Рішення № 71819852, 23.01.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4311/17

Провадження № 2/484/311/18

Рішення

іменем України

23.01.2018 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Максютенко О.А.

при секретарі судового засідання Завірюхи В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

встановив:

12 грудня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 31.01.2008 року в місті Семилуки Воронежської області ОСОБА_3 Федерації помер її чоловік ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та грошових вкладів з відсотками, які знаходилися на зберіганні структурних підрозділах № 9013/0141, № 9013/1200 Центрально-Чорноземного банку ВАТ «Ощадбанк Росії».

08.07.2008 року позивачка звернулася до нотаріальної палати Воронежської області ОСОБА_3 Федерації із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії 36 АВ № 0790487 від 09.01.2013 року прийняла спадщину частково, а саме: грошові вклади з відсотками, які знаходилися на зберіганні структурних підрозділах № 9013/0141, № 9013/1200 Центрально-Чорноземного банку ВАТ «Ощадбанк Росії».

Так, як позивачка постійно проживає на території ОСОБА_3 Федерації, є пенсіонеркою, то у неї не було можливості раніше звернутися на території України до нотаріальних органів із заявою щодо прийняття спадщини на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Лише 07.11.2017 року позивачка звернулась до Першої ОСОБА_2 нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Однак їй було відмовлено, в зв’язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, що належала спадкодавцеві.

Оригінал свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації військової частини 40233 від 17.12.1993 року, зареєстрованого ОСОБА_2 міжміським бюро технічної інвентаризації за № 12826 дійсно було втрачено при переїзді до іншого місця проживання.

Після смерті чоловіка ОСОБА_5 спадкоємцем першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України є позивачка як його дружина, що пережила спадкодавця. Спільні діти та інші спадкоємці першої черги відсутні.

З урахуванням зазначених обставин позивачка просила визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5

В судове засідання позивачка та її представник не з’явились, представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області ОСОБА_6 в судове засідання надала заяву про слухання справи у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала, просила винести рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є громадянкою ОСОБА_3 Федерації, що підтверджується копією паспорту № 20 03 131272, виданого 03.07.2002 року Північним ВВС Комінтернівського району міста Воронежа (а.с. 7-8).

Згідно ст.496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов’язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Позивачка була дружиною ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ФП № 458214 від 18.02.1987 року, виданого ОСОБА_2 міським відділом (бюро) запису актів громадянського стану, актовий запис № 67 (а.с. 9).

31.01.2008 року в місті Семилуки Воронежської області ОСОБА_3 Федерації помер чоловік позивачки ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації смертей відділом ЗАГС Семилукського району Воронежської області ОСОБА_3 Федерації зроблено актовий запис № 149 від 05.02.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії ІІ- СИ № 557231 від 05 лютого 2008 року (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та грошових вкладів з відсотками, які знаходилися на зберіганні структурних підрозділах №9013/0141, № 9013/1200 Центрально-Чорноземного банку ВАТ «Ощадбанк Росії».

Вищезазначена квартира на праві спільної часткової власності (по 1/2 частині) належала спадкодавцю та позивачці на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом приватизації військової частини 40233, яке зареєстровано 17.12.1993 року в ОСОБА_2 міжміським бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі № 54 за реєстровим №12826, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності, технічного паспорту на вищевказану квартиру та випискою підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності від 02.11.2017 року № 803/06-01-06, виданою КП «ОСОБА_2 міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 3-6).

Згідно довідки від 13.11.2017 року №542, виданої ОСОБА_7 - нотаріусом Нотаріального округу місто Воронеж, зазначено, що на підставі заяви позивачки від 08.07.2008 року заведено спадкову справу №106/2008 щодо майна її чоловіка ОСОБА_5, який помер 31.01.2008 року та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11,13).

Позивачка являється єдиним спадкоємцем, яка звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини. 09.01.2013 року позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади з відсотками, які знаходилися на зберіганні в структурних підрозділах №9013/0141, № 9013/1200 Центрально-Чорноземного банку ВАТ «Ощадбанк Росії», зареєстрованого в реєстрі за № 1-11, що підтверджується копією свідоцтва серії 36 АВ № 0790487 (а.с. 12).

Оскільки, квартира АДРЕСА_1 знаходиться на території України, позивачка звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину вищевказаної квартири від 02.11.2017 року до Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Миколаївської області. Однак, на підставі п. 2 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру та факту прийняття спадщини, що підтверджується постановою від 07.11.2017 року (а.с. 14).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.01.2018 року № 50465792 Першою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою Миколаївської області за заявою позивачки заведено спадкову справу № 448/2017 щодо майна ОСОБА_5, який помер 31.01.2008 року (а.с. 49-55)

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору щодо спадкування прав на майно, яке знаходиться за кордоном, або за участю іноземця, необхідно з’ясовувати, чи існує договір про правову допомогу з цією країною, і чи в цьому договорі не передбачені інші правила щодо спадкування, ніж в українському законодавстві.

Згідно із ч.2 ст. 45 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладеної 22 січня 1993 року, підписаної 12 державами-учасницями, в тому числі Росією та Україною, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року, право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про міжнародне приватне право» право власності та інші права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 ст. 39 ЗУ «Про міжнародне приватне право» передбачає, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 71 розділу Х Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

У відповідності до законодавства України спадкування здійснюється на підставі наступних норм права:

Згідно ст. 1261 ЦК України , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином позивачка є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, оскільки спільні діти та інші спадкоємці першої черги відсутні.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_5 на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: ОСОБА_3 Федерація, АДРЕСА_2, що вбачається із доданої до позову копії довідки нотаріуса Нотаріального округу міста Воронеж від 13.11.2017 року №542.

ОСОБА_1 також була зареєстрована та проживала за вказаною адресою, що підтверджується відміткою в її паспорті та копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Таким чином відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України вона прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки а ні Закон України «Про міжнародне приватне право», а ні ЦК України не містить твердження про те, що сумісне проживання спадкодавця та спадкоємця повинно бути на території України.

Для оформлення спадщини в нотаріальній конторі нотаріусу необхідно надати оригінали правовстановлюючих документів на квартиру. У позивачки такі оригінали документів відсутні, оскільки були втрачені під час переїзду на інше місце проживання.

Як роз’яснив Пленум ВСУ у пункті 23 своєї постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, враховуючи, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, в даному випадку позивач не має іншої можливості, а ніж у судовому порядку, встановити своє право на спадщину, яке у неї виникло у зв’язку із смертю чоловіка, з врахуванням визнання позову відповідачем, позов є законним і обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,30,76-89,258,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 03 131272, виданого 03.07.2002 року Північним ВВС Комінтернівського району міста Воронежа, проживає: ОСОБА_3 Федерація, Воронежська область, місто Семилуки, вул. Голікова, буд. 16) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 31 січня 2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: