Рішення № 71820219, 22.01.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6328/17

Провадження № 2/500/303/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2, померлої 27 грудня 2015 року право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська (Свердлова), б. 30, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області йому відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок повинен бути нотаріально посвідчений.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Одеської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій розгляд справи залишає на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі – продажу нерухомого майна № 636 від 21.06.1995 року, посвідченого Одеською товарною біржею, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 43/132 від 11.09.1995 року, ОСОБА_2 належали 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Свердлова, б. 30.

Відповідно до договору дарування частини будинку від 15.04.2003 року, посвіченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 в реєстрі за № 1677, ОСОБА_2 подарувала 1/3 частину вищезазначеного житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Свердлова, б. 30, ОСОБА_1.

Згідно розпорядження Ізмаїльської міської ради про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїлі Одеської області від 19.02.2016 року за № 57 р., вулицю Свердлова перейменовано у вулицю Дмитрівську.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 438979 від 29.12.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла 27.12.2015 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, б. 30.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 49704570 від 02.11.2017 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 відсутня.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 – 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 470077 від 15.03.2016 року, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2, що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, б. 30, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Письмовою відповіддю наданою приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок повинен бути нотаріально посвідчений.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 942152, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 12.06.2002 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, б. 30) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62, код ЄДРПОУ: 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 942152, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 12.06.2002 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, б. 30) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 27 грудня 2015 року право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, б. 30.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6