Постанова № 71821986, 22.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа № 922/3272/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

позивача – не з'явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Павлівське" (вх.№3795Х/1-41 від 12.12.2017р.) на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2017 (місто Харків, суддя Присяжнюк О.О., повний текст рішення складено 23.11.2017) у справі №922/3272/17,

за позовом Приватного підприємства "Павлівське", с. Мала Павлівка, Охтирський р-н, Сумська обл.,

до Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Павлівське" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного відділення АМК України від 04.10.2016 № 82-р/к по справі 3/12-153-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Павлівське" порушило законодавство у сфері захисту економіки у вигляді неподання інформації та накладено штраф у розмірі 27200,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2017 у справі №922/3272/17 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд скасувати рішення від 22.11.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що суд помилково дійшов висновку про порушення позивачем строку оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, оскільки всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не надав належних доказів направлення позивачу оскаржуваного рішення. Крім того, вказує на те, що судом першої інстанції не були враховані доводи ПП "Павлівське" викладені в позовній заяві, їм не була надана відповідна правова оцінка.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу ПП "Павлівське" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.01.2018.

Відповідач у відзиві (вх. №665 від 19.01.2018) проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті всебічного розгляду матеріалів справи та з дотриманням вимог процесуального законодавства, Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду – без змін.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що матеріали справи містять належні докази направлення та отримання ПП "Павлівське" копії рішення №82-р/к, позивач в межах присічного строку з позовною заявою про визнання вказаного рішення недійсним до господарського суду не звертався. Також зазначає про безпідставність тверджень позивача про те, що рішення №82-р/к підписано не повноважним керівником, а Відділенням не доведено,що запит був направлений у зв’язку з розглядом заяви чи справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

З 15.12.2017р. набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”).

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Водночас, відповідно до вимог нової редакції Господарського процесуального кодексу всі заяви і клопотання учасників справи мають бути заявленими та вирішеними судом за новими правилами.

Позивач в судове засідання 22.01.2018р. свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (27.12.2017р., уповн. - Турчин).

Відповідач 22.01.2018р. звернувся до суду з клопотанням (вх. №718), в якому просив здійснити розгляд даної справи без участі його представника.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх в даному судовому засіданні.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.10.2016р. за №82-р/к визнано, що ПП "Павлівське" (ідентифікаційний код - 32364757), не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 за № 02-26/3-3729, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини рішення № 82-р/к, відповідно до статті 52 Закону України “Про. захист економічної конкуренції” накладено на ПП "Павлівське" штраф в розмірі 27 200,00 грн.

ПП "Павлівське", вважаючи рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.10.2016р. за №82-р/к протиправним, звернулось до місцевого господарського суду з позовом про визнання його недійсним.

В позовній заяві позивач зазначив, що він не отримував лист із рішенням №82-р/к від 04.10.2016р., дізнався про вказане рішення з ухвали господарського суду Сумської області. В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем положень Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", а саме.

По-перше, позивач вказує на те, що рішення №82-р/к підписано ОСОБА_1, яка станом на день прийняття рішення займала посаду заступника голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, що суперечить нормам вищевказаних законів.

По-друге, стверджує про відсутність доказів, що запит на подання інформації був направлений територіальним відділенням АМК у зв’язку з розглядом заяв або справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чи у зв’язку з проведенням відповідної перевірки.

Розглянувши позовні вимоги ПП "Павлівське", місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено встановлений приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" присічний двомісячний строк для оскарження рішення №82-р/к, який не може бути відновлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.

Відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

За порушення передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як вже зазначалось вище, 04.10.2016р. Харківським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення №82-р/к, пунктом 1 резолютивної частини якого визнано, що ПП "Павлівське", не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015р. за №02-26/3-3729, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації.

За вищевказане порушення в порядку ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ПП "Павлівське" накладено штраф в розмірі 27200,00 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

ПП "Павлівське" в позовній заяві та апеляційній скарзі стверджує, що в порушення приписів чинного законодавства територіальним відділенням оскаржуване рішення №82-р/к йому не направлялось. Доказів на підтвердження даної вимоги позивачем не надано.

Проте, відповідачем до відзиву на позовну заяву були додані належним чином завірені копії: супровідного листа від 11.10.2016 за №02-26/3-2871, яким згідно додатку підприємству була направлена копія рішення №82-р/к від 04.10.2016; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання уповноваженою особою – Турчин, 29.10.2016 (а.с. 23, 24). Вказані документи свідчать про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача щодо неотримання ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Таким чином, перебіг строку для оскарження позивачем рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.10.2016р. за №82-р/к сплив 29.12.2016р., однак протягом цього строку ПП "Павлівське" своїм правом на оскарження рішення не скористалось, до місцевого господарського суду з позовом про визнання його недійсним не звернулось. Із позовною заявою у даній справі в порушення вимог Закону позивач звернувся до суду лише 26.09.2017.

У відповідності до приписів чинного законодавства передбачені строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено, тобто ці строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Отже, на думку колегії суддів, господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови в позові.

Посилання позивача на те, що територіальним відділенням не доведено, що запит на подання інформації був направлений територіальним відділенням АМК у зв’язку з розглядом заяв або справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чи в зв’язку з проведенням відповідної перевірки, спростовується наявною в матеріалах справи належним чином завіреною копією листа-вимоги про надання інформації від 12.08.2015р. за №02-26/3-3729 (а.с. 26-27).

Позивачем на підтвердження своєї правової позиції з цього питання належних доказів не надано.

Також позивач, зокрема наголошує, що рішення адміністративної колегії повинно бути підписане керівником органу АМК або іншою уповноваженою на це посадовою особою, однак рішення №82-р/к від 04.10.2016 було підписано не уповноваженою особою (ОСОБА_1).

В обґрунтування позову ПП "Павлівське" було додано скрін-копію інформації з сайту Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, згідно якої станом на 18.09.2017 ОСОБА_1 є заступником голови Відділення.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів було встановлено наявність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання спірного рішення, а саме належним чином завірені копії:

- наказу в.о. голови ОСОБА_2Ніжника від 01.07.2016 за №531-ВК, згідно якого на ОСОБА_1 покладено виконання обов’язків голови ХОТВ АМК України з 05.07.2016 до призначення голови Відділення (а.с. 25);

- наказу в.о. керівника апарату ОСОБА_3Гудзенко від 07.07.2017 за №529-ВК, згідно якого призначено на посаду голови ХОТВ АМК України ОСОБА_4 з 10.07.2017 (а.с. 28).

Вищевказані документи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 05.07.2016р. по 10.07.2017р. виконувала обов’язки голови Відділення, тому рішення №82-р/к від 04.10.2016р. було підписано уповноваженою на це посадовою особою, в зв’язку з чим дана вимога позивача є безпідставною та необґрунтованою.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Апеляційна скарга позивача не містить інших доводів, ніж ті, що викладені в позовній заяві, і не спростовує висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Павлівське" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2017р. у справі №922/3272/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.01.2018р.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий