Ухвала суду № 71819453, 24.01.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 372/4302/15-к

Провадження № 1-в/459/2/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Рудакова Д.І.,

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Даниліва А.І.,

представника відділу з питань пробації ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді подання в.о. заступника начальника Сокальського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, у зв’язку із закінченням іспитового строку, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 року в.о. заступника начальника Сокальського МРВ з питань пробації звернулася до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_3від відбування покарання у зв’язку із закінченням іспитового строку. В обґрунтування подання послався на те, що вирок Обухівського районного суду Київської області відносно ОСОБА_3 надійшов на виконання 04.01.2016 року. Згідно даного вироку засудженого було поставлено на облік та викликано до кримінально-виконавчої інспекції.25.01.2016 року з ОСОБА_3 було проведено співбесіду, ознайомлено з обов’язками покладеними на нього вироком суду та попереджено про правові наслідки, які наступають за невиконання покладених на нього обов’язків, за порушення громадського порядку та вчинення нового злочину.Суд зобов’язав засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.Протягом іспитового строку покарання ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується задовільно, громадського порядку не порушує, скарг із сторони сусідів не поступало. За період відбування покарання повідомлень про притягнення до адміністративної відповідальності не надходило. Засуджений ОСОБА_3 14.04.2016 року Галицьким районним судом м.Львова був засуджений за ч. 1 ст.200, ч.2 ст.28-ст.231 КК України до штрафу в розмірі 59500 гривень.02.02.2017 року в Червоноградський міський суд Львівської області було скеровано подання для вирішення питання про призначення засудженому ОСОБА_3остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до ст.71 КК України. 03.04.2017 року в Сокальський МРВ з питань пробації надійшла ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2017 року про відмову в даному поданні.

Представник Сокальського МРВ з питань пробації в судовому засіданні подання підтримала. Просила подання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання заперечив.

Засуджений ОСОБА_3 у судовому засіданні подання підтримав.

Заслухавши інспектора, прокурора, засудженого, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання з огляду на таке.

Судом установлено, щоОСОБА_3 був засуджений вироком Обухівського районного суду Київської області від 17.11.2015 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки. Засудженого ОСОБА_3 зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти КВІ про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи КВІ.

Вироком Галицького районного суду м.Львова від 14.04.2016 рокуОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст.200, ч.2 ст.28-ст.231 КК України на підставі ст.70 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 59500 гривень.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 21.03.2017 року відмовлено у задоволенні подання начальника Червоноградського міського МВ КВІ УДПтСУ у Львівській області про вирішення питання про призначення засудженому ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до ст.357 УПУ України та ст.71 КК України.

За змістом ч. 3 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Як свідчать матеріали справи, будучи засудженим вироком Обухівського районного суду Київської області від 17.11.2015 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення воліз іспитовим строком 2 роки, ОСОБА_3 протягом грудня 2015 року, тобто під час іспитового строку, вчинив новий злочин, що позбавляє суд можливості звільнити його від відбування призначеного цим вироком покарання.

Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст. 78 ч. 1 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Д. І. Рудаков