Постанова № 71818596, 09.01.2018, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 459/2468/17

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

09 січня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області в складі колегії

суддів:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

суддів Сивака В.М., Пилип’яка П.В.

секретаря судового засідання Притули І.В.

з участю прокурора Іванойко Н.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Іванойко Наталії Василівни про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурор Іванойко Н.В. заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У заявленому клопотанні прокурор вказує, що 15.01.2018 року спливає термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати, оскільки останній може ухилятися від суду, продовжити злочину діяльність, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні. Вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у ряді інших корисливих злочині, вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 14.11.2017 року визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, однак вказаний вирок оскаржений органами прокурати, зважаючи на м’якість призначеного покарання, стійких соціальних зв’язків не має, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_5 проти заявленого клопотання заперечили, просять змінити запобіжний на більш мякий, що не пов'язаний з позбавленням волі. Додатково захисник ОСОБА_5 звернула увагу суду, що один із свідків по даному кримінальному провадженню перебуває у розшуку, інші свідки в судові засідання безпідставно не з’являються, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором не доведено, ОСОБА_1 має постійне місце проживання та праці, на його утриманні перебуває малолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_1, від органів досудового розслідування він не переховувався, а пред’явлене йому обвинувачення не є обґрунтованим.

Заслухавши думку прокурора Іванойко Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_5 та інших учасників, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого в подальшому продовжено ухвалою колегії суддів Золочівського районного суду Львівської області.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 15.01.2018 року, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, альтернативний розмір застави йому не визначався.

Згідно ст. 331 КПК України, суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право вирішення питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченого главою 18 цього Кодексу.

Вимогами ч.3 ст.331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує, що у відповідності до положень ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.

При вирішенні клопотання, суд враховує, що незважаючи на відсутність вироку, що набрав законної сили, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечує факту вчинення крадіжки, за яку його було визнано винним та засуджено Червоноградським міським судом Львівської області 14.11.2017 року, а отже він схильний до вчинення кримінальних правопорушень та перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність. Окрім цього, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, та передбачає покарання на строк до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованим, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вказав про часткове визнання своєї вини, не заперечив факту вчинення розбою, однак не погодився із кваліфікацією такого саме за ч. 4 ст. 187 КК України.

Окрім цього, суд враховує, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають дійсні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Наявність в обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини, а також факту його проживання без реєстрації з дружиною та дитиною в м. Львові, в сукупності з іншими наявними ризиками не можуть слугувати підставою для обрання більш м’якого запобіжного заходу, що не пов'язаний з позбавленням волі, щодо якого клопоче захисник ОСОБА_5

Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та подальшого продовження терміну дії цього запобіжного заходу, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м’який запобіжний захід. Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

За вказаних обставин, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд –

у х в а л и в:

клопотання прокурора Іванойко Наталії Василівни про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 березня 2018 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Кіпчарський

Судді В.М. Сивак

ОСОБА_6