Рішення № 71818247, 23.01.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/7127/17

провадження № 2/336/669/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

при секретарі Петрові С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ОСОБА_2 (треті особи – об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феросплавник-4», ОСОБА_3, ОСОБА_4) про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

11.12.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що йому та його дружині ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка раніше належала ЖБК «Феросплавник», та була ним, як членом, ЖБК викуплена.

ОСОБА_5 померла 30.05.2017 р. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1.

Право власності ним та ОСОБА_5 не було зареєстроване у встановленому законом порядку, свідоцтво про право власності вони не отримали. Він та дружина постійно мешкали у згаданій квартирі.

Окрім них в квартирі зареєстровані та постійно проживають два їх сина – ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_5 він, в шестимісячний термін, звернувся до П»ятої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одночасно з ним подали заяви про відмову від спадщини після смерті матері на його користь.

На підставі його заяви, П»ятою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 і одночасно повідомлено, що у зв»язку з відсутністю державної реєстрації на спадкове майно, йому необхідно звернутися до суду за захистом майнових прав.

04.10.2017 р. у період прийняття спадщини після смерті дружини, він одночасно звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг ОСОБА_2 міської ОСОБА_2 з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 та подав надані йому головою ЖБК «Феросплавник-4» документи. В реєстрації права власності йому було відмовлено у зв»язку з неналежним оформленням виданих йому ЖБК документів та припиненням 06.05.2016 р. юридичної особи – ЖБК «Фероспавник-4».

Таким чином відсутній документ, що посвідчує право позивача та ОСОБА_5, на спірну квартиру.

Рішенням загальних зборів ЖБК «Феросплавник-4» від 12.09.1980 р. № 2 ОСОБА_6 була прийнята у члени кооперативу, на підставі чого їй було видано ордер № 1182 серії А-V виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ОСОБА_2 народних депутатів від 31.10.1980 р. на заселення 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_3. ОСОБА_6 15.03.1992 р. сплатила пай за кооперативну квартиру у розмірі 7159 крб. і 06.03.1999 р. померла.

Рішенням загальних зборів ЖБК «Феросплавник-4» від 10.03.1999 р. № 5 в члени кооперативу замість ОСОБА_7, за згодою його дружини ОСОБА_5, було прийнято позивача.

Посилаючись на ст.ст.16, 384, 386, 1268, 1269, 1270, 1261 ЦК України, за позовом ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_4, як на частку у спільному сумісному майні подружжя; визнати за ним право власності на ? частку згаданої квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 30.05.2017 р.

Ухвалою судді від 12.12.2017 р. було відкрито провадження у справі і справа призначена до розгляду на 26.12.2017 р.

У зв»язку з перебуванням 26.12.2017 р. судді в нарадчій кімнаті по розгляду кримінального провадження, розгляд справи було відкладено на 23.01.2018 р.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує.

Представник відповідача направив до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує, просить винести рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Треті особи, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

За ч.1 ст.384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів ЖБК «Феросплавник-4» від 12.09.1980 р. № 2 у члени кооперативу № 47 в будинку № 11 по вул..Автозаводській (на цей час – вул..Вороніна) в м.Запоріжжя була прийнята ОСОБА_6

На підставі рішення загальних зборів ЖБК «Феросплавник-4» від 12.09.1980 р., ОСОБА_6 виконавчим комітетом ОСОБА_2 народних депутатів 31.10.1980 р. було видано ордер № 1182 серії А-V на заселення 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_5 (вул..Вороніна) в м.Запоріжжі разом з членами сім»ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

Пайовий внесок у розмірі 7159 крб. було внесено ОСОБА_6 15.03.1992 р.

Член ЖБК «Феросплавник-4» ОСОБА_6 померла 06.03.1999 р., вибула із членів кооперативу та була знята з реєстрації в квартирі.

Рішенням загальних зборів ЖБК «Феросплавник-4» від 10.03.1999 р. № 5 в члени кооперативу замість ОСОБА_7 було прийнято позивача.

Вищевикладене підтверджено довідкою ЖБК «Феросплавник-4» від 12.08.2017 р. (а.с.29-30).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про власність», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок, за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на це майно.

З викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 набули право спільної сумісної власності на вказану квартиру, але у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності у державних органах.

Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна сумісна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Ст.372 ЦК України визначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласника у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, а тому частка кожного з подружжя ОСОБА_5 у спірній квартирі, яка перебуває у спільні сумісній власності, складає ?.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на ? частку квартири АДРЕСА_4, як на частку у спільному сумісному майні подружжя.

30.05.2017 р. померла ОСОБА_5, заповіту не залишила.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на ? частку квартири АДРЕСА_6, що належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з позивачем.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_1 (позивач) та сини – ОСОБА_3, ОСОБА_4 (треті особи).

У встановлений законом для прийняття спадщини строк, ОСОБА_1 звернувся до П»ятої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24.10.2017 р. подали нотаріусу заяви в яких повідомили, що відмовляються від спадщини після смерті матері на користь батька ОСОБА_1

Листом державного нотаріуса від 26.10.2017 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 через відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно та позивачу рекомендовано звернутись до суду.

Вищевикладене підтверджується матеріалами спадкової справи, заведеної П»ятою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 (а.с.92-116) та дослідженими судом письмовими доказами, наданими позивачем в обгрунтування позову.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.1 ст.1273, ч.2 ст.1274 ЦК України).

Враховуючи, що ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, а інші спадкоємці першої черги - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які прийняли спадщину у встановлені законом строк,и відмовились від своєї частки на користь позивача, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та визнає за позивачем право власності на 1/2 частку спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ОСОБА_2 (треті особи – об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феросплавник-4», ОСОБА_3, ОСОБА_4) про визнання права власності на квартиру – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_1) право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, як на частку у спільній сумісній власності.

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_1) право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 30.05.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк