Постанова № 71824496, 16.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Стригуненко В.М.

16 січня 2018 р. Справа № 610/2530/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів: Донець Л.О. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

19 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправними дії відповідача - Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, пенсійний орган, Зміївське ОУПФУ) по відмові здійснити перерахунок його пенсії відповідно до довідки про заробітну плату № 228, виданої 30 травня 2017 року Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод», скасувавши рішення відповідача № 154809 від 29 червня 2017 року, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до цієї довідки про заробітну плату і провести виплати перерахованих сум з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії, а саме - з 21 червня 2017 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом ІІ групи. Станом на час направлення його для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він працював на Ізюмському приладобудівному заводі.

У 2015 році Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» йому було видано довідку № 527 від 23 грудня 2015 року про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак у цій довідці не було зазначено розмір премії за роботу в зоні відчуження. Тому він звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовом до ДП «Ізюмський приладобудівний завод» про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження. Рішенням суду від 04 травня 2017 року його позов задоволено та зобов'язано ДП «Ізюмський приладобудівний завод» видати йому довідку про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, зразок якої затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 12 жовтня 2012 року № 644 відповідно до норм нормативно-правових актів колишнього Союзу РСР, Кабінету Міністрів УРСР, Держкомпраці України та Укрпрофради відносно оплати праці в зоні відчуження ЧАЕС під час ліквідації наслідків аварії (для подальшого пред'явлення до Пенсійного фонду України) за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 15 жовтня 1986 року по 29 листопада 1986 року в загальному розмірі 1040,90 крб., що складається із 640,90 крб. заробітної плати та 400 крб. премії.

30 травня 2017 року ДП «Ізюмський приладобудівний завод» на виконання зазначеного рішення суду йому було видано довідку № 228 про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

21 червня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Рішенням відповідача № 157809 від 29 червня 2017 року у перерахунку пенсії згідно довідки № 228, виданої 30 травня 2017 року ДП «Ізюмський приладобудівний завод» відповідачем відмовлено з посиланням на те, що відсутні первинні документи, на підставі яких було видано довідку № 228 від 30 травня 2017 року (а.с.1-5).

Заперечуючи проти позову, пенсійний орган зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для, в даному випадку, перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Оскільки в довідці № 228, виданій 30 травня 2017 року ДП «Ізюмський приладобудівний завод», не зазначено відомості про доплату за роботу у надурочний час (кількість годин та сума), не вказано на підставі яких документів вона видана, рішенням пенсійного органу позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії на її підставі (а.с. 37, 38).

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Так, судовим рішенням визнані протиправними дії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату № 228 від 30 травня 2017 року, виданої Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод».

Визнано протиправним та скасовано рішення Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 154809 від 29 червня 2017 року щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії згідно заяви від 21 червня 2017 року та довідки про заробітну плату № 228 від 30 травня 2017 року, виданої Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод».

Зобов'язано Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2017 року відповідно до довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 228 від 30 травня 2017 року, виданої Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод», та проводити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в іншій їх частині судом відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року).

Судом зазначено, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 04 травня 2017 року, ухваленим у справі № 610/777/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод» про видачу довідки про заробітну плату працівника в зоні відчуження, яке набрало законної сили 23 травня 2017 року, зобов'язано відповідача видати на ім'я ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, зразок якої затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 12 жовтня 2012 року № 644 відповідно до норм нормативно-правових актів колишнього Союзу РСР, Кабінету Міністрів УРСР, Держкомпраці України та Укрпрофради відносно оплати праці в зоні відчуження ЧАЕС під час ліквідації наслідків аварії (для подальшого пред'явлення до Пенсійного фонду України) за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 15 жовтня 1986 року по 29 листопада 1986 року в загальному розмірі 1040,90 крб., що складається із 640,90 крб. заробітної плати та 400 крб. премії (а.с. 19-21, 40-42).

30 травня 2017 року за № 228 Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» на виконання судового рішення позивачу видано довідку про його заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 15 жовтня 1986 року по 18 листопада 1986 року, в якій зазначено, що за місцем роботи - Ізюмський приладобудівний завод на посаді арматурщик, посадовий оклад (оклад, тарифна ставка, розцінка відрядна) 0,637 крб. по відомості (без зазначення дати) № 37456 виплачена заробітна плата в сумі 1040,90 крб. Також зазначено, що заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія, за жовтень 1986 року становить 341,86 крб., за листопад 1986 року - 299,04 крб., премія - 400 грн., всього 1040,90 крб. (а.с. 15, 16).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин судом зроблений висновок, що доводи відповідача щодо підтвердження первинними документами розміру складових заробітної плати ОСОБА_1 для обчислення пенсії не підлягають доказуванню та розгляду в межах даної справи, в якій спір стосується відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки, що складена на виконання судового рішення.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської, посилаючись фактично на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені вимог ОСОБА_1

Скаржник зазначає про хибність висновків суду першої інстанції щодо довідки, яка видана позивачу на виконання судового рішення 30 травня 2017 року за № 228 Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» про те, що вона не має вад оформлення. Указана довідка видана з порушеннями вимог законодавства і не може бути підставою для перерахунку пенсії позивача - залишено незаповненими графи про доплату за роботу у надурочний час, тобто не вказана кількість годин та сума, в довідці не вказано на підставі яких саме документів вона видана.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788 ХІІ «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України від 28 лютого 1991 року № 796 ХІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796 ХІ в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 54 Закону № 796 XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком № 22-1. За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Як убачається із довідки від 30 травня 2017 року за № 228, що видана позивачу Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» на виконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 04 травня 2017 року по справі № 610/777/17, в довідці не зазначені підстави її видачі, а саме, - особові рахунки, платіжні відомості та інші документи про нараховану та сплачену підприємством позивачу ОСОБА_1 заробітну плату.

За приписами частини 4 статті 78 КАС України (тут і далі - КАС України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із судового рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 04 травня 2017 року по справі № 610/777/17 вбачається, що судом установлено право ОСОБА_1 на отримання премії в розмірі 400 крб за час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 15 жовтня 1986 року по 29 листопада 1986 року.

Разом з тим, означеним судовим рішенням не встановлено, як юридичний факт та обставина, що премія у розмірі 400 крб Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» позивачу ОСОБА_1 нарахована і виплачена, свідченням чого є особові рахунки, платіжні відомості та інші документів про нараховану та сплачену підприємством позивачу ОСОБА_1 премію.

Таким чином, на виконання судового рішення Державним підприємством «Ізюмський приладобудівний завод» позивачу ОСОБА_1 видана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, зміст якою в частині, зокрема, одержання ОСОБА_1 премії в розмірі 400 крб, не підтверджений належними доказами, так як доказів виплати йому підприємством премії в розмірі 400 крб (у будь-який час до дати отримання означеної довідки) позивач пенсійному органу і судам не надав.

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, задовольняє апеляційну скаргу Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської і приймає нове судове рішення про відмову в задоволені адміністративного позову позивача.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справами та неправильне застосування норм матеріального права (пункти перший і четвертий частини першої статті 317 КАС України).

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, для розподілу судових витрат відсутні, оскільки сторони в силу Закону України «Про судовий збір» сторони звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до положень частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З підстав, встановлених частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись статтями 126, 139, 229, 292, 293, 308-310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської задовольнити.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) Л.О. Донець О.М. Мінаєва Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 січня 2018 року.