Постанова № 71824757, 22.01.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чішман Л.М.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" січня 2018 р. Справа № 295/12232/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "22" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про нарахування та виплату у повному обсязі призначеної пенсії, з урахуванням додатково наданих документів , -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування призначеної пенсії на підставі раніше поданих документів та додатково наданого документу- довідки начальника Управління служби безпеки України в Житомирській області №57/85-995 від 11.07.2017 року, з урахуванням виплачених за період з квітня 2012 року по квітень 2014 року (часу звільнення і розрахунку) сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціальної-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та одноразових грошових премій, з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплачувати пенсію з 23.04.2014 року в новому розмірі, без обмеження кінцевої дати виплат, а також стягнути з відповідача суму сплаченого ним судового збору.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 22.11.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування пенсії ОСОБА_3 , починаючи з 01.10.2017 року з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення (яка була виплачена у липні 2012 року у розмірі 6796,98 грн., у квітні 2013 року у розмірі 7561,98 грн., у березні 2014 року у розмірі 7495,70 грн.), одноразової грошової премії та грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки (яка була виплачена у квітні 2014 року у розмірі 8096,72 грн.), з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 11.07.2017 року №57/85-995.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 на відшкодування суми сплаченого судового збору 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що вимога позивача щодо включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії вказаних ним сум суперечать приписам ч.3 ст. 43 Закону України № 2262. Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції помилково послався на правові позиції Верховного Суду України та не звернув уваги, що компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки була виплачена в місяці звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 23.04.2014 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

12.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого нарахований основний розмір пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

У листі від 22.09.2017 року №1782/Р-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що зазначені види грошового забезпечення не мають систематичного характеру, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною тому, вони не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Грошова компенсація за невикористані дні відпустки виплачена в квітні 2014 року, що виходить за межі 24 календарних місяців служби перед звільненням, а тому підстав для врахування виплат, зазначених у заяві про перерахунок немає.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо неправомірності дій відповідача, але позовні вимоги задовольнив частково, посилаючись на приписи ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закону № 2262) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення .

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 встановлено, що розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Згідно правової позицій Верховний Суд України викладеній у постанові від 10.03.2015 року (справа № 21-70а15), грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат, а тому така позиція згідно зіст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, обов'язковою умовою для включення додаткового виду грошового забезпечення до суми грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія є сплата з цієї суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з копії довідки від 11.07.2017 року за №57/85-995, виданої начальником Управління Служби безпеки України в Житомирській області про суми виплачених позивачу одноразових грошових виплат за період з 22.04.2012 року по 22.04.2014 року, з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення (яка була виплачена у липні 2012 року у розмірі 6796,98 грн., у квітні 2013 року у розмірі 7561,98 грн., у березні 2014 року у розмірі 7495,70 грн.), одноразової грошової премії та грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки (яка була виплачена у квітні 2014 року у розмірі 8096,72 грн.) сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, згідно наведених норм права та правової позиції Верховного Суду України додаткові види грошового забезпечення позивача, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, підлягали включенню до грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислювалася його пенсія.

Відтак, у відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України ( чинної на час розгляду справи у суді першої іннстанції), позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги .

Водночас, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів суду правомірність своїх дій щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу, виплачених йому сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення одноразової грошової премії, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. .

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у врахуванні до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення (яка була виплачена у липні 2012 року у розмірі 6796,98 грн., у квітні 2013 року у розмірі 7561,98 грн., у березні 2014 року у розмірі 7495,70 грн.), одноразової грошової премії, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 11.07.2017 року №57/85-995.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що грошова компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки в розмірі 8096, 72 грн. виплачена позивачу у місяці його звільнення, а тому відповідно до вимог п.7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 не підлягала врахуванню при обчисленні пенсії .

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до переконання про помилковість висновків суду першої інстанції в означеній частині, а тому апеляційна скарга в цій частині підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову з наведених підстав та мотивів.

В іншій частині доводи апеляційної сккарги висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "22" листопада 2017 р. в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування пенсії ОСОБА_3, починаючи з 01.10.2017 року з урахуванням грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки (яка була виплачена у квітні 2014 року у розмірі 8096,72 грн.), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 11.07.2017 року №57/85-995 ,- с к а с у в а т и та прийняти в цій частині нову постанову, якою у позові відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повне судове рішення складено "24" січня 2018 р.