Рішення № 71821319, 22.01.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/9345/16-ц

Пр.№2/521/1562/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Пасічник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 про зміну договору найму,

встановив:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, уточненим у подальшому до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (далі – Малиновська РА ОМР), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 посилаючись на те, що проживає в неприватизованій 4-х кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Крім неї в квартирі проживають та зареєстровані: її мати – ОСОБА_4 та брат – ОСОБА_3 Також в спірній квартирі не проживають але зареєстровані: дві її доньки, та молодша сестра – ОСОБА_7 з неповнолітньою донькою. Всі вони проживають окремо.

Позивач зазначала, що оскільки квартира не приватизована, то головним наймачем квартири є ОСОБА_4, а вона, як член сім’ї наймача, користується усіма правами.

Стверджувала, що протягом останніх трьох років члени сім’ї позивача, а саме треті особи по справі, створюють нестерпні умови для її проживання у спірній квартирі, а саме вчиняють сварки, погрожують фізичною розправою, з приводу чого були неодноразові звернення до органів МВС.

У добровільному порядку визначити порядок користування житловим приміщенням в спірній квартирі неможливо, тому у позивача виникла необхідність внести зміни у договір найму, виділити займану позивачем площу в окрему для укладення договору найму та відповідного рахунку.

Вказувала, що 21 жовтня 2015 року вона зверталась до КП ЖКС «Черьомушки» - балансоутримувача будинку, де знаходиться спірна квартира, із заявою про укладення окремого договору найму, та 04 листопада 2015 року отримала відповідь, згідно якої у КП ЖКС «Черьомушки» відсутня компетенція розгляду питання щодо внесення змін у договір найму. Також позивач 15 жовтня 2015 року зверталась до Малиновської РА ОМР із заявою про отримання згоди на укладення окремого договору найму і виділення окремого лицевого рахунку.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивачка просила суд змінити договір найму житлового приміщення, а саме квартири №8, що розташована по вул. Генерала Петрова, 66 у м. Одесі та укласти із нею окремий договір найму житлового приміщення, відкривши на її ім’я окремий особовий рахунок на житлову кімнату площею 10,7 кв. м., що знаходиться в кватирі №8 по вул. Ген. Петрова, 66, у м. Одесі.

Позивач та її представник, діючий за довіреністю від 10 жовтня 2016 року в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 115).

Представник відповідача ОСОБА_9 районної адміністрації Одеської міської ради, діючий за довіреністю від 04 січня 2001 року в судовому засіданні залишив вирішення позову на розгляд суду (а.с. 157-158).

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 157-158).

Представник третьої особи ОСОБА_3, діюча за довіреністю від 26 січня 2017 року - ОСОБА_10 в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Раніше до суду були надані заперечення проти позову, в обґрунтування яких було зазначено, що зміна умов договору найму спірної квартири за варіантом, запропонованим позивачем неможлива без суттєвого погіршення житлових умов інших наймачів, враховуючи технічні характеристики спірної квартири (а.с. 127, 145-147).

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили (а.с.33-36,45,53-54,60-62,66-68,103-105,118-120,140-141,149).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом Української РСР, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що квартира №8, по вул. Ген. Петрова, буд. 66 у м. Одесі не приватизована, знаходиться у комунальній власності, житловий будинок обслуговується КП «ЖКС «Черьомушки».

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Малиновської районної ради народних депутатів №164 від 18 лютого 1994 року, особовий рахунок на спірну квартиру був переоформлений на ОСОБА_4 (а.с. 72).

Згідно ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем – громадянином, на ім’я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім’ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.

Відповідно до ст. 64 ЖК УРСР, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.

Відповідно до ст. 816 ч.4 ЦК України, порядок користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору – встановлюється за рішенням суду.

Судом встановлено, що в чотирикімнатній квартирі АДРЕСА_2, загальною площею 61,45 кв.м., зареєстровані: ОСОБА_4 (головний наймач), ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується довідкою з місця проживання, про склад сім’ї та реєстрацію від 23.06.2016 року №844 (а.с.76).

З пояснень сторін та їх представників в судових засіданнях вбачається, що між позивачем та ОСОБА_3 існують неприязні стосунки, що підтверджується наявними в матеріалах справи: постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2015 року, заявою ОСОБА_2 до прокуратури відносно ОСОБА_3 від 10 березня 2016 року, витягом з кримінального провадження №12016160470001113, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року (а.с. 20-22, 24, 39-40).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, треті особи – ОСОБА_7, яка діє від власного імені, а також від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були залишені без задоволення (а.с.124-125,126-127).

Встановлено, що 21 жовтня 2015 року позивачка зверталась до КП ЖКС «Черьомушки», із заявою про укладення окремого договору найму, та 04 листопада 2015 року отримала відповідь, згідно якої у КП ЖКС «Черьомушки» відсутня компетенція розгляду питання щодо внесення змін у договір найму.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до Малиновської РА ОМР із заявою про отримання згоди на укладення окремого договору найму і виділення окремого лицевого рахунку, але у зв’язку з відсутністю згоди всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають у спірній квартирі, їй було відмовлено, та рекомендовано вирішити питання в судовому порядку (а.с. 17).

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Наймач та повнолітні члени його сім’ї мають рівні права в користуванні житлом. Встановлення порядку користування житлом в судовому порядку допускається у разі спору між наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, та повинен забезпечувати рівність житлових прав таких осіб.

Відповідно до ст. 104 ЖК Української РСР, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім’ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Пунктом 16 постанови № 2 Пленуму ВСУ від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», роз’яснено судам, що в силу ст.104 ЖК (5464-10) суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Згідно плану квартири АДРЕСА_3, затвердженого печаткою КП «ЖКС «Черьомушки», вбачається, що спірна квартира складається з: трьох ізольованих кімнат площею 7,7 кв.м., 9,3 кв.м, 10,7 кв.м., одніє суміжної кімнати площею 17,2 кв.м., кухні площею 5,9 кв.м. та інших підсобних приміщень. (а.с. 69)

Згідно ст.47 ЖК Української РСР, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_4, займає окрему житлову кімнату площею 10,7 кв.м., що має менший розмір за площею від встановленого розміру житлової площі для надання одній особі.

Позивач вказує, що прописані в спірній квартирі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та її неповнолітня донька ОСОБА_8, фактично в ній не проживають, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин в процесі розгляду справи суду не надано.

З пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається, що остання не зверталася до суду з позовом до вищевказаних осіб про визнання їх втратившими права користування спірною квартирою.

Як встановлено, в чотирикімнатній квартирі АДРЕСА_2, загальною площею 61,45 кв.м., зареєстровані 7 осіб, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3, які мають право на користування даною квартирою, оскільки ніхто з них не втратив право на користування нею.

За таких обставин, суд вважає, що задоволення позовних вимог та укладення із позивачем окремого договору найму житлового приміщення на житлову кімнату площею 10,7 кв. м., враховуючи технічні характеристики спірної квартири, призведене до порушення прав інших наймачів, що зареєстровані в ній.

Як зобов’язує процесуальний закон, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. (ст. 13 ЦПК України)

Стаття 4ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у справі складає в загальному розмірі 551,21 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15,16, 816, 824 ЦК України, ст. 61, 64 ЖК України, ст.ст. 12,13, 81, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8 про зміну договору найму – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: О.М. Сегеда