудового розслідування в обвинувальному акті правильно зазначено адресу місця проживання обвинуваченого. Повернення частини судових повісток з причини закінчення терміну їх зберігання, невиконання ухвали суду від 27. 11.2017 року про привід, неодноразові неявки обвинуваченого ОСОБА_3 в судове засідання з невідомих суду причин свідчать про переховування обвинуваченого від суду і. не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків обвинувального акту.

За змістом ст. 335 КПК України, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду, суд зупиняє судове провадження до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апелянта є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів;-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 18 грудня 2017 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12017110070000323 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України повернутий прокурору– скасувати.

Направити обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12017110070000323 за обвинуваченням ОСОБА_3 до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України.

Головуючий В.І. Говоруха

Судді В.О. Габрієль

ОСОБА_4