
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2018 справа № 908/1237/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя судді при секретарі за участю представників сторін від позивача: від відповідача: третя особа:Геза Т.Д. Дучал Н.М., Сгара Е.В. Гузіковій Я.А. Не з'явилися Не з'явилися Не з'явилисярозглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від25.09.2017 року (повний текст - 27.09.2017р.)у справі№908/1237/17 (суддя - О.Г. Смірнов)за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжядо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Запорізької міської ради, м. Запоріжжя Фізичної особи-підприємця Соловей Тетяни Петрівни, м. Запоріжжяпровизнання незаконним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від25.09.2017р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення Приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що докази по справі містять суперечності щодо адреси спірної земельної ділянки, а з наданих до матеріалів справи доказів відсутня можливість встановити, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ФОП Соловей Т.П. по вул. Стартова, 85 знаходиться саме в тих межах, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 10.03.1983 року № 88/13.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та обставин, з яким закон пов'язує визнання їх недійсними, а також порушення його прав спірним рішенням. Натомість відповідачем доведено відсутність підстав для визнання спірного рішення органу місцевого самоврядування недійсним.
Суд першої інстанції, посилаючись на те, що позивач не довів суду наявність порушення його права спірним рішенням Запорізької міської ради, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування судом приписів ст. ст. 257, 261 ЦК України.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя (далі по тексту - КЕВ м. Запоріжжя) звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17, в якому просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення Приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком".
Апелянт вважає, що рішення першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
КЕВ м. Запоріжжя посилається на те, що земельна ділянка військового містечка №28 залишилася на балансі КЕВ м. Запоріжжя, та вважає, що на час прийняття оспорюваного рішення відповідач не здійснював управлінських функцій, не виступав суб'єктом владних повноважень та прийняв рішення № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення Приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком" з перевищенням наданих йому повноважень.
Апелянт вважає, що строк позовної давності не сплив і триває до 02.04.2018р., оскільки рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/266/15-г від 16.03.2015р. набрало законної сили лише 03.04.2015р.
У відзиві на апеляційну скаргу Запорізька міська рада вважає рішення суду законним, обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач вважає, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова, 85 належить до комунальної власності, власником якої є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та посилається на те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Запорізька міська рада вважає, що позивачем не надано доказів, які підтверджують право постійного користування спірною земельною ділянкою - державного акту на право постійного користування землею.
Крім того, позивачем не доведено, що рішення Запорізької міської ради від 06.10.2010 №104/416 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права та інтереси.
Відзиву від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, до суду апеляційної інстанції не надано.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017 року було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Сгара Е.В., Склярук О.І.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17. Розгляд справи призначено на 31.10.2017р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2017р. розгляд апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17 відкладено на 28.11.2017р.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Склярук О.І. на дату розгляду апеляційної скарги, протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Сгара Е.В., Дучал Н.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017р. розгляд апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17 відкладено на 16.01.2018р.
У судовому засіданні апеляційної інстанції від 16.01.2018р. оголошено перерву до 23.01.2018р. до 12:00.
З 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017.
П.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17 розглядається відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).
Уповноважені представники (відповідно до п.п 11 п. 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України - з 01.01.2018 року виключно адвокати) у судове засідання апеляційної інстанції 23.01.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення усіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу по суті.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком".
Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів № 88/13 від 10.03.1983 року були затверджені межі земельної ділянки військової частини 32950 площею 1294,7 га в районі станції "Мокра" та доручено головному архітектору міста Шинкареву межі земельної ділянки передати в натурі за актом представнику військової частини 32950.
В подальшому військові формування, які були розміщені на землях та фондах військового містечка № 28 були розформовані, однак земельна ділянка військового містечка залишена на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (далі КЕВ м. Запоріжжя) згідно даних Головного КЕУ Збройних Сил України та Міноборони України.
Відповідно до наказу Міністра оборони України № 46 від 10.02.1998 року за актом від 18.12.1998 року будівлі та споруди військового містечка № 28 м. Запоріжжя були передані на баланс Державному підприємству Міноборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" на праві повного господарського відання. При цьому земельну ділянку військового містечка залишено на балансі КЕВ м. Запоріжжя.
Згідно наказу Міністра оборони України № 68 від 28.02.2001 року "Про використання фондів аеродромно-технічного комплексу "Мокре", які належать до сфери управління Міністерства оборони України" майно аеродромно-технічного комплексу "Мокре" (місто Запоріжжя) було закріплене за Державним підприємством Міноборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" на праві повного господарського відання.
10.11.2003 року начальник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя ордена Червоного прапора Південного оперативного командування полковник Реус В.М. направив лист № 31/1/679 голові Запорізької міської ради з пропозицією про скасування рішення виконкому Запорізької міської ради від 10.03.1983 року № 88/13 "Про затвердження меж земельної ділянки військової частини 32950 в районі станції "Мокра" у зв'язку з розформуванням військової частини та інших організацій Міноборони, розміщених на землях військового містечка № 28, призначення комісії по використанню земельних ділянок минулого аеродрому "Мокра", та на підставі матеріалів роботи комісії доручити управлінню земельних ресурсів міської ради провести підготовку землевпорядної документації для виготовлення державних актів.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 191/81 від 20.05.2004 року "Про затвердження ТОВ "Аптека № 93" матеріалів інвентаризації земельної ділянки по вул. Військбуд, 22 для розташування аптеки" (п. п. 2 та 7 рішення) припинено право користування земельною ділянкою площею 1294,7 га (землі громадського призначення), раніше наданої військовій частині 32950 рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 10.03.1983 року № 88/13 "Про затвердження меж земельної ділянки військовій частині 32950 в районі станції "Мокра" та передати її до земель Запорізької міської ради; рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 10.03.1983 року № 88/13 вважається таким, що втратило чинність.
Рішенням Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком" та Рішенням Запорізької міської ради шостого скликання п'ятдесятої сесії 10.09.2014 року № 74/120 "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску №258 з літнім майданчиком" поновлено Приватному підприємцю Соловей Т.П. договір оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком.
Позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, Запорізька міська рада перевищила межі наданих повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні земельною ділянкою військового містечка № 28 площею 0.0560 га попри вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. ч. 1, 5 ст. 116, ст. 141, ч. З ст. 142 ЗК України, ст. 317 ЦК України, ст. 137 ГК України, ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п.п. 44, 45 Положення. При цьому посилається на факти, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/266/15-г від 16.03.2015 року, яким визнано недійсними пункт 2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.05.2004 року №191/81 "Про затвердження ТОВ "Аптека № 93" матеріалів інвентаризації земельної ділянки по вул. Військбуд, 22 для розташування аптеки" та пункт 7 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.05.2004 року №191/81 "Про затвердження ТОВ "Аптека № 93" матеріалів інвентаризації земельної ділянки по вул. Військбуд, 22 для розташування аптеки".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2017 року за клопотанням сторін замінено неналежного відповідача по справі № 908/1237/17 - Виконавчий комітет Запорізької міської ради належним відповідачем - Запорізькою міською радою та відкладено розгляд справи.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2017 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Соловей Тетяну Петрівну.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2017 року на адресу суду першої інстанції від позивача по справі - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, в порядку ст. 22 ГПК України, у редакції, чинній до 15.12.2017р., надійшла заява про зміну предмету позову відповідно до якої останній просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради шостого скликання п'ятдесятої сесії № 74/20 від 10.09.2014 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску № 258 з літнім майданчиком";
- визнати недійсним договір оренди № 201407000100669 від 17.12.2014 року між Запорізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Соловей Т.П. ІПН 2522708945 про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 0,056 га для розташування кіоску № 258-ІІІ з літнім майданчиком.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК України, у редакції, чинній до 15.12.2017р, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Враховуючи, що в судовому засіданні 15.08.2017 року господарський суд Запорізької області перейшов до розгляду справи № 908/1237/17 по суті, що зафіксовано у складеному відповідно до вимог ст. 811 ГПК України протоколі судового засідання, а вказана заява позивача надійшла до суду 22.09.2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення заяви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про зміну предмету позову без розгляду та приєднання її до матеріалів справи.
Суд першої інстанції розглянув спір за раніше заявленими позовними вимогами.
25.09.2017р. судом першої інстанції прийнято рішення, що оскаржується.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Підставами звільнення від доказування є:
а) обставини, визнані судом загальновідомими;
б) преюдиціальні факти;
в) законні презумпції.
Факти, встановленні рішенням суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони та не потребують доказування, за винятком встановлених рішенням третейського суду.
Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/266/15-г від 16.03.2015 року визнано недійсними пункти 2 та 7 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.05.2004 року №191/81 "Про затвердження ТОВ "Аптека № 93" матеріалів інвентаризації земельної ділянки по вул. Військбуд, 22 для розташування аптеки".
Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/266/15-г від 16.03.2015 року встановлено, що спірна земельна ділянка була надана для розміщення військової частини № 54043 (військове містечко № 28). Належність спірної земельної ділянки до земель оборони підтверджується в тому числі включенням її до Відомості наявності та використання земельних ділянок, які перебувають на обліку КЕВ м. Запоріжжя станом на 01.04.2004 року за формою 405 та технічним звітом з інвентаризації земель станом на 1993 рік, відповідно до якого спірна земельна ділянка використовується за цільовим призначенням (військове містечко) та знаходиться у користуванні Запорізької КЕЧ."
Статтею 14 Закону України "Про збройні сили України" № 1934-ХІІ від 06.12.1991 року (в редакції від 26.04.2004 року) визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.
На земельній ділянці в районі станції "Мокра" міста Запоріжжя розташовувалося військове містечко № 28.
Згідно з Положенням «Про квартирно-експлуатаційну службу та квартирне забезпечення радянської армії та військово-морського флоту», затвердженим наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 року № 75, "Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1282 від 29.08.2002 року, військове містечко - це майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його використовування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.
Ч.1,2 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" № 1345-VІ від 27.11.2003 року встановлено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про оборону України", Кабінет Міністрів України визначає порядок надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних ділянок.
В якості доказів перебування на балансі позивача земельної ділянки, яку відповідач спірним рішенням надав у користування третій особі, позивачем надано відомість наявності та використання земельних ділянок за формою 405, згідно з якою станом на 01.01.2017 року на балансі КЕВ м. Запоріжжя на підставі рішення МВК 88/13 від 10.03.83 р. знаходиться земельна ділянка площею 9,4500 га.
При цьому місцезнаходженням земельної ділянки зазначено ст. "Мокра", вул. Стартова, 104, вул. Військбуд. (а.с. 9-10).
Разом з тим, позивач посилається на акт № 82/83, відповідно до якого здійснено відвід ділянки Запорізькому об'єднаному авіазагону в районі ст. "Мокра" та в/ч 32950. Кордони земельної ділянки закріплені тимчасовими знаками.
Як вбачається з матеріалів справи, між Запорізькою міською радою, як Орендодавцем, та Приватним підприємцем Соловей Т.П., як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований за № 369 від 04.07.2003 року в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі. Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Орендодавець.
Відповідно до рішення восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 28 від 25.04.03р. та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 110/70 від 27 березня 2003 р. передає, а Орендар приймає в Оренду земельну ділянку, яка знаходиться з адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова, 85.
Умовами пунктів 1.2., 1.3, 1.4 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,0560 га із цільовим призначенням: розташування кіоска № 258-ІІІ з літнім майданчиком, категорія земель: землі комерційного використання.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком" поновлено приватному підприємцю Соловей Т.П. строком на три роки договір оренди землі (кадастровий номер 2310100000:07:050:0014), площею 0,0560 га (землі комерційного та іншого користування) по вул. Стартовій, 85, для розташування кіоску № 258-ІІІ з літнім майданчиком в межах, раніше затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.03.2003 № 110/70 "Про передачу в оренду Приватному підприємцю Соловей Т.П. земельної ділянки по вул. Стартовій для розташування кіоска з літнім майданчиком" за рахунок земель Запорізької міської ради.
Відповідно до Договору оренди землі від 23.03.2011 року Запорізька міська рада, як Орендодавець, відповідно до рішення сорок четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року надає, а Приватний підприємець Соловей Т.П., як Орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0560 га для розташування кіоску № 258-ІІІ з літнім майданчиком, яка знаходиться з адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова, 85.
Актом приймання передачі земельної ділянки Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер №2310100000:07:050:0014, загальною площею 0,0560 га, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 85.
Згідно з Договором оренди землі № 20140700010069 від 17.12.2014 року Запорізька міська рада, як Орендодавець, відповідно до рішення п'ятдесятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 74/120 від 10 вересня 2014 року надає, а Фізична особа-підприємець Соловей Прем Т.П., як Орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0560 га для розташування кіоску № 258-ІІІ з літнім майданчиком, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Стартова, 85. Пунктом 3 вказаного Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0560 га, кадастровий номер № 2310100000:07:050:0014.
В матеріалах справи міститься технічний паспорт на магазин продовольчих товарів літ. А по вул. Військбуд буд. № 85-Б, який виготовлено станом на 30.08.2016 року, який містить в собі план земельної ділянки по вул. Військ буд № 85-б, характеристику будинку, будівель та споруд за адресою м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. № 85-б, план поверхів будинку літера А вул. Військбуд, буд № 85-б, експлікація приміщень до плану поверхів будівлі літера А вулиця Військбуд, буд. № 85-Б.
При цьому відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції торгового павільону під магазин продовольчих товарів зазначено адресу 69000, м. Запоріжжя вул. Військбуд, 85б.
З наявнх в матеріалах справи доказів вбачаються суперечності щодо адреси спірної земельної ділянки.
Можливість за наявними в матеріалах справи доказами встановити, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді ФОП Соловей Т.П. по вул. Стартова, 85 знаходиться саме в тих межах, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 10.03.1983 року № 88/13 - відсутня.
З мотивувальної частини рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/266/15-г вбачається наступне.
10.11.2003 року начальником Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя ордена Червоного прапора Південного оперативного командування полковником Реус В.М. голові Запорізької міської ради був направлений лист № 31/1/679 з пропозицією про скасування рішення виконкому Запорізької міської ради від 10.03.1983 року № 88/13 "Про затвердження меж земельної ділянки військової частини 32950 в районі станції "Мокра" у зв'язку з розформуванням військової частини та інших організацій Міноборони, розміщених на землях військового містечка № 28, призначення комісії по використанню земельних ділянок минулого аеродрому "Мокра", та на підставі матеріалів роботи комісії доручити управлінню земельних ресурсів міської ради провести підготовку землевпорядної документації для виготовлення державних актів."
Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/266/15-г встановлено факти, що не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,0560 га передана в оренду третій особі відповідно до рішення восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 28 від 25.04.03р. та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 110/70 від 27 березня 2003 р. Тобто раніше, ніж лист № 31/1/679 начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя ордена Червоного прапора Південного оперативного командування полковника Реуса В.М. на адресу голови Запорізької міської ради.
При цьому, рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 191/81 від 20.05.2004 року "Про затвердження ТОВ "Аптека № 93" матеріалів інвентаризації земельної ділянки по вул. Військбуд, 22 для розташування аптеки" стосувалося земельної ділянки по вул. Військбуд, 22, тоді як предметом позову в даній справі є рішення Запорізької міської ради, яке стосується земельної ділянки по вул. Стартовій, 85.
При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального) характеру, державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції, що закріплено у ст. 19 Конституції України.
Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Як вбачається із прохальної частини позову, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартовій, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком".
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; іншими способами, передбаченими законом.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування є тотожною вимозі про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартовій, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком".
Обов'язковою умовою для визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (позивача у справі) у зв'язку з прийняттям відповідного акта.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Відповідно до частини другої статті 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів у випадках, передбачених законом, на компенсаційних засадах з визначенням повноважень органів, які здійснюють таке вилучення, та обмежень, встановлених статтею 151 Земельного кодексу України.
Враховуючи, що позивач не довів наявність підстав для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, в т.ч. обставин, з яким закон пов'язує визнання їх недійсними, та порушення його прав спірним рішенням, а також те, що відповідачем доведено відсутність підстав для визнання спірного рішення органу місцевого самоврядування недійсним, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділум. Запоріжжя до Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 104/416 від 06.10.2010 року "Про поновлення приватному підприємцю Соловей Т.П. договору оренди землі по вул. Стартова, 85 для розташування кіоску з літнім майданчиком".
Щодо заявленого клопотання про застосування строку позовної давності, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.
Нормою ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
П. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що позивач не довів наявність порушення його права спірним рішенням Запорізької міської ради та відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для застосування приписів ст. ст. 257, 261 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, доводи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17.
Апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя задоволенню не підлягає.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17 прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2017 року по справі №908/1237/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду згідно вимог Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 26.01.2018р.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.М. Дучал
Е.В. Сгара
Судове рішення № 71821393, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/1237/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: