Постанова № 71824542, 16.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2506/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

16 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника відповідача: Мельниченка Василя Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" про анулювання спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2017 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" про анулювання спеціального дозволу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

16 січня 2018 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від ТОВ "Бубнівський цегельний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити їх без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України 01.03.2010 року надало ТОВ "Бубнівський цегельний завод" спеціальний дозвіл № 5152 на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних до виробництва будівельної повнотілої цегли строком на 20 років.

Наказом від 23.12.2015 року № 438 Державна служба геології та надр України (далі - позивач) зобов'язала ДНВП "Геоінформ України" та державну комісію України по запасах корисних копалин провести аналіз державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами до 15.01.2016 року.

13.01.2016 року ДНВП "Геоінформ України" надіслало позивачу інформацію про те, що відповідач не подав на повторну державну експертизу матеріали геолого-економічної оцінки Велико-Бубнівського родовища.

Наказом від 16.08.2016 pоку № 257, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов спеціального дозволу в частині щорічного звітування перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами № 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік, позивач встановив 10-денний термін для усунення порушень законодавства про надра. Зазначений наказ надісланий відповідачу супровідним листом від 31.08.2016 року №15493/13/14-16.

Відповідно до наказа від 01.09.2016 року № 287, позивач продовжив відповідачу термін для усунення порушень до 30 календарних днів. Про вказаний наказ відповідач повідомлений листом від 03.10.2016 року №18461/13/14-16.

Наказом від 16.11.2016 року № 431, надісланим супровідним листом від 19.12.2016 року №23465/13/14-16, отриманим відповідачем 29.12.2016 року, Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу відповідача та встановила 30-денний термін для усунення порушень.

Отримавши від ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" повідомлення від 24.01.2017 року № 03/303-0296 про ненадання відповідачем інформації щодо руху запасів корисних копалин, 06.03.2017 року позивач попередив відповідача листом № 5167/13/14-17 про наявність підстав для припинення права користування надрами. Зазначений лист відповідач отримав 25.03.2017 року.

Вважаючи, що відповідачем порушено умови користування надрами, позивач звернувся до суду з даними позовом. про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5152 від 01.03.2010 року виданого ТОВ "Бубнівський цегельний завод".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до звернення Державної служби геології та надр України до суду з даним позовом було усунуто порушення статей 45 та 53 Кодексу України про надра.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, однак з інших мотивів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо надання надр у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам регулює Кодекс України про надра.

Частина 1 статті 19 Кодексу України про надра передбачає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до частин другої та шостої статті 16 Кодексу України про надра в редакції, чинній на час видачі спірного дозволу, спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначав Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 року № 608 (чинний на момент видачі спеціального дозволу на користування надрами № 5152 від 01.03.2010 року).

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачено, що Мінприроди з метою раціонального та ефективного використання надр встановлює під час надання дозволу особливі умови користування надрами щодо: 1) вимог, правил і стандартів користування конкретними ділянками надр; 2) якості продукції або робіт; 3) технології видобування та переробки корисних копалин; 4) порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; 5) видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр; 6) припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр. Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між Мінприроди і надрокористувачем.

Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

За змістом статті 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 статті 53 Кодексу України про надра передбачено, що при розробці родовищ корисних копалин повинен забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Згідно зі статею 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Відповідно до частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Правовідносини щодо надання надр у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам регулює Кодекс України про надра.

Згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 615 від 30.05.2015 р, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору, Мінприроди має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

Таким чином, у відповідності до статті 26 Кодексу України про надра підставами для припинення права користування надрами в судовому порядку є: користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення (пункт 4); використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр (пункт 5); якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами (пункт 6).

В інших випадках, передбачених статтею 26 Кодексу України про надра, користування надрами може бути припинене за рішенням Мінприроди або за заявою користувача.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги підставами припинення користування надрами є ненадання відповідачем звітів щодо руху запасів та не проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, яка має проводитись через кожні 5 років експлуатації ділянки надр.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, відповідачем на адресу Держвної служби геології та надр України були надіслані звітні баланси запасів корисних копалин за 2010 рік - отримано позивачем 30.05.2011 року, за 2011 рік - отримано 06.02.2012 року, за 2014-2016 роки - отримано 27.03.2017 року, вказане підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень.

Також, судова колегія зазначає, що 01.11.2016 року відповідач уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір № 1/11-16 на повторну геолого-економічну оцінку Велико-Бублівського родовища суглинків у Волочиському районі Хмельницької області, термін виконання якої - грудень 2017 року.

У зв'язку з укладання вказаного договору відповідач склав перелік об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2016-2017 роки та надіслав його до Державної служби геології та надр України супровідним листом № 7 від 17.02.2017 року.

Вказаний перелік був отриманий та зареєстрований позивачем 02.03.2017 року за № 210, що підтверджується: відбитками штампів про реєстрацію, листом ДНВП "Геоінформ України" від 03.03.2017 року № 05/305-0982 про здійснення реєстрації робіт та дослідження з геологічного вивчення надр під державним реєстраційним номером У-17-210/1, актом здачі-приймання робіт по реєстрації робіт з геологічного вивчення надр згідно листа № 7 від 17.02.2017 року.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що ТОВ "Бубнівський цегельний завод", як надрокористувач, не порушив законодавства України, за яким може бути припинене його право надрокористувача надане йому спеціальним дозволом на користування надрами № 5152 від 01.03.2010 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328,329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.