Постанова № 71825600, 23.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 678/941/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко А.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

23 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: не з'явився,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2017 року (повний текст якої складено в смт. Летичів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання зарахування стажу та виплату допомоги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області з позовом до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання зарахування стажу та виплату допомоги.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представник а відповідач, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач більше 30 років пропрацювала в медичних закладах, тому звернулася до Летичівського ОУПФ України Хмельницької області про надання розрахунку стажу, зарахування стажу роботи за фахом при призначення пенсії та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у розмірі 10 місячних пенсій.

Однак, листом від 22.06.2017 року Летичівським ОУПФ України ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні її заяви посилаючись на те, що період роботи фельдшером в колгоспі ім. Куйбишева з 02.06.1986 року по 30.04.2001 року до стажу для визначення права на виплату одноразової грошової допомоги не зараховано, оскільки колгоспи не відносяться до закладів охорони здоров'я, які передбачені Переліком закладів охорони здоров'я затвердженого наказом МОЗ від 28.10.2002 року № 385.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем протиправно та необгрутовано відмовлено позивачу у не зарахування стажу та виплати грошової допомоги. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р., основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десятимісячних пенсій станом на день призначення.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1191 - до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N З, ст. 10), що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 ( 909-93-п ) "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" . Згідно зазначеного переліку, розділ 2. Охорона здоров'я передбачає, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, діагностичні центри.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до трудової книжки, виданої на ім'я Самусь - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії БТ-1 № 1653952, з якої видно, що відповідно до запису № 7 - 02.06.1986 року прийнята на роботу фельдшером в колгоспі ім. Куйбишева; запису № 11 - 20.03.2000 року зарахована в СТОВ «Промінь» на посаду фельдшера; запису № 12 30.04.2001 року звільнена з роботи згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України (а.с. 8-9).

Згідно архівної довідки виданої архівним відділом Летичівської РДА Хмельницької області від 04.05.2017 року № Р-78/01-27 колгосп ім. Куйбишева реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Куйбишева, яке в подальшому ліквідоване і на його базі створено селянську спілку власників «Промінь», а у 2000 році СТОВ «Промінь» стало правонаступником реорганізованого ССВ «Промінь» (а.с.13).

Відповідно до довідки СГТзОВ «Промінь» № 92 від 03.08.20017 року в колгоспі ім. Куйбишева з 01 квітня 1986 року, як структурний підрозділ, діяв лікувально-трудовий профілакторій де ОСОБА_3 прийнята завідуючою даним закладом, але накази про прийняття та звільнення ОСОБА_3 відсутні.

Відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п. «е» - «ж»ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується представником відповідача, що період роботи фельдшером у колгоспі ім. Куйбишева з 02.06.1986 року по - 30.04.2001 року зараховано до страхового стажу, а до стажу для визначення права на виплату одноразової грошової допомоги не зараховано, оскільки Переліком закладів охорони здоров'я колгоспи не відносяться до закладів охорони здоров'я, які передбачені Переліком закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.10.2002 року №385.

Згідно до розділ ІІ Порядку передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, діагностичні центри.

Також, в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази того, що колгосп ім. Куйбишева у якому діяв лікувально-трудовий профілакторій відноситься до закладів охорони здоров'я.

А тому, враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовляючи у наданні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій діяло на підставі та у межах чинного законодавства України, а тому підстав для задоволення адміністративного позову не має.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити повністю.

Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання зарахування стажу та виплату допомоги скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 січня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5